Справа № 632/1100/24
провадження №3/632/434/24
22 липня 2024 року суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області Босняк М.М., отримавши справу, яка надійшла з ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, який офіційно не працевлаштований, раніше до адмінвідповідальності не притягувався,
за ч.3 ст.126 КУпАП, -
22.07.2024 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 014255 від 22.06.2024 про порушення ОСОБА_1 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Вказані дії орган, який розглядає справу, повинен вчинити для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього письмові докази, суд дійшов наступного.
З суті адміністративного правопорушення, викладеній у протоколі, що ставиться у провину ОСОБА_1 , вбачається, що останній тимчасово обмежений у праві курування транспортними засобами постановою державного виконавця Первомайського МВДВС Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) від 05.06.2024 ВП № 73514864.
На підтвердження даного факту копія зазначеної постанови до матеріалів справи не долучена, а також не долучена довідка державного виконавця щодо отримання/направлення ОСОБА_1 копії постанови державного виконавця.
Долучений до матеріалів справи витяг з ІПНП «АРМОР» не несе доказової бази, а лише може використовуватися поліцейським для отримання первинної інформації, яка потребує перевірки та підтвердження.
Також, при викладені суті правопорушення, зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», в той час як зазначена стаття містить десять частин, а особа має бути чітко обізнаною про те, у чому вона звинувачується, що саме та у який спосіб порушила, окрім іншого, щоб мати змогу підготуватися до захисту.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, як і корегувати суть правопорушення, викладену в протоколі.
Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, визнав правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Також у п. 12 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року за № 11 вказано, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
За таких умов та враховуючи, що фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, є неповними, суд дійшов висновку про необхідність повернення адміністративного матеріалу для належного оформлення.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 256, 278 КУпАП, суд, -
Протокол про адміністративне правопорушення ААД № 014255 від 22 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, повернути до ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області для доопрацювання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: М. М. Босняк