Справа № 361/6240/24
Провадження № 2-о/361/305/24
12.07.2024
12 липня 2024 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Коваль О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті,-
У червні 2024 року заявник звернулась до суду із вище вказаною заявою, обґрунтовуючи її тим, що 02 лютого 2024 року внаслідок гострої серцевої недостатності та дифузного дрібно вогнищевого кардіосклерозу на тимчасово окупованій території України під час перебування у лікарні за адресою: АДРЕСА_1 , померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка: с. Біловодськ, Луганської області, яка є мамою заявниці та була зареєстрована: АДРЕСА_2 у віці 72 років.
Оформлення свідоцтва про смерть потрібно для звернення до нотаріуса для подальшого оформлення свого права на спадщину за законом, яка відкрилась після смерті матері. Тобто наразі я не можу реалізувати свої майнові та немайнові права.
01 липня 2024 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку окремого провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12 липня 2024 року.
Заявник, будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з'явилась, заявник та представник заявника подали заяви, в яких просили проводити розгляд справи у їх відсутність, заяву підтримали та просили задовольнити.
Представник Броварського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, подала до суду лист, в якому просила проводити розгляд справи у її відсутність.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 02 лютого 2024 року на тимчасово окупованій території України під час перебування у лікарні за адресою: АДРЕСА_1 , померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка: с. Біловодськ, Луганської області, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , причина смерті - гостра серцева недостатність та дифузний дрібно вогнищевий кардіосклероз.
Заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданим Біловодським райРацс Ворошиловоградської області, актовий запис №103 та яка після укладення шлюбу змінила прізвище з ? ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Біловодського районного управління юстиції у Луганській області, актовий запис №24.
З копії лікарського свідоцтва про смерть № 43277000351 від 03.02.2024 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка: с. Біловодськ, Луганської області, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території України під час перебування у лікарні за адресою: АДРЕСА_1 , причина смерті - гостра серцева недостатність та дифузний дрібно вогнищевий кардіосклероз.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичнез начення.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року “Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” вказано, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішенняу справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
За змістом статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” державна реєстрація факту смерті, встановленого у судовому порядку, проводиться за заявою осіб, що були позивачами при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду.
Згідно ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно із ст. 9 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами як джерело права, необхідно враховувати висновки суду у справах протии Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001 року), Молдови та Росії (Mozer v. The Republicof Moldova and Russia, 23.02.2016 року), де наголошено, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою). Цей висновок в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого “намібійського винятку”, який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватись недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованих територіях, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цих територій при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать. При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд вважає можливим, як виняток, взяти до уваги відомості, зазначені у лікарському свідоцтві про смерть № 43277000351 від 03.02.2024 року.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки: с. Біловодськ, Луганської області, яка проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території України під час перебування у лікарні за адресою: АДРЕСА_1 , у віці 72 років.
Керуючись статями 263 - 265, 317, 319, 430 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки: с. Біловодськ, Луганської області, яка проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території України під час перебування у лікарні за адресою: АДРЕСА_1 , у віці 72 років.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Радзівіл А.Г.