Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/496/24
Провадження № 2/382/382/24
22 липня 2024 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нарольського М. М.,
при секретарі Матвієнко Ю. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (далі - Товариство) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення заборгованості,
У березні 2024 року Товариство звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідачки, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 2680,62 грн за послуги з розподілу природного газу.
Ухвалою від 15.04.2024 року відкрито провадження у справі.
22.07.2024 року на адресу суду від Яготинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області із супровідним листом від 18.07.2024 надійшла копія актового запису про смерть № 40 від 24.01.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Згідно з ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Так нормами п. 7 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Разом з тим спірні правовідносини щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги допускають правонаступництво.
Однак, залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, порушення яких є недопустимим.
У своїй постанові від 16 травня 2018 року по справі №183/4229/14 Верховний Суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Отже ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином суд приходить до висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
Таким чином, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час відкриття провадження у справі померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною по справі, а тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених у пп.1-8 ч.1 ст.255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.
Так, ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів («Diya 97 v. Ukraine», №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Отже, якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 127/328/17.
З огляду на вищевстановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі у зв'язку із смертю ОСОБА_1 , яка настала до звернення позивача з позовом до суду, тобто на стадії до відкриття провадження у справі, а відкриття провадження у справі відносно осіб, які втратили цивільну та процесуальну правоздатність у зв'язку із смертю та не набули процесуального статусу відповідачів, суперечить принципу правової визначеності.
Так, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись ст. ст. 255, 258-261, 268, 272, 273, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України,
Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники судового розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 22.07.2024.
Суддя М. М. Нарольський