Дата документу 19.07.2024Справа № 554/7411/24
Провадження № 1-кс/554/7676/2024
19 липня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю серетаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород Полтавської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135, ч.2 ст. 286 КК України внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170000000545 від 17.07.2024 року,-
Слідчий звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 яке мотивує наступним.
Відділом розслідування злочинів, скоєних у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024170000000545 від 18.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.
Установлено, що ОСОБА_5 , 17 липня 2024 року приблизно о 19 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21099», д.н.з НОМЕР_1 , рухався у м. Миргород Полтавської області по вулиці Сорочинській у напрямку с. Білики Миргородського району Полтавської області.
Перед перехрестям з вулицею Данила Апостола у м. Миргород Полтавської області ОСОБА_5 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу позначеного дорожніми знаками та дорожньою розміткою, не переконавшись в тому, що на проїжджій частині немає перешкод для руху, в тому числі і пішохода, якого він міг завчасно виявити, і своєчасно прийняти заходи для запобігання ДТП, не зменшив швидкість свого транспортного засобу, не зупинився перед пішохідним переходом, щоб дати дорогу пішоходу, а продовжив рух та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході позначеному дорожніми знаками та дорожньою розміткою справа наліво по ходу руху автомобіля.
У результаті недотримання водієм ОСОБА_5 п. 18.1. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а в подальшому наїзду на пішохода ОСОБА_7 , остання згідно лікарського свідоцтва № 142 від 18.07.2024 отримала тілесні ушкодження, що призвели до її смерті.
Причиною дорожньо-транспортної події та наслідків, що настали є порушення вимог пункту 18.1 Правил дорожнього руху водієм, а саме - п. 18.1 водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_5 з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події.
ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної події, а саме уникнути наїзду на пішохода, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати вимоги вищевказаних норм Правил дорожнього руху.
Окрім того, безпосередньо після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, тобто 17.07.2024 р., після 19.00 год., перебуваючи на перехресті АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що він скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 , тим самим поставивши її в небезпечний для життя стан, маючи можливість для надання допомоги, не виконав свого громадянського обов'язку, що покладав на нього закон і загальновизнані норми моралі: не переконався, чи потребує потерпіла допомоги, не викликав карету швидкої допомоги, не відвіз потерпілу до найближчого лікувального закладу, а умисно залишив її у небезпеці, зникнувши з місця пригоди, - тим самим порушивши вимоги п.п. г, ґ п. 2.10 Правил дорожнього руху.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.
18.07.2024 р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Миргород Полтавської області, громадянину України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.
Вина ОСОБА_5 , повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця ДТП, протоколом обшуку автомобіля марки «ВАЗ 21099», д.н.з НОМЕР_1 , лікарським свідоцтвом про смерть, показаннями свідків ДТП.
На даний час в органу досудового розслідування виникла потреба в обранні щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, з метою забезпечення виконання останнім процесуальних обов'язків та недопущення ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які можуть створювати суттєві перешкоди для проведення подальшого досудового розслідування кримінального провадження, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 офіційно ніде не працює та не навчається, що створює перешкоди для органу досудового розслідування для його виклику, підозрюваний може постійно змінювати своє місце перебування. Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_5 після вчиненого ДТП втік з місця пригоди, що дає підстави вважати, що останній може також ховатися від органів досудового розслідування та суду, у тому числі виїхати нелегально за кордон.
2. Незаконно впливати на свідків, оскільки ОСОБА_5 перебуваючи на свободі та мешкаючи на території Миргородського району може чинити тиск на свідків, які дали правдиві покази стосовно нього.
Також необхідно врахувати, що злочин у якому підозрюється ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України відноситься до категорії тяжких за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що з метою уникнення відповідальності, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 з наступних причин:
1. Особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків. Враховуючи, що злочин відноситься до тяжких, тому вимагається постійний контроль за поведінкою підозрюваного, що може бути досягнуто лише при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
2. Особиста порука - на адресу правоохоронних органів не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_5 .
3. Застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу.
4. Домашній арешт - не можливо застосувати, оскільки підозрюваний знаючи міру покарання за вчинені ним злочини, а також враховуючи запровадження в Україні воєнного стану та той факт, що територію Миргородського району Полтавської області країна-агрессор російська федерація регулярно обстрілює, що створює перешкоди для органу досудового розслідування для його виклику, единим безпечним місцем його перебування є установа виконання покарань.
Таким чином, єдиним та безпечним на сьогоднішній день для підозрюваного ОСОБА_5 є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник частково заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника та дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Судом встановлено, що відділом розслідування злочинів, скоєних у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024170000000545 від 18.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.
18.07.2024 року о 00 год. 45 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
18.07.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим цим Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.
У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, запобігання спробам незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні.
Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_5 . слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, його молодий вік, стан його здоров'я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1, 3, ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
У зв'язку з вище викладеним слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, в межах строку досудового розслідування, з триманням в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23».
Строк тримання під вартою обчислювати з 18 липня 2024 року з 00 год. 45 хв.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 15 вересня 2024 року 00 год. 45 хв.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1