Справа № 359/7007/24
Провадження № 1-кп/359/571/2024
8 липня 2024 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12024111100001266, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2024 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Козятин Вінницької області, громадянина України, українця, розлученого, батька двох неповнолітніх дітей, маючого вищу освіту, офіційно працюючого на посаді логіста в ТОВ «Баришівська зернова компанія», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, за таких обставин.
Так, 23.06.2024 року о 12 год. 21 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 . Побачивши спортивний велосипед салатово-чорного кольору, який стояв не пристебнутим біля паркану поруч з парковою для велосипедів, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та переслідуючи корисливий мотив, в умовах воєнного стану, 23.06.2024 року, о 12 год. 21 хв., ОСОБА_4 підійшов до вищевказаного паркану, де знаходився належний ОСОБА_6 спортивний велосипед марки «Каманчі» салатово-чорного кольору із серійним номером « НОМЕР_2 », який залишила ОСОБА_7 . В подальшому, ОСОБА_4 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та він є непомітним для оточуючих, скориставшись вільним доступом, сів на вказаний спортивний велосипед «Каманчі» салатово-чорного кольору та поїхав в невідомому напрямку, тим самим вчинивши крадіжку чужого майна, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду у сумі 8182 грн. 80 коп.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті показання ОСОБА_4 , надані ним в судовому засіданні.
З урахуванням позиції обвинуваченого, та думки прокурора, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_4 , інкримінованого кримінального правопорушення, крім допиту обвинуваченого та дослідження документів, що характеризують його особу, зважаючи на те, що учасниками судового провадження обставини кримінального правопорушення не оспорювались. Судом роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні, інкримінованого кримінального правопорушення, визнав повністю, щиро розкаявся, фактичні обставини не оспорював та у судовому засіданні показав обставини вчинення кримінального правопорушення, які відповідали зазначеним в обвинувальному акті та пред'явленому обвинуваченні.
Так, ОСОБА_4 повністю підтвердив обставини, вчиненого злочину, відповідно до викладеного в обвинувальному акті, та показав, що він дійсно перебуваючи в с. Гнідин Бориспільського району біля магазину «Провінція» побачив велосипед, що був непристібнутим та вирішив заволодіти ним для власних потреб, та зрозумівши що за ним ніхто не спостерігає сів на нього та поїхав. Кому належав велосипед йому не відомо. Зазначений велосипед на наступний день у нього забрали працівники поліції. Повідомити причину своїх дій він не зміг, однак розкаювався у скоєному та попросив вибачення у потерпілої.
Також обвинувачений зазначив, що більше не порушуватиме закон в майбутньому. Він зробив відповідні висновки, а тому просив суд суворо його не карати та надати йому можливість виправитись.
У суду не викликає сумнівів добровільність та істинність позиції обвинуваченого ОСОБА_4 щодо дачі ним показань з приводу обвинувачення, оскільки його показання достовірні і послідовні, та знаходять своє відображення в рамках пред'явленого йому обвинувачення.
Також судом досліджено докази обвинувачення, що характеризують особу обвинуваченого, процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні.
Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.
При встановлених обставинах, аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і досліджених доказів достатньо для визнання ОСОБА_4 винним, зважаючи на надані ним покази в ході судового розгляду.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.
Так, майно, яким заволодів обвинувачений, було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. ОСОБА_4 не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом. Це означає, що заволодіння майном відбулось протиправно. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим у відсутності потерпілої та інших осіб. За цією ознакою воно є таємним та визначається як крадіжка. ОСОБА_4 досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. Зокрема, обвинувачений усвідомлював, що майно, яким він протиправно заволодів, було для нього чужим, і він не мав права на нього. Викрадання цього майна здійснювалось всупереч волі потерпілої, але незважаючи на це, ОСОБА_4 бажав ним заволодіти. Корисливий мотив обвинуваченого полягав у тому, що при вчиненні кримінального правопорушення він прагнув обернути чуже майно на свою користь, та використати у своїх цілях. В результаті цих діянь він одержав фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись викраденим майном, тоді як потерпіла такої можливості була позбавлена. Таким чином, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є закінченим.
Кримінально-правова кваліфікація дій ОСОБА_4 із інкримінуванням ознаки, що кваліфікує злочин, - "в умовах воєнного стану", є правильною, враховуючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-IX) у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції РНБО, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022 на 30 діб. Надалі цей строк був неодноразово продовжений Законами України й продовжує діяти станом на час ухвалення цього вироку.
Тому суд вважає, що ОСОБА_4 повинен бути засудженим за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого в умовах воєнного стану.
Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, у межах санкцій визначених ч. 4 ст. 185 КК України.
Судом враховується те, що ОСОБА_4 вчинив один злочин, який згідно ст. 12 КК відносяться до категорії тяжких злочинів. Також суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є умисним та посягає на право власності.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння. Зазначена обставина не оспорювалась обвинуваченим також.
Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 вказує на те, що він раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, має місце реєстрації та місце постійного проживання, з вищою освітою, розлучений, являється батьком двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, офіційно працевлаштований, має постійний дохід, характеризується позитивно за місцем своєї праці.
Зазначені обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
Обвинувачений не є інвалідом та не досяг пенсійного віку.
Потерпіла ОСОБА_6 подала суду заяву про відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого, та повернення їй викраденого велосипеду.
З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений в санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
Дана міра покарання щодо обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особу.
Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.
Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, суми завданого збитку потерпілому (який є незначним), повернення викраденого майна, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, та що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення, характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема: його вік, його матеріальний та сімейний стан, спосіб та умов його життя, а саме те, що він має міцні соціальні зв'язки, наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а також відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, що на думку суду істотно знижує фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном в один рік з визначенням відповідних обов'язків судом.
Суд, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, його тяжкість, обставин за яких він вчинений, та особу обвинуваченого, а також застосовуючи принцип індивідуалізації та співмірності покарання, переконаний, що саме дане покарання, без ізоляції від суспільства ОСОБА_4 , але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , та саме за таких обставин буде досягнута мета покарання, яка полягає не тільки у покаранні, а й виправленні засуджених, а також запобіганні вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати в кримінальному провадженні становлять 320 грн. 00 коп. за залучення експерта, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь Державного бюджету України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 обирався у виді домашнього арешту, проте суд вважає, що підстав для його продовження дії не встановлено.
На підставі викладеного та ст. 50, 65-67, 75, 76, ч. 4 ст. 185 КК України, та керуючись ст. ст. 100, 124, 318, ч. 3 ст. 349, ст. 342-351, 358, 363-368, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком терміном в 1 (один) рік з покладенням на нього, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.
Іспитовий строк ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку судом, тобто 08.07.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), - на користь держави України (рахунок отримувача: НОМЕР_3 ; отримувач коштів: ГУК у Київській області; код за ЄДРПОУ: 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів: 24060300, назва платежу: за проведення експертизи по кримінальному провадженні № 12024111100001266 від 23.06.2024 року, справа №359/7007/24), - 320 гривень 00 копійок, процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів у цьому кримінальному провадженні.
Речові докази після набрання вироком суду законної сили, а саме: диск із записами події правопорушення з камер спостереження приміщення магазину, - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження №12024111100001266; велосипед марки «Каманчі» салатово-чорного кольору із серійним номером « НОМЕР_2 », - залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Копія вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та надіслати потерпілій.
Суддя ОСОБА_1