Справа № 545/801/24
Провадження № 2/545/1006/24
08.07.2024 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Стрюк Л.І.
з участю секретаря - Синегуб Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Полтавської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -
Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . За заявами дружини - ОСОБА_1 та сина - ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори відкрита спадкова справа. 08.02.2024 спадкоємці(позивачі) отримали свідоцтво про право па спадщину за законом на земельну ділянку площею 0.2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а щодо спадкового житлового будинку державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.02.2024 за № 329/02-31 у зв'язку з наявністю самовільної реконструкції житлового будинку та добудови господарських будівель.
Просили визнати за ними право спільної часткової власності по частині за кожним на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку «А-1, А-1,а» загальною площею 144,4 кв.м та житловою площею 70,9 кв.м, гаража «В», погребу «б», літньої кухні «Б1», сараю «Б2», навісу(тимчасового) «б1», гаража «Д», сараю «Д1», вбиральні «Е», колодязя №1, вигребу №2, воріт №3, хвіртки №4, огорожі №5.
Представник третьої особи - Державної інспекції архітектури та містобудування України надала пояснення, у яких зазначила, що позивачі не мають дозвільних документів на самочинно реконструйований житловий будинок та добудову господарських будівель і споруд, а також не надали робочої документації та результатів експертизи проекту будівництва як доказ відсутності істотних порушень будівельних норм і правил.
У судове засідання позивачі та їхній представник не з'явилися, попередньо представник надав заяву про розгляд справи без їхньої участі, заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих причин, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Представники третіх осіб - Полтавської районної державної нотаріальної контори та Державної інспекції архітектури та містобудування України - у судове засідання не з'явилися, попередньо надавши заяви про розгляд справи без їхньої участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 (а.с.4), після смерті якого залишилося спадкове нерухоме майно, яке складається з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 160,2 кв.м, житловою площею 87,1 кв. м, житлового будинку «А-1», гаража «В», погребу «б», літньої кухні «Б», сараю «Г», колодязя №1, вигребу №2, воріт, хвіртки №3,4, огорожі №5(а.с.8).
Відповідно до висновку КП «Планування і забудова Територій Полтавського району та здійснення архбудконтролю» за результатами технічного огляду будівельних конструкцій та інженерних мереж господарських будівель у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , господарські будівлі, а саме - сарай, вбиральня та навіси, господарський блок у складі гаража та літньої кухні в домоволодінні за вказаною адресою в існуючому стані придатні для експлуатації(а.с.11-12).
Рішенням виконавчого комітету Супрунівської сільської ради від 26.07.2012 за №290 зазначені господарські будівлі легалізовані(а.с.14).
Відповідно до довідки КП «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» Полтавської районної ради №374 від 20.06.2023, після обстеження на місці 12.06.2023 та проведення комплексу робіт за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами дійсно відповідає таким параметрам: житловий будинок «А-1, А-1,а» загальною площею 144,4 кв.м та житловою площею 70,9 кв.м, гараж «В», погреб «б», літня кухня «Б1», сарай «Б2», навіс(тимчасовий) «б1», гараж «Д», сарай «Д1», вбиральня «Е», колодязь №1, вигріб №2, ворота №3, хвіртка №4, огорожа №5, у тому числі побудовано без дозвільних документів: житловий будинок «А-1, А-1,а» (реконструйований), гараж «Д», сарай «Д1», вбиральня «Е»(а.с.15).
Згідно з технічним паспортом, виготовленим на замовлення ОСОБА_1 15.06.2023, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає таким параметрам: параметрам: житловий будинок «А-1, А-1,а» загальною площею 144,4 кв.м та житловою площею 70,9 кв.м, гараж «В», погреб «б», літня кухня «Б1», сарай «Б2», навіс(тимчасовий) «б1», гараж «Д», сарай «Д1», вбиральня «Е», колодязь №1, вигріб №2, ворота №3, хвіртка №4, огорожа №5 (а.с.16-19).
Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження реконструйованого житлового будинку та побудованих господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , встановлена можливість їхньої надійної та безпечної експлуатації, а також відповідність державним будівельним нормам ДБН В.1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд»; пожежним нормам згідно з ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; санітарним і гігієнічним нормам згідно з ДБН В.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»; ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»; Планування та забудова територій»; ДБН В.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»(а.с.20-22).
У зв'язку з наявністю самовільної реконструкції житлового будинку та добудови господарських будівель та відсутністю державної реєстрації права власності на самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , постановою нотаріуса Першої полтавської державної нотаріальної контори Кізіми В.В. від 08.02.2024 за № 329/02-31відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с.5).
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
У частині четвертій статті 373 ЦК України зазначено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Право власника на забудову земельної ділянки здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина третя статті 375 ЦК України). Відповідно до змісту частини четвертої статті 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються статтею 376 ЦК України.
Згідно з частинами першою-п'ятою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 зазначила, що особа не набуває права власності на об'єкт самочинного будівництва (пункт 148).
Разом з цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це право не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК України).
Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2024 року у справі № 378/729/21, провадження № 61-8307св23.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року в справі № 916/1174/22 зазначено про те, що не допускається набуття права власності на споруджені об'єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об'єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку.
Отже, зі змісту статей 331, 376 ЦК України вбачається, що правовою підставою визнання судом права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на підставі частини п'ятої статті 376 ЦК України може бути встановлення судом відповідності такого об'єкта архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам лише у разі, якщо визнання права власності на самочинно збудоване майно не порушує права інших осіб.
Тому, вирішуючи справу за позовом власника (землекористувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановити всі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушення будівельних норм та правил істотними; чи не будуть порушуватися визнанням права власності на самочинне будівництво у судовому порядку права інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, на якій самочинно збудоване нерухоме майно, належить спадкодавцеві на праві приватної власності(а.с.23-24).
Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження реконструйованого житлового будинку та побудованих господарських будівель архітектурно-будівельного висновку про стан складської будівлі та встановлена можливість їхньої надійної та безпечної експлуатації, а також відповідність державним будівельним нормам, отже, позивач при будівництві забезпечив надійність об'єкту у відповідності до чинних будівельних норм.
Докази того, що визнанням за позивачем права власності на самочинне будівництво у судовому порядку будуть порушені права інших осіб, матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Окрім того, відповідно до абзацу першого пункту 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, передбачено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.
Тобто визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку не позбавляє обов'язку прийняття даного нерухомого майна в експлуатацію згідно з цим порядком.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-260 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку «А-1, А-1,а» загальною площею 144,4 кв.м та житловою площею 70,9 кв.м, гаража «В», погребу «б», літньої кухні «Б1», сараю «Б2», навісу(тимчасового) «б1», гаража «Д», сараю «Д1», вбиральні «Е», колодязя №1, вигребу №2, воріт №3, хвіртки №4, огорожі №5.
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку «А-1, А-1,а» загальною площею 144,4 кв.м та житловою площею 70,9 кв.м, гаража «В», погребу «б», літньої кухні «Б1», сараю «Б2», навісу(тимчасового) «б1», гаража «Д», сараю «Д1», вбиральні «Е», колодязя №1, вигребу №2, воріт №3, хвіртки №4, огорожі №5.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: Л. І. Стрюк