Дата документу 16.07.2024Справа № 554/7130/24
Провадження № 1-кс/554/7376/2024
16 липня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12024175420000444 від 09 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про накладення арешту на вилучений 08 липня 2024 року в ході огляду предмет схожий на молоток з дерев'яною ручкою загальною довжиною 250 мм, шириною 35 мм, висота 100 мм (металева частина), ручка довжиною 220 мм, ширина 30 мм, який було оглянуто, вилучено та поміщено до паперового пакету НПУ СУ, який заклеєний та скріплений підписами дізнавача, понятих з позбавленням права на його відчуження, розпорядження, та користування. Після проведення всіх необхідних слідчих дій, речовий доказ: предмет схожий на молоток з дерев'яною ручкою загальною довжиною 250 мм, шириною 35 мм, висота 100 мм (металева частина), ручка довжиною 220 мм, ширина 30 мм, просить передати на зберігання до камери зберігання речових доказів Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
В обґрунтування поданого клопотання зазначила, що в провадженні СД Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024175420000444 від 09 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за фактом того, що 08 липня 2024 року до Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 08 липня 2024 року, близько 21 год 30 хв, перебуваючи на першому поверсі при вході у під'їзд АДРЕСА_1 ОСОБА_5 наніс тілесні ушкодження предметом схожим на молоток ОСОБА_4 , ступінь тяжкості яких встановлюється.
08 липня 2024 року в під'їзді будинку АДРЕСА_1 було проведено огляд, в ході якого на підлозі під стіною з лівої сторони було виявлено предмет, схожий на молоток з дерев'яною ручкою, загальною довжиною 250 мм, шириною 36 мм, висота 100 мм (металева частина), ручка довжиною 220 мм, шириною 30 мм, який було вилучено та поміщено до паперового пакету НПУ СУ. Під час огляду на порозі коридору виявлено на металевій частині порогу сліди речовини бурого кольору. Надалі на тампоні було вилучено змив РБК.
09 липня 2024 року в ході допиту потерпілого ОСОБА_4 встановлено, що 08 липня 2024 року він із своєю дружиною ОСОБА_6 та донькою ОСОБА_7 повертались додому по АДРЕСА_2 . Зайшовши до під'їзду, в коридорі він побачив, що із сходів спускався сусід з квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 . Той почав замахуватись йому в обличчя правим кулаком руки, але він всиг його відштовхнути від себе. В цей момент ОСОБА_5 правою рукою почав доставати молоток із своєї кишені і замахуватись на нього. Він зміг відбити цей удар і підсковзнувшись на проході впав на правий бік. ОСОБА_5 ліг на нього зверху та почав багато разів наносити йому удари молотком, та один удар попав йому в потилицю. В подальшому, сусідка відтягувала ОСОБА_5 від нього. Після цього його донька викликала ШМД та поліцію. Зазначив, що ОСОБА_5 приблизно пів року тому прийшов до квартири та погрожував йому, припустив, що останній вживає наркотичні засоби та був в цей час в стані наркотичного сп'яніння.
Прокурор вказує, що проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що вилучений під час огляду предмет схожий на молоток з дерев'яною ручкою загальною довжиною 250 мм, шириною 35 мм, висота 100 мм (металева частина), ручка довжиною 220 мм, ширина 30 мм, являється речовим доказом, має значення речового доказу, тобто є матеріальним об'єктом, який може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що вилучене майно має значення речового доказу, враховуючи, що він може бути використаний під час досудового розслідування для доказування обставин вчинення кримінального правопорушення, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, задля проведення ряду експертних досліджень, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні на нього арешту.
В судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явилася.
Зважаючи на неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть у ньому участь, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Дослідивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовим доказом у розумінні положень ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 1, 2, 5 і 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як слідує зі змісту клопотання, метою накладення арешту на майно у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речових доказів.
Прокурором доведено, що зазначене майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, зокрема може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення та містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довела необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
На підставі викладеного, зважаючи на принципи розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна.
Разом з тим, визначення місця зберігання речових доказів на стадії досудового розслідування, про що в клопотанні просить прокурор, за змістом норм КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 належить до виключної компетенції органів досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170 - 173, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на вилучений 08 липня 2024 року в ході огляду предмет схожий на молоток з дерев'яною ручкою загальною довжиною 250 мм, шириною 35 мм, висота 100 мм (металева частина), ручка довжиною 220 мм, ширина 30 мм, який було оглянуто, вилучено та поміщено до паперового пакету НПУ СУ, який заклеєний та скріплений підписами дізнавача, понятих з позбавленням права на його відчуження, розпорядження, та користування до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8