Справа № 939/1614/24
Іменем України
22 липня 2024 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді Герасименко М.М.,
за участю секретаря - Рассказової М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Бородянка заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну сторони виконавчого провадження,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» звернулось до суду з вказаною заявою, мотивуючи її тим, що на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала О.О. перебуває виконавче провадження № 66946198, відкрите на підставі виконавчого напису № 206603, вчиненого 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Остапенком Є.М. про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал». 15 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено договір № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 630560494HPLS. 21 травня 2024 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» і ТОВ «Дебт Форс» було укладено договір було укладено договір № 21-05/24 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 630560494HPLS. 01 листопада 2023 року рішенням єдиного учасника № 8 ТОВ «Кампсіс Фінанс» змінило назву на ТОВ «Кампсіс Лігал». Враховуючи наведене, просив замінити сторону виконавчого провадження № 66946198 з примусового виконання виконавчого напису № 206603, вчиненого 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором, а саме стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» його правонаступником ТОВ «Дебт Форс».
Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» свого представника в судове засідання не направив, просив розглянути справу без його участі.
Заінтересовані особи - ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Кампсіс Лігал» своїх представників у судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заінтересовані особи - ОСОБА_1 і приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал О.О. в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
У постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «не судового» органу, та дійшла такого висновку: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що врегулювання цього питання саме нормами ЦПК України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.
У постанові від 12 жовтня 2022 у справі № 183/4196/21 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 280/456/20 (провадження № К/9901/32676/20) та від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18 (провадження № К/9901/63678/18), про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Судом встановлено, що 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 206603 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 630560494HPLS від 03 лютого 2017 року, з урахуванням плати за вчинення виконавчого напису, в загальному розмірі 13 703 гривні 64 копійки.
29 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. відкрито виконавче провадження № 66946198 з примусового виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса.
15 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено договір № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 630560494HPLS.
01 листопада 2023 року рішенням єдиного учасника № 8 ТОВ «Кампсіс Фінанс» змінило назву на ТОВ «Кампсіс Лігал».
21 травня 2024 року між ТОВ «Кампсіс Лігал» і ТОВ «Дебт Форс» було укладено договір № 21-05/24, у відповідності до умов якого ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором № 630560494HPLS.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до ст. 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
На підставі ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовується також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Основними засадами цивільного судочинства згідно з ч. 3 ст. 2 ЦПК України є змагальність та диспозитивність. Принцип змагальності полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України). Принцип диспозитивності цивільного процесу полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Вказані норми кореспондуються зі статтею 81 ЦПК України, яка визначає обов'язок доказування і подання доказів. Згідно з вказаною нормою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 і 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Звертаючись до суду з вказаною заявою, ТОВ «Дебт Форс» обґрунтовувало свої вимоги тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. відкрите виконавче провадження № 66946198 з примусового виконання виконавчого напису № 206603, вчиненого 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 630560494HPLS від 03 лютого 2017 року. 15 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено договір № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором № 630560494HPLS. 21 травня 2024 року між ТОВ «Кампсіс Лігал» і ТОВ «Дебт Форс» було укладено договір № 21-05/24, у відповідності до умов якого ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором № 630560494HPLS.
Однак, заявником не надано доказів на підтвердження того, що відступлення права вимоги відбулося щодо зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 630560494HPLS від 03 лютого 2017 року, оскільки заявником не надано копії кредитного договору, на підставі якого було вчинено виконавчий напис № 206603 від 22 червня 2021 року.
Враховуючи викладене, оскільки суду не надано належних, достовірних і достатніх доказів на підтвердження того, що 03 лютого 2017 року між АТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 630560494HPLS, за яким право вимоги перейшло до ТОВ «Дебт Форс» згідно договору факторингу № 21-05/24, то підстав для задоволення заяви суд не вбачає і вважає за необхідне відмовити ТОВ «Дебт Форс» у задоволенні заявлених вимог.
Керуючись ст. 442 ЦПК України,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну сторони виконавчого провадження, шляхом заміни стягувача його правонаступником, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
СуддяМ. Герасименко