05.07.2024
Справа №359/10475/23
Провадження №1-в/359/352/2024
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
5 липня 2024 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , представника пробації ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, з технічною фіксацією та використанням системи дистанційного зв'язку ВКЗ, подання Бориспільського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про заміну несплаченої суми штрафу іншим покаранням, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засудженого за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2023 року за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
01.07.2024 року до суду надійшло подання провідного інспектора Бориспільського РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про розстрочення засудженому ОСОБА_5 невиплаченої суми штрафу.
У клопотанні зазначається, що 12.12.2023 року Бориспільським РВ № 1 отримано розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили та копію вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області відносно ОСОБА_5 .
Відповідно до частини першої статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це орган пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
ОСОБА_5 документу про сплату штрафу до Бориспільського РВ № 1 не надав.
23.04.2024 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області направлено подання на підставі ч. 3ст. 26 КВК України для вирішення питання про заміну несплаченої суми штрафу іншим покаранням.
Згідно ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.05.2024 року у задоволенні попереднього подання Бориспільського РВ №1 про розстрочення сплати суми штрафу було відмовлено.
В подальшому, провідним інспектором Бориспільського РВ № 1 за адресою місця проживання ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_1 було здійснено виїзд з метою отримання документа про сплату штрафу в розмірі 850 грн. В ході перевірки за вищевказаною адресою двері у кімнату ніхто не відчинив. ОСОБА_5 залишено виклик до Бориспільського РВ № 1 для надання документа про сплату штрафу. За викликом засуджений до відділу не з'явився, причин неявки не повідомив.
Також, згідно інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела отримання цим засудженим доходів, інформація щодо джерел виплачених доходів за запитуваний період в Державному реєстрі відсутня.
Відповідно до частини першої статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Керуючись ч. 3 ст. 26 КВК України просить розглянути питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт ОСОБА_5 .
Представник пробації ОСОБА_4 підтримала вищезазначене клопотання з наведених в ньому підстав.
Прокурор заперечував з приводу задоволення подання органу пробації, оскільки воно необґрунтоване та на містить належних доказів для підтвердження обставин, які не дозволяють засудженому сплатити штраф, призначений вироком суду.
Засуджений в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Неявка останнього не перешкоджає розгляду подання.
Дослідивши подання та матеріали особової справи засудженого, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2023 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вирок набрав законного сили 23.11.2023 року.
12.12.2023 року Бориспільським РВ № 1 отримано розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили та копію вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області відносно ОСОБА_5 .
На момент розгляду подання ОСОБА_5 документу про сплату штрафу до Бориспільського РВ № 1 не надано.
Частиною 1статті 26 КВК України встановлено, що засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КВК України, у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Враховуючи положення ст. 26 КВК України, ст. 537 КПК України та принципи кримінального судочинства, подання органу пробації має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 КК України, у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.
Сума штрафу згідно вироку суду становить 850 грн., що на думку суду, є незначним розміром, для оплати якого ОСОБА_5 має відповідні можливості, в разі його розшуку та офіційного повідомлення про необхідність оплати його.
Як встановлено судом, в матеріалах подання наявна лише інформація про те, що в телефонному режимі зв'язатись з ОСОБА_5 не вдалося, що за місцем свого проживання останній був відсутній, у зв'язку з чим з'ясувати причину несплати штрафу останнім не виявилось за можливе, а також інформація з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела отримання засудженим доходів, де зазначено, що відомості про джерела доходів ОСОБА_5 за запитуваний період в Державному реєстрі відсутні.
В той же час, до подання не долучено доказів на підтвердження того, що засуджений не може сплатити штраф, призначений йому вироком суду. Засуджений безпосередньо не був опитаний щодо джерел своїх доходів та засобів існування, не з'ясовано його думка щодо розстрочки виплати штрафу та наслідків невиконання розстрочки штрафу.
Крім того, не міститься в матеріалах подання і відомостей щодо перевірки можливості залучення ОСОБА_5 до виконання свого конституційного обов'язку щодо захисту Батьківщини від російської агресії зважаючи на запровадження на території України воєнного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно ч. 2 ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів, зокрема, є документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи вищевказані норми чинного КПК України, збирання доказів у кримінальному провадженні здійснюється сторонами такого, а під час виконання вироку суду також на уповноважений орган, на виконанні якого перебуває судове рішення, та їх збирання не може бути жодним чином перекладено на суд.
Також, диспозицією ст. 389 КК України передбачена кримінальна відповідальність за умисне невиконання засудженим покарання у виді штрафу.
Отже, наявність або відсутність у засудженого ОСОБА_5 умислу направленого на невиконання призначеного покарання, повинна бути підтверджена або спростована належними та допустимими доказами, які повинні бути зібрані у відповідності до чинного КПК України
Таким чином, для вирішення питання про заміну суми штрафу засудженому ОСОБА_5 , необхідно встановити, чи має можливість засуджений сплатити штраф, чи не ухиляється останній від сплати штрафу та відсутність у нього умислу на невиконання рішення суду.
Однак, як вбачається з матеріалів подання провідного інспектора Бориспільського РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, дій працівників уповноваженого органу з питань пробації, спрямованих на отримання доказів, які б підтверджували чи спростовували вищевказані обставини, не виконано.
У цьому зв'язку, на думку суду, підстави для задоволення подання відсутні. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 53 КК України, ст. 537, 539 КПК України, та ч. 3 ст. 26 КВК України, суд
У задоволенні подання Бориспільського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській про заміну несплаченої суми штрафу іншим покаранням відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2023 року за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Ухвала суду набирає законної сили після завершення строку апеляційного оскарження, а в разі подання апеляційної скарги, - після завершення апеляційного розгляду такої скарги.
Копію ухвали вручити учасникам провадження.
Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 09.07.2024 року.
Суддя: ОСОБА_1