Справа №359/4971/24
Провадження №2-а/359/47/2024
22 липня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Шандар М.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
1. Короткий виклад доводів адміністративного позову.
1.1. В травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністратив-ним позовом та обґрунтовував його тим, що 8 травня 2024 року поліцейський роти №1 батальйону №4 полку №2 УПП м. Києва Мироненко О.А. виніспостанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №2093790, якою він наклав на позивача штраф в розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Зі змісту цієї постанови вбачається, що 8 травня 2024 року приблизно о 1 годині 2 хвилини по вул. К. Осьмака, 1-б в м. Києві ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Nissan Tiida», номерний знак НОМЕР_1 . Всупереч пп. «а» п.2.4 ПДР України на вимогу поліцейського позивач не надав посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. ОСОБА_1 посилається на те, що він не вчинив жодного адміністратив-ного правопорушення, у зв'язку чим у поліцейського були відсутні повноваження на перевірку документів. В діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушен-ня, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Тому ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського роти №1 батальйону №4 полку №2 УПП м. Києва Мироненка О.А. про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №2093790 від 8 травня 2024 року.
1.2. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримує адміністративний позов та додат-ково посилається на те, що до винесення оскаржуваної постанови він надав поліцейському посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Тому ОСОБА_1 наполягає на задоволенні адміністративного позову.
1.3. Представник відповідача Нестерович А.С. не з'явилась у судове засідання. ДПП у встановленому порядку повідомлений про час та місце розгляду адміністративної справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток (а.с.31, 41). Представник відповідача Нестерович А.С. обмежилась поданням відзиву (а.с.32-34), в якому просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
2. Інформація про рух адміністративної справи.
2.1. Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 травня 2024 року (а.с.27) вбачається, що адміністративна справа за адміністративним позовом, пред'явленим ОСОБА_1 , була розподілена судді Бориспільського міськ-районного суду Борцю Є.О.
2.2. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 17 травня 2024 року (а.с.28-29) було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
3.1. 8 травня 2024 року поліцейський роти №1 батальйону №4 полку №2 УПП м.Києва Мироненко О.А. виніспостанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №2093790 (а.с.15), якою він наклав на ОСОБА_1 штраф в розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
3.2. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 8 травня 2024 року приблизно о 1 годині 2 хвилини по вул. К. Осьмака, 1-б в м. Києві ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Nissan Tiida», номерний знак НОМЕР_1 . Всупереч пп. «а» п.2.4 ПДР України на вимогу поліцейського позивач не надав посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
3.3. Спірні правовідносини регулюються главою 10 «Адміністративні право-порушення на транспорті, в галузі шляхового господарства та зв'язку» підрозділу ІІ «Особлива частина» розділу ІІ «Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність» КУпАП.
4. Норми права, якими керується суд при вирішенні адміністративного спору.
4.1. Відповідно до пп.«а», «б» п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технік-ний талон).
4.2. Згідно з пп.«а» п.2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1.
4.3. Відповідно до п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та (або) документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у випадку, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
4.4. Згідно з ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового полісу, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
4.5. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про проти-правність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
4.6. Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
4.7. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
4.8. Згідно з п.1 ч.3 ст.2 КАС України однією з основних засад адміністративного судочинства є верховенство права.
4.9. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
4.10. Згідно з п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні адміністративного спору.
5.1. Всупереч ч.2 ст.77 КАС України представник відповідача Нестерович А.С. не подала жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 не надав поліцейському посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Ця обставина свідчить про те, що подія вчинення позивачем адміністративного правопорушення, перед-баченого ч.1 ст.126 КУпАП, так і залишилась не доведеною. При цьому суд критично оцінює посилання ОСОБА_1 на відсутність у поліцейського повноважень на перевірку означених документів. Адже ОСОБА_1 рухався по м. Києву під час комендантської години. У такий спосіб він допустив порушення в розумінні п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про національну поліцію». Тому вимога поліцейського пред'явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу була законною та підлягала виконанню.
5.2. Накладення штрафу на ОСОБА_1 є втручанням держави в його право на мирне володіння майном (в даному випадку - грошовими коштами). Таке втручання є свавільним, оскільки факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення не доведений. Винесення оскаржуваної постанови суперечить гарантіям, запровадженим п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
5.3. З огляду на це суд вважає, що з метою відновлення законності належить визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського роти №1 батальйону №4 полку №2 УПП м. Києва Мироненка О.А. про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №2093790 від 8 травня 2024 року, а також закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача у зв'язку з відсутністю події вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
6. Розподіл судових витрат.
6.1. Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До таких витрат належать витрати на професійну правничу допомогу.
6.2. Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті згідно з положеннями цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
6.3. ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 484 гривень 48 копійок, що підтверджується квитанцією №200637529 від 15 травня 2024 року (а.с.9). Крім того, зі змісту п.1 додаткової угоди №1 від 13 травня 2024 року до договору про надання професійної правничої допомоги №13/05/24-122 від 13 травня 2024 року (а.с.16) та платіжної інструкції №200320105 від 13 травня 2024 року (а.с.26) вбачається, що на оплату професійної правничої допомоги позивач витратив грошові кошти в розмірі 2500 гривень 00 копійок (5000,00 : 2). Пред'явлений адміністративний позов задоволений в повному обсязі.
6.4. З огляду на це суд вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь ОСОБА_1 належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 484 гривень 48 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 гривень 00 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.241, ст.242, ч.1 ст.243, ст.ст.245-246 та ч.1 ст.250 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського роти №1 батальйону №4 полку №2 УПП м. Києва Мироненка Олександра Анатолійовича про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №2093790 від 8 травня 2024 року.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 484 гривень 48 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня оголошення судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець