15.07.2024
Справа №753//9863/24
Провадження №1-кп/359/585/2024
за наслідками проведення підготовчого засідання
15 липня 2024 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 та її представника - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисників - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
за наслідками проведення підготовчого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією та використанням дистанційного зв'язку ВКЗ, в кримінальному провадженні №12023100020004824, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2023 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області, громадянина України, українця, одруженого, інваліда ІІ групи, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та проживаючого в урочище « АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 115, ч.3 ст. 289 КК України,
розглянувши заявлені клопотання, -
Під час підготовчого судового засідання в даному кримінальному провадженні не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.
Прокурор, обвинувачений та його захисники, потерпіла та її представник, зазначили про можливість призначення судового розгляду справи у відкритому судовому засіданні, відсутність підстав для закриття провадження у справі.
В той же час, захисник ОСОБА_7 заявила клопотання про колегіальний розгляд даного кримінального провадження у закритому судовому засіданні упродовж усього судового провадження.
Обвинувачений підтримав захисника, зазначивши, що вважає за необхідне проводити розгляд кримінального провадження колегіально.
Згідно вимог ч. 2 ст. 31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд.
Таким чином, враховуючи зазначені процесуальні вимоги, наявність клопотання обвинуваченого, розгляд кримінального провадження слід здійснювати колегіально в складі колегії з трьох професійних суддів.
Між тим, судовий розгляд за даним кримінальним провадженням, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, оскільки обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні. В разі наявності підстав для закритого судового засідання, що стосується вивчення обставин, що стосуються особистого життя чи стану здоров'я обвинуваченого, суд може здійснювати їх дослідження та обговорення в заритому судовому засіданні, однак, це не свідчить про необхідність і доцільність проведення всього судового розгляду в даному кримінальному провадженні в закритому режимі.
Клопотань про виклик певних осіб від учасників процесу не надійшло.
З урахуванням наведеного є всі підстави для призначення судового розгляду в кримінальному провадженні.
Під час судового засідання представник потерпілої просив прийняти до матеріалів кримінального провадження для спільного розгляду цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень.
Прокурор, обвинувачений та його захисники не заперечували щодо прийняття до спільного розгляду з обвинувальним актом цивільного позову.
Заслухавши учасників судового розгляду та враховуючи положення ст. 61, 62, 128 КПК України, суд прийшов до висновку, що клопотання представника потерпілої підлягає задоволенню, оскільки цивільний позов подано до початку судового розгляду у кримінальному провадженні.
Окрім того, під час судового засідання прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на теперішній час встановлені судом ризики, визначені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України та можливості призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, останній, усвідомлюючи суворість покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від суду. На підтвердження вказаного ризику слід зазначити, що обвинувачений ОСОБА_6 після вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень вчинив дії, які вважав необхідними для унеможливлення його викриття та, як наслідок, притягнення до кримінальної відповідальності, а саме, знищення слідів вчинення кримінальних правопорушень, переміщення трупу потерпілого та автомобіля до віддаленої від місця вчинення місцевості. Також, наявний та не зменшився ризик незаконно впливу на свідків, потерпілу та інших осіб у кримінальному провадженні з метою зміни ними свідчень. Оскільки, один з інкримінованих ОСОБА_6 злочинів було вчинено із застосуванням насильства, останній може здійснювати незаконний вплив на зазначених осіб шляхом залякування, погроз, психологічного маніпулювання, шантажу або грошової винагороди стосовно свідків та потерпілого. Допитані у кримінальному провадженні свідки є важливими для встановлення та доведення обставин, визначених ст. 91 КПК України. Окрім того, встановлений ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. На підтвердження даного ризику слід врахувати такі обставини, що Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється розгляд кримінального провадження № 12018020360000043 від 14.02.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, що свідчить про неодноразове вчинення ОСОБА_6 тяжких кримінальних правопорушень та вказує на наявність ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_6 , враховуючи наявність вказаних ризиків, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисники обвинуваченого просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Обвинувачений підтримав позицію захисників.
Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 та просили його задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін провадження, ознайомившись з матеріалами клопотання прокурора, матеріалами кримінального провадження в обсязі, необхідному для розгляду заявленого клопотання, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
З урахуванням вимог ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З урахуванням наведених норм, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави.
Востаннє, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22.02.2024 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави відносно ОСОБА_6 строком на 60 діб.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Продовжуючи відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.
Встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів. Враховуючи дану обставину, під тяжкістю покарання яке загрожує обвинувачуваному, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, він може переховуватись від судового слідства, незаконно впливати на свідків, потерпілу та інших осіб у кримінальному провадженні з метою зміни ними свідчень та вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим на досудовому розслідуванні йому й було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною, яка підтримує державне обвинувачення, суд приходить до переконання, що ступінь ризиків, які були встановлені судом, не змінилися. Під впливом тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , він дійсно може переховуватися від суду, впливати на свідків, потерпілу та інших осіб у кримінальному провадженні, оскільки, один з інкримінованих обвинуваченому злочинів було вчинено із застосуванням насильства, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, відсутність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише сприятиме уникненню обвинуваченим явки до суду під загрозою можливого покарання. З цього приводу, суд вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу може призвести до продовження ним здійснення злочинів.
Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.
Тому суд дійшов до переконання, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
З цього приводу в задоволенні клопотання сторони захисту щодо обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою - домашнього арешту, необхідно відмовити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Окрім того, в судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 подала клопотання про призначення комплексної амбулаторної психолого-психіатричної експертизи обвинуваченого ОСОБА_6 в іншому закладі МОЗ України серед переліку установ, в яких проводяться стаціонарні судово-психіатричні експертизи особам, які тримаються під вартою. У своєму клопотанні посилається на те, що на даний час є конкретні дані про психічний стан особи, що викликають сумніви у його психічній повноцінності та осудності, а також що не виключена можлива упередженість та необ'єктивність експертів ДУ “Інститут судової психіатрії МОЗ України ” під час проведення комплексної амбулаторної психолого-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_6 .
Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника щодо призначення повторної експертизи.
Інші учасники судового провадження стосовно призначення експертизи поклались на розсуд суду.
Суд з'ясувавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання як сторони захисту про призначення комплексної амбулаторної психолого-психіатричної експертизи обвинуваченого, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Відповідно до п. 1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Відповідно до п. 5.4 Інструкції, повторна експертиза призначається, коли висновок експерта буде визнано судом необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності. Призначення повторної експертизи повинно бути мотивоване, а її проведення доручається іншому експертові або іншим експертам.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами), повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою необґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертиз.
Як на підставу для призначення повторної судово-медичної експертизи, захисник покликається на упередженість та необ'єктивність експертів ДУ “Інститут судової психіатрії МОЗ України” під час проведення комплексної амбулаторної психолого-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_6 .
В той же час, на стадії підготовчого провадження судом не досліджувався висновок експерта за результатом проведення амбулаторної психолого-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_6 та не з'ясовувалась думка учасників провадження з цього приводу, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для визнання такого висновку необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності.
Таким чином, з наведених вище підстав, заявлене клопотання захисника про призначення повторної судово-психіатричної експертизи є передчасним, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Між тим, суд звертає увагу, що згідно ч. 1 статті 350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
На підставі наведеного та керуючись ст. 31, 35, 177-194, 290, 291, 314, 315, 350, 376 КПК України, суд
Закінчити підготовче провадження.
Призначити кримінальне провадження №12023100020004824, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2023 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по обвинуваченню у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.1 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України, - до судового розгляду.
Розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально в складі колегії з трьох професійних суддів.
Судовий розгляд здійснювати за участю прокурора, обвинуваченого, його захисників, потерпілої та її представника у відкритому судовому засіданні.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 прийняти до спільного з кримінальним провадженням розгляду.
Визнати потерпілу ОСОБА_4 цивільним позивачем, а її представника - адвоката ОСОБА_9 - представником цивільного позивача, обвинуваченого ОСОБА_6 - цивільним відповідачем, а його захисників - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - представниками цивільного відповідача.
Вручити копію позовної заяви відповідачу та його представникам, надати пам'ятку про права та обов'язки цивільного позивача та відповідача і їх представників.
У задоволенні клопотання про призначення комплексної амбулаторної психолого-психіатричної експертизи відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб. Продовжити утримувати ОСОБА_6 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить до 24.00 год. 13.09.2024 року.
Кримінальне провадження передати до канцелярії суду для визначення колегії суддів в порядку ст. 35 КПК України.
Ухвала суду про продовження обвинуваченому запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з моменту проголошення ухвали суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 17.07.2024 року.
Суддя : ОСОБА_1