Дата документу 18.07.2024Справа № 545/597/23
Провадження № 1-в/554/164/2024
«18» липня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава клопотання провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Артемівка, Чутівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого 15.06.2023 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
представника ДУ «Центр пробації» - ОСОБА_3 ,
04 липня 2024 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшло клопотання провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_3 , в якому вона просить скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 15.06.2023 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та направити його для відбування призначеного судом покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Подання обґрунтовано тим, що вироком Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
На обліку в Шевченківському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_4 перебуває з 24.07.2023 року. Відповідно до отриманої інформації Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 в першому кварталі 2024 року допустив адміністративні правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП, а також ст. ст. 126 ч. 3 КУпАП та 126 ч. 4 КУпАП, що свідчить про небажання засудженого ставати на шлях виправлення, а тому представник органу пробації звертається до суду з відповідним поданням та просить його задовольнити.
В судовому засіданні представник Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_3 підтримала подане клопотання, просила його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила відмовити, оскільки вчинення вказаних адміністративних правопорушень не свідчать про небажання засудженого ставати на шлях виправлення. Крім того, 15.06.2024 року закінчився іспитовий строк, який був призначений вироком суду.
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення представника органу пробації, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, вивчивши матеріали особової справи, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Вироком Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_4 було покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання а також не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації. Крім цього засудженому було наголошено про відповідальність за ухилення від виконання вироку.
На обліку в Шевченківському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_4 перебуває з 24.07.2023 року.
Судом встановлено, що 02.04.2024 року постановою про притягнення до адміністративної відповідальності на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст. 126 КУпАП та ч.4 ст. 126 КУпАП у виді штрафу.
22.04.2024 року постановою Октябрськогорайонного суду м. Полтави ОСОБА_4 визнано винним за ч.1 ст. 130 та ч.3 ст. 126 КУпАП, призначено адміністративне стягнення 17 000 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з приписами п. 8 ч. 1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Так, відповідальність осіб, звільнених від відбуття покарання з випробуванням регламентована у ст. 166 КВК України, зокрема у ч. 2 передбачено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, відділ з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбуття призначеного покарання. При цьому, як зазначено у ч. 3, невиконання обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.
За цим законом направлення засудженоговпродовж іспитового строку для відбування призначеного покарання настає у двох випадках: коли засуджений в період проходження іспитового строку не виконує покладених на нього судом одного чи кількох обов'язків (при цьому суд у кожному випадку повинен з'ясувати причини їх невиконання) або якщо засуджений протягом іспитового строку систематично (три і більше рази) вчиняв правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення, що дає суду підстави для висновку про небажання засудженого стати на шлях виправлення і необхідності направлення його для реального відбування покарання.
Згідно з положеннями Інструкції з виконання покарань за вироками, не пов'язаними з позбавленням волі (п.п. 5.3, 5.4 Розділу IV) (далі Інструкція) якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов'язків після застереження у виді письмового попередження або три і більше разів вчинювала правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, а також коли засуджена особа не з'являється до інспекції два і більше разів без поважних причин (що повинно бути підтверджено матеріалами) то інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 оку № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно з ч.2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
При ухваленні вказаного рішення, суд керується вимогами ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Вчинення засудженим адміністративних правопорушень ще не свідчить про свідоме, умисне небажання засудженого ставати на шлях виправленнята не виконувати покладені на нього обов?язки, не вказують на підвищену суспільну небезпеку засудженого, та самі по собі переконливо не вказують на те, що засуджений не бажає вставати на шлях виправлення і він повинен бути направлений до місць відбування покарання у виді позбавлення волі.
Суд вважає, що сам факт вчинення адміністративних правопорушень ще не може бути безумовним свідченням небажанням засудженого ставати на шлях виправлення, а отже і вагомою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для реального відбування покарання, оскільки це суперечить меті призначеного покарання виправлення засудженого.
Крім того, суд зазначає, що 15.06.2024 року закінчився іспитовий строк, призначений засудженому вироком суду.
На підставі вищевикладеного, оскільки беззаперечних доказів, які б підтвердили небажання засудженого ОСОБА_4 ставати на шлях виправлення матеріали провадження не містять, а викладені у поданні обставини не є достатніми підставами для скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням та його направлення до місць позбавлення волі, іспитовий строк, призначений засудженому вироком суду закінчився, у задоволенні подання органу пробації слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України, ст.ст. 537-539 КПК України, суд
В задоволенні клопотання провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Октябрського районного суду
м. Полтави: ОСОБА_1