Справа № 694/1738/24 провадження №1-кс/694/597/24
про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою
09.07.2024 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024250360000892 від 08.07.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Єрки Катеринопільського району Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, не працюючого, на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 194 КК України, -
з участю підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6
09.07.2024 старший слідчий СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернулася до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання вказує, що у провадженні СВ Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження №12024250360000892 від 08.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 135 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08 липня 2024 року близько 12 години ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , у якому проживає разом із співмешканкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиняючи правопорушення пов'язане з домашнім насильством, тобто діяння економічного насильства, що вчиняються в сім'ї в межах місця проживання між родичами відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне позбавлення житла співмешканку, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи можливість настання небезпечних наслідків, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин з останньою, діючи умисно, з метою пошкодження майна, за допомогою сірників та свого одягу, який склав в кімнаті шляхом внесення джерела запалювання у вигляді відкритого полум'я, здійснив підпал заздалегідь складеного свого одягу, який знаходиться у кімнаті, що зумовило пожежу у будинку. У результаті умисних незаконних дій ОСОБА_5 вогнем знищено меблі, речі домашнього вжитку, 5 дерев'яних вікон та пошкоджено облаштування стін та стелі будинку по всій площині кімнат будинку, які належать ОСОБА_7 , чим заподіяло потерпілій матеріальну шкоду.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, - умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Він же, 08 липня 2024 року, близько 12 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , у якому проживає разом із співмешканкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиняючи правопорушення пов'язане з домашнім насильством, тобто діяння фізичного насильства, що вчиняються в сім'ї в межах місця проживання між родичами відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
№ 2229-VIII, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, так як остання перебувала в стані алкогольного сп'яніння та спала, після підпалу будинку не вжив заходів щодо її врятування, залишивши в небезпеці потерпілу та покинув палаючий будинок.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
08.07.2024 ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
09.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 135 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними доказами в кримінальному провадженні та доданими до клопотання.
Крім того слідий вказує, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого та нетяжкого злочину, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а саме: за ч. 2 ст. 194 КК України на строк від трьох до десяти років та за ч.1 ст. 135 КК України до 2 років позбавлення волі, офіційно не працює, не має стійких соціальних зв'язків, а тому знаючи про тяжкість покарання, що може йому загрожувати у разі доведення винуватості, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Враховуючи, що підозрюваний усвідомлює невідворотність покарання у вигляді реального позбавлення волі за вчинені кримінальні правопорушення, може здійснювати погрози, підкуп, умовляння свідків та потерпілої у кримінальному провадженні, схиляння їх до дачі неправдивих показань. З огляду на те, що склад інкримінованих злочинів посягає на заподіяння шкоди життю та здоров'ю іншої особи, а також на пошкодження майна особи вчинене шляхом підпалу, об'єктивна сторона кримінального правопорушення яке інкримінується ОСОБА_5 полягає в діяннях особи, що перебувають причинному зв'язку між злочинними діями і злочинними наслідками, внаслідок чого можна зробити висновок, що останній спроможний до здійснення злочинних дій та може здійснювати незаконний вплив шляхом здійснення погроз насильницькими діями, в результаті чого схилити свідків у кримінальному провадженні до дачі неправдивих показань. Також ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а тому обізнаний у способах та методах ведення судового слідства та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Окрім того, підозрюваний не працює, постійного джерела доходу не має, є раніше неодноразово судимою особою за вчинення кримінальних правопорушень, до числа яких входять діяння, які відповідно до ст. 12 КК України кваліфікуються як тяжкі та особливо тяжкі злочини та відбував покарання у вигляді реального позбавлення волі за злочин вчинений проти життя та здоров'я особи, правова кваліфікація якого передбачена ст. 94 КК України (в редакції 1960 року), а також притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, передбачених ч. 3 ст.185 КК України, однак після відбуття покарання за дані злочини належних для себе висновків не зробив та від вчинення нових кримінальних правопорушень не відмовився, а тому залишаючись без обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з високою ймовірністю, може продовжувати свою злочинну діяльність.
Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації підозрюваного у домоволодінні сестри.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є сестрою підозрюваного і не заперечує щоб він перебував у домоволодінні у якому вона проживає. Пояснила, що дане домоволодіння належить її покійній матері і в ньому проживають окрім неї її діти і онуки.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши зміст та мотиви клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка,
іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч.1 ст.135 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень є обґрунтованою, в матеріалах справи є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які свідчать про наявність ознак злочину, а саме: - дані рапорту старшого інспектора сектору моніторингу Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 від 08.07.2024; - дані протоколу заяви ОСОБА_7 від 08.07.2024; - дані проколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 від 08.07.2024 та таблицею зображень до нього; - дані показань потерпілої ОСОБА_7 від 08.07.2024;- дані показань свідка ОСОБА_10 від 08.07.2024; - дані показань свідка ОСОБА_11 від 08.07.2024; - дані показань свідка ОСОБА_12 від 08.07.2024; - дані показань свідка ОСОБА_13 від 08.07.2024; - дані показань свідка ОСОБА_14 від 08.07.2024; - дані акту про пожежу від 08.07.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , причина пожежі - підпал;- дані протоколу затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 08.07.2024;- інші матеріали кримінального провадження.
При цьому надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997р. у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Надаючи оцінку ризикам наведеним у клопотанні слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, зокрема характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, який інкримінується обвинуваченому.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин за ч. 2 ст. 194 КК України, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 ) у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років; (злочин за ч. 1 ст. 135 КК України, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 ) у вигляді позбавлення волі на строк до двох років. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Отже зазначений ризик є доведеним.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на потерпілу та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого/свідків та дослідження їх судом, крім
випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, потерпіла ОСОБА_7 є співмешканкою підозрюваного. Останній, на переконання слідчої судді, перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілу, шляхом здійснення на неї психологічного тиску, шляхом вмовлянь, погроз, схиляння до дачі неправдивих показів на його користь.
Ризик впливу на свідків також обумовлюється можливим використанням ОСОБА_5 знайомств, зв'язків, обізнаності про осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі.
Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а потерпіла та свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
Слідча суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов'язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого, щодо існування цього ризику.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення слідча суддя виходить з встановлених вище ризиків впливу ОСОБА_5 на свідків, що може бути вчинений шляхом примушування їх до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань шляхом вмовлянь, описаний вище вплив містить ознаки самостійного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України.
Разом з тим, ОСОБА_5 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти життя та здоров'я особи, а також проти власності та відбував покарання в місцях позбавлення волі, після вчинення правопорушення вперше, правильних висновків для себе не зробив та від вчинення нових кримінальних правопорушень не відмовився, дані обставини характеризують його як особу схильну до вчинення кримінальних правопорушень.
Вказане свідчить про наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчим і прокурором в судовому засіданні не доведений, даний ризик ґрунтується виключно на припущеннях, жодних доказів в обгрунтування вказаного ризику не надано та доводів у судовому засіданні не наведено.
Отже наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінальних правопорушень та наявність ризиків, передбачених п. п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу. Розглядаючи заявлене клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відтак, слідчим суддею враховано, що підозрюваний не має постійного місця роботи, тобто не має постійного джерела доходу, та вчинив кримінальні правопорушення, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, має негативну характеристику. Крім того судом враховано, що підозрюваний вчинив інкриміноване йому правопорушення в умовах воєнного стану на території України, використовуючи наи?більш несприятливии? для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищении? ступінь суспільноі? небезпеки злочинів, які вчиняються в умовах воєнного стану.
У відповідності до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставини у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 є тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення
вини, також такою обставиною є характер вчинення і підвищена суспільна небезпечність інкримінованих підозрюваному злочину, та суспільний резонанс, і саме наведені вище обставини у їх сукупності та інформація і характеристики підозрюваного, дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, в змозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, зокрема ризику переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Доводи захисника та підозрюваного про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем реєстрації підозрюваного слідчий суддя відхиляє, оскільки такий запобіжний захід, як і ще менш обтяжливі запобіжні заходи, не зможуть запобігти вказаним ризикам та дисциплінувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Доводи підозрюваного про те, що останній має намір працювати слідчий суддя відхиляє з огляду на те, що останній на даний час не працевлаштований і доказів можливого працевлаштування або ж пошуків роботи не надав.
Крім того, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що є сестрою підозрюваного. Вказала, що забезпечить необхідні життєві потреби підозрюваного у разі перебування його під цілодобовим домашнім арештом в належному їй житлі. Разом з тим доказів щодо належності майна під яким підозрюваний має намір перебувати під домашнім арештом і згоди власника такого майна надано не було. Відтак слідча суддя не вбачає можливим застосувати вказаний запобіжний захід.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м"яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів на думку суду не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на викладене, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 1 ч. 5 ст.182 КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч. 7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з місця проживання без їх дозволу; повідомляти слідчого прокурора, суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (за наявності).
Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 183, 184, 194, 196, 206, 372 КПК України,слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024250360000892 від 08.07.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Єрки Катеринопільського району Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, не працюючого, на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 05.09.2024 року, включно.
Строк тримання під вартою рахувати з 08.07.2024 р. - з моменту затримання в порядку ст. 208 КПК України.
Визначити розмір застави, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 коп. (20х3028 грн.= 60 560), у разі внесення якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти.
Підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
У разі внесення застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та покласти на нього такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з місця проживання без їх дозволу;
- повідомляти слідчого прокурора, суд про зміну місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (за наявності).
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 05.09.2024 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити слідчому, начальнику установи, де підозрюваний утримується під вартою для виконання, а також прокурору, слідчому, підозрюваному, адвокату для відому.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 11.07.2024 р.
Слідчий суддя ОСОБА_1