Справа № 541/2549/24
Номер провадження3/541/956/2024
22 липня 2024 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Шатілова Л.Г., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої і проживаючої в АДРЕСА_1 , місце роботи не встановлено, РНОКПП не встановлено,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
31.05.2024 року об 11 годині 47 хвилин в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: мати зловживає алкогольними напоями, в оселі повна антисанітарія, в кухні та вітальні залишки їжі, мухи, відсутній чистий посуд. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала повністю, повідомила, що її дитина ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства, про що надала копію посвідчення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина 1 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Необхідно зазначити, що стаття 184 КУпАП спрямована на забезпечення належного виховання дітей в сім'ї, здійснення постійного нагляду за ними з боку батьків та осіб, що їх заміняють, припинення випадків невиконання деякими громадянами батьківських обов'язків.
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 СК України. До кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини.
У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Крім визнання вини правопорушником, її вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №318577 від 12.06.2024 року (а. с. 1), копією акта обстеження умов проживання від 31.05.2024 (а.с.2), письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 12.06.2024 (а.с.3), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.4) та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, її вина доведена, а отже вона повинна нести відповідальність передбачену законом.
Обставини, які пом'якшують відповідальність це щире каяття, обставин які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддя не встановив.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, визнання ним вини, майновий стан, суддя вважає, що ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП необхідно піддати адміністративному стягненню у виді попередження.
Відповідно до положень п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. З урахуванням наведеної норми закону ОСОБА_1 звільняється від стягнення судового збору.
Керуючись ЗУ «Про судовий збір», ст.ст. 40-1, 184, 221, 268, 291, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді попередження.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду Л. Г. Шатілова