Справа № 568/936/24
Провадження № 1-кп/568/89/24
22 липня 2024 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Радивилів кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024186210000060 від 23.05.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Брянськ, Російської Федерації, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, заміжньої, з середньо-спеціальною освітою, не працюючої, не маючої на утриманні неповнолітніх дітей та осіб непрацездатного віку, раніше не судимої,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Згідно обвинувального акту, 22.05.2024р. близько 23 год. 50 хв., перебуваючи у житловому будинку, що в АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 , вчиняючи домашнє насильство, усвідомлюючи і оцінюючи свої дії, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою нанесення тілесних ушкоджень, з особистих мотивів, умисно нанесла два удари долонями рук в область ОСОБА_4 , у результаті чого заподіяла останньому тілесні ушкодження у вигляді підшкірних гематом лівої та правої скроневих ділянок, множинних подряпин вух, спинки носа, правої повіки, які могли утворитися від ударів рукою 22 травня 2024 року, які згідно висновку судово-медичної експертизи та п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995р.), мають ознаки легких.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України - як умисне легке тілесне ушкодження.
Обвинуваченою ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні було заявлено клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням її з потерпілим, посилаючись на відсутність у останнього претензій до неї.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з обвинуваченою, посилаючись на відсутність у нього претензій до обвинуваченої.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченої про закриття кримінального провадження та звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, оскільки сторони примирилися, обвинувачена вчинила проступок вперше, після вчинення проступку щиро розкаялася, примирилася з потерпілим, який є її чоловіком.
Заслухавши клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 , думку потерпілого ОСОБА_4 та прокурора, з врахуванням норм кримінально-процесуального закону України, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_5 є особою, раніше не судимою, обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Згідно ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
За змістом ст. ст.44,45,46 КК України за наявності підстав, передбачених ст. 46 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.
Шляхом опитування сторін кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого їй обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч.1 ст.125 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченій у провину, дійсно мало місце, вчинене нею, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самою обвинуваченою.
Потерпілий ОСОБА_4 примирився з обвинуваченою, не висуває до неї жодних матеріальних чи моральних претензій та не заперечує проти звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачена цілком розуміє свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягала на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 46 КК України.
Відповідно до ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Будь-яких обставин, які згідно з правилами кримінального процесуального закону перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленим обвинуваченою клопотанням, не встановлено.
Таким чином, наявні умови та підстави, передбачені кримінальним законом для звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України на підставі ст.46 КК України та закриття кримінальної справи на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Речових доказів та судових витрат по справі немає.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_5 не обирався.
Керуючись ст.ст. 12, 46 КК України, ст.ст. 284, 285, 288 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024186210000060 від 23.05.2024р. по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення, може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1