Справа № 357/5945/24
Провадження № 2/357/2978/24
16 липня 2024 рокуБілоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., за участю секретаря судового засідання Кононюка П.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
02.04.2024 представник позивача, за довіреністю у справі - Сахабутдінов В.Ю. , звернувся до суду з вказаним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв'язку, який зареєстрований судом 23.04.2024, обґрунтовуючи тим, що банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення. 17.10.2019 ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 100000,00 грн, з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4 % річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8 % річних). Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, а відповідачка не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, тому станом на 07.01.2024 утворилася заборгованість, що становить 52062,13 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 52062,13 грн. В добровільному порядку відповідачка відмовляється повернути кошти, тому, просив у судовому порядку стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» у розмірі 52062,13 грн та понесені позивачем судові витрати в розмірі 3028,00 грн.
10.05.2024 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
27.05.2024 представник відповідачки, адвокат Підодвірний Тарас Іванович, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає позовну заяву необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. У відповідності до вимог ст. 207, 1054 ЦК України, кредитний договір має бути укладений у письмовій формі у вигляді одного документа (що містить усі істотні умови), підписаного обома сторонами, або у вигляді декількох документів, якими сторони обмінялися (листи, телеграми, телетайпне чи електронне повідомлення тощо). При цьому документи, якими сторони обмінюються, також мають містити підписи відправників. Аналіз доказів, наданих позивачем, у контексті приведених вище норм, свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог. Позивач зазначає, що істотні умови сторони узгодили під час підписання анкети-заяви відповідно до якої відповідач автоматично погодився з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку». Однак така позиція є безпідставною, оскільки позивач не довів належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, що відповідач при складанні анкети-заяви ознайомився саме із цими Правилами надання банківських послуг, а також не відомо на яких умовах та з якими відсотками і штрафними санкціями погодився відповідач під час підписання анкети-зави. Умови та правила надання банківських послуг повинні містити підпис позичальника, саме з цього моменту такі умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору. Таким чином позивач не надав жодного доказу який би підтверджував, що між ним та відповідачкою укладено кредитний договір. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»: до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Проте, із жодною інформацією зазначеною вище відповідач ознайомлена не була та, відповідно, жодного підтвердження щодо ознайомлення не направляв до позивача, що додатково свідчить про відсутність будь яких договірних відносин між позивачем та відповідачем. Статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено обов'язковий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту. В матеріалах справи відсутні докази про отримання Відповідачем вимоги про дострокове повернення кредиту. Сама по собі наявність вимоги про дострокове погашення кредитної заборгованості чи квитанції, яка підтверджує її відправку, не може бути доказом отримання позичальником цієї вимоги. Щодо наданої позивачем анкети-заявки від 17.10.2019 зазначає, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Тобто, якщо, на думку позивача анкета-заявка становить кредитний договір, вона повинна бути підписана, з боку позивача, уповноваженою на те особою. Але, позивачем, до суду надана анкета-заявка, яка була підписана, представником позивача, про те не доведено повноваження особи, якою підписано анкету-заяву від 17.10.2019. Також, звертає увагу, що у вказаній анкеті-заявці зазначається про прохання відкрити поточний рахунок, у гривні, та встановити кредитний ліміт на суму, вказано у додатку, відповідно до умов Договору. У пункті 2 анкети-заявки зазначається, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту. Проте, Позивачем до позову не додано належним чином завірену копію або оригінал таблиці обчислення вартості кредиту, паспорту кредиту, що були би підписані відповідачем. Також, у додатках до позовної заяви відсутній додаток, у якому відповідно до анкети заявки мала би бути визначена сума встановленого кредитного ліміту та умови його погашення. Будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на особовий рахунок позивач не надав. До позовної заяви копію платіжної картки не додав. Підтвердження отримання Відповідачем картки також надано до суду не було. В доданих позивачем додатках до позову, відсутні докази ознайомлення позивачем відповідача з Умовами публічного договору та надання відповідачу копій цих документів. Також не надані докази отримання відповідачем графіків платежів та розрахунку сукупної вартості кредиту, відкриття банківського рахунку в рамках виконання кредитного договору, відсутні докази надання відповідачу електронного платіжного засобу у вигляді картки, в анкеті-заяві такі дані відсутні, не надано належних первинних фінансових документів про отримання та повернення нібито кредитних коштів. Додані ж «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку» не містять підпису Відповідача, та складені та сформовані самим позивачем, який є зацікавленою особою у справі та може вносити будь-які відомості у ці документи Надані копії «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених Наказом, та «Тарифи Банку» є лише відсканованими копіями невідомого документу, викликають сумнів в їх достовірності, не містять підпису відповідача про ознайомлення, а тому їх не є можливим вважати складовою укладеного договору, окрім того, в самій анкеті відсутні відмітки про отримання цих Умов та Тарифів. У анкеті-заяві відсутні домовленості сторін про сплату комісії та відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до кредитного договору, а тому надані позивачем витяги з Умов, Тарифів АТ «Універсал банк», з огляду на їх мінливий характер, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві клієнта, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. До того ж, ніби то, укладений між сторонами кредитний договір від 17.10.2019 у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту та відсутність у матеріалах пам'ятки клієнта яка є складовою частиною спірного договору. Щодо твердження Позивача про генерацію АТ «Універсал банк» електронного цифрового підпису, та нібито підписання ним відповідачем істотних умов договору, звертає увагу на наступне. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронні довірчі послуги надаються, як правило, на договірних засадах надавачами електронних довірчих послуг. Згідно із п. 23. ч.1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований надавач електронних довірчих послуг - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа - підприємець, яка надає одну або більше електронних довірчих послуг, діяльність якої відповідає вимогам цього Закону та відомості про яку внесені до Довірчого списку. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано жодного доказу, що свідчив би про внесення його до Довірчого списку, та можливість АТ «Універсал банк» генерувати електронний цифровий підпис. Також, дослідивши розрахунок заборгованості представника позивача, вважаю, що останній не може вважатись обґрунтованим з тих підстав, що він не містить обчислення, порядок нарахування суми тіла кредиту, оскільки позивачем у тіло кредиту включалися відсотки погашені за рахунок кредиту (10-та колонка розрахунку), а відтак не можна вважати заявлену до стягнення суму обґрунтованою. Відповідач не отримував кошти які зазначені в позові, а ні як тіло кредиту, а ні в інший спосіб. Банк безпідставно нараховував щомісяця відсотки, які остання ніколи не визнавала та не сплачувала, проте банк самостійно погашав такі щомісячні відсотки, суми яких зарахував Відповідачу як тіло кредиту. Банком самостійно збільшено тіло кредиту на 37019,09 грн, за рахунок нарахованих відсотків, погашення яких відбулось за рахунок тіла кредиту, і відповідно відбулось «штучне» збільшення тіла кредиту. Надана позивачем копія анкети-заяви від 17.10.2019 не містить такого розпорядження позичальника щодо договірного списання платежів за прострочення кредиту за рахунок кредитного ліміту, тому вимоги Банку про стягнення у вигляді тіла кредиту не передбачених домовленістю сторін платежів, є безпідставними. Отже, із вказаного розрахунку не можливо достовірно визначити, яка саме сума заборгованості підлягає стягненню, та взагалі чи існує будь яка заборгованість. Позивачем не надано належних доказів, що підтверджували обумовлення нарахування та сплати відсотків, комісій та інших платежів за спірним кредитним договором. Відповідно до наданого позивачем розрахунку (15 колонка), відповідачка сплатила на користь банку - 43 368,55 грн. Тобто, якби навіть вона отримала кошти від Банку, то вказана сума повинна була зараховуватись в рахунок погашення тіла кредиту, а не відсотків, комісії та інших вигаданих Банком платежів. Тому, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
02.07.2024 судом постановлено ухвалу, якою залишено позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.
04.07.2024 представник позивача, за довіреністю у справі - Сахабутдінов В.Ю , подав до суду заяву, якою усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.
09.07.2024 представник позивача, за довіреністю у справі - Сахабутдінов В.Ю , подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що згідно із п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов, мобільний додаток - сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку. Згідно п. 3 Анкети-заяви відповідач вказав, що «підписанням цього договору підтверджую, що я ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого отримав їх примірники у мобільному додатку, вони мені зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення». Враховуючи, що послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи були надані Відповідачу саме через мобільний додаток, то ОСОБА_1 була ознайомлена саме з правилами, які діяли на дату підписання анкети-заяви. При цьому, жодних звернень про неотримання Умов, чи ознайомлення з іншими умовами ніж ті, що надані банком, Відповідачем не надано. Номер телефону ( НОМЕР_1 ), вказаний в анкеті-заяві, та є фінансовим номером та засобом ідентифікації для доступу до мобільного додатку, а отже Відповідач має змогу ознайомлюватись з тарифами банку. 17.10.2019 ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Клієнт) звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв?язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 17.10.2019 та в анкеті-заяві підписаній вказано, що: «Прошу відкрити поточний рахунок у гривні на моє ім?я ОСОБА_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов» Проставленням, власноруч, свого підпису під цією анкетою-заявою, я: 1. Підтверджую, що надані мною документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу. 2. Я погоджуюсь з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг (далі -Договору), укладання якого я підтверджую і зобов'язуюсь виконувати його умови. 3. Підписанням цього договору підтверджую, що я ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони мені зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, я беззастережно погоджуюсь з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджуюсь з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє мене шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. 4. Зі змістом Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах ознайомлений, вимоги цієї інструкції для мене обов'язкові. Мені відомо, про те, що вказаний у цій анкеті-заяві поточний рахунок, забороняється використовувати для здійснення операцій, пов?язаних із здійсненням підприємницької діяльності. 5. Підтверджую і засвідчую, що вся інформація та/або документи, надані мною банку в тому числі через мобільний додаток, є повною і достовірною у всіх відношеннях і я зобов'язуюсь повідомляти банк про будь-які зміни в цій інформації, що можуть статися, не пізніше, ніж через 03 банківські дні від настання таких змін. 6. Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (в тому числі мій електронний/електронний цифровий підпис) обов?язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відритим НОМЕР_5, яка буде використовуватись для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або банком з електронного/електронного цифрового підпису. Використанням. 7. Підтверджую ознайомлення з довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб. 8. Підтверджую, що я є громадянином та резидентом України і не є податковим резидентом США. 9. Підтверджую те, що ця Анкета-заява є, також заявою на відкриття рахунку. 10. Згідно Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» я надаю Банку згоду на обробку, передачу от тримання Банком від/до бюро кредитних історій (та інших третіх осіб з метою встановлення кредитного ліміту) інформації про себе, а саме доступ до своєї кредитної історії, як для укладання договору про надання банківських послуг так і на період його дії. Надаю право та доручаю АТ «Універсал банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх моїх рахунків, відкритих у АТ «Універсал банк» без додаткових моїх розпоряджень для погашення будь-яких інших моїх грошових зобов?язань перед АТ «Універсал банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між мною та Банком. 11. Усе листування щодо цього Договору прошу здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору.». На підтвердження користування Відповідачем кредитними коштами надаємо Рух коштів по картці та інші докази отримання карти monobank, крім того надає фото з точки видачі. Картка monobank не є кредитною карткою, а є платіжною карткою/електронним платіжним засобом, яка дозволяє здійснювати грошові перекази, платежі, безготівкові операції торговельно-сервісній мережі та мережі Інтернет, отримувати готівкові кошти, використовувати поточний рахунок, в тому числі, але не виключно, з можливістю встановлення кредитної лінії з кредитним лімітом до 100 000,00 гривень. Активується картка за допомогою мобільного додатку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон дистанційно. Відповідно до п.6 Анкети-заяви від 17.10.2019 клієнтові генерується ключова пара удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися мною для вчинення правочинів та платіжних операцій. Суть проекту monobank полягає у наданні фінансово-кредитних послуг через мережу Інтернет за допомогою мобільного додатку - програми, яка побудована на основі новітніх технологій. Тобто, видача пластикової платіжної картки здійснюється клієнту за його бажанням після пред'явлення документу, що посвідчує особу, копія якого попередньо була завантажена у мобільний додаток. Подальша активація картки здійснюється через мобільний додаток встановлений попередньо на смартфоні клієнта шляхом її сканування з авторизацією за номером телефону. Отже, банк не надає клієнту кредитну карту з пін-кодом, а надає платіжну картку, активація якої здійснюється за допомогою мобільного додатку через смартфон клієнта. При цьому клієнт встановлює через свій смартфон код доступу/пін код. Крім того, слід врахувати саму специфіку договору monobank. Він не є договором Приватбанку. Оскільки проект «monobank» не є ідентичним кредитним карткам виданим АТ «Приватбанк» (так, в правилах АТ «Приватбанк» відсутні дати прийняття правил, дати затвердження правил, що позбавляло суди можливості визначити часовий діапазон дії таких правил чи внесення змін. Такі правила не надавались в мобільному додатку). Тому висновок ВП ВС від 03.07.2019 р. по справі N? 342/180/17 не підлягає до застосування щодо правовідносин, котрі виникли між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 .. Умови, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms., що включають тарифи, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank. Згідно скріншоту з сайту https://www.monobank.ua/terms вбачається, що правила в редакції 10.10.2019 були дійсні в період з 10.10.2019 по 07.11.2019. Анкету-заяву клієнтом було підписано 17.10.2019, відповідно саме в цей період були дійсні правила в редакції 10.10.2019, а отже, відповідач на час підписання анкети-заяви не могла бути ознайомлена з будь-якими іншими правилами. Усі правила за всі періоди розміщені на сайті https://www.monobank.ua/terms є публічно та легко доступними 24 години на добу, викладеними в форматі pdf, з зазначенням рішень на підставі яких були прийняті та часом набуття їх чинності. Крім того, аналізуючи Умови і правила monobank за 2019 рік стає очевидним, що банк не змінював в тарифах ні відсоткові ставки за користування кредитними коштами, ні розміру штрафних санкцій. Також, в самому мобільному додатку на постійній основі містяться тарифи. Таким чином, з використання власного пін-коду відповідач по справі має цілодобовий доступ до тарифів, а отже, Відповідач по справі, мав та має реальну можливість з ними ознайомлюватись. Також, відповідач з 31.01.2020 активно користувався карткою monobank за рахунок кредитних коштів. Позичальнику спочатку було надано кредитний ліміт в сумі 20000,00 грн, який 05.03.2020 було збільшено до 90000,00 грн, з яких ліміт по картці 45000,00 грн та на розстрочку 45000,00 грн. Аналізуючи Рух коштів по рахунку, чітко вбачається, що Відповідачем використовувалися фактично кредитні кошти. Крім того Відповідачем періодично здійснювалося внесення власних коштів в рахунок часткового погашення кредитних коштів, які в подальшому також використовувалися для власних потреб. Банк свої зобов?язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, а відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, не сплатив щомісячні мінімальні платежі, що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором, таким чином, в порушення умов кредитного договору відповідач зобов?язання за вказаним договором не виконав. Згідно із ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. У Відповідача прострочення зобов?язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв?язку з чим, на підставі положення п.п. 4.16 п. 4 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов?язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28.10.2023 направив відповідачці повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв?язку з чим та відповідно до п. 4.18, 4.19 кредит став у формі «на вимогу». Також, зазначає, що у п. 6.4, 6.5, 6.6 Розділу І Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів від 10.10.2019 визначено, що під електронним цифровим підписом розуміється вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Сторони погодили використання ЕЦП без сертифіката ключа. Генерація такого виду електронного цифрового підпису не потребує внесення AT
«Універсал Банк» до довірчого списку кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, оскільки такий підпис генерується у мобільному додатку клієнта на підставі його персональних даних. Генерація ключової пари (особистого та відкритого ключів) здійснюється за допомогою смартфону Клієнта, на якому встановлений Мобільний додаток лише після Ідентифікації Клієнта з використанням смартфону Клієнта. Згенерований особистий ключ Клієнта захищається паролем та може бути розміщений у хмарному сховищі. Відкритий ключ розміщується в Анкеті-Заяві, яка підписується Клієнтом. Відповідно до п.1 Розділу І Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів від 10.10.2019 аутентифікація - це клієнта в Банк для здійснення банківських операцій або отримання інформації про рахунки клієнта в порядку, передбаченому Договором. Авторизація - це процедура отримання дозволу на проведення операцій з використанням Платіжної картки або інших операцій від імені клієнта. Верифікація - це процедура перевірки персональних даних держателя картки з перевіркою його анкетних (ідентифікаційних) даних. Верифікація з підтвердженням - процедура перевірки персональних даних держателя картки з отриманням номера телефону клієнта і введенням одноразового пароля, відправленого на нього текстовим повідомленням. ОТР (one time password) - одноразовий цифровий пароль, що надсилається Банком на персональний номер мобільного телефону фізичної особи (шляхом направлення SMS-повідомлення) з метою ідентифікації такої особи та підтвердження отриманого від неї розпорядження, погодження, повідомлення тощо. Отже, для входу в мобільний додаток необхідно вести: фінансовий номер телефону, ПІН-код та без вчинення вищевказаних дій клієнт не міг би укласти договір про надання кредитних коштів. Генерація ж електронного підпису здійснюється після проведення аутентифікації, авторизації, верифікації з підтвердженням з метою ідентифікації клієнта. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Таким чином, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. Згідно п. 6 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 17.10.2019, позичальник зазначив: «Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний/електронний цифровий підпис) обов?язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті від імені Банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем НОМЕР_6, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з Договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного/ електронного цифрового підпису». Таким чином, з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів від 10.10.2019 позичальник був ознайомлений у мобільному додатку, що засвідчив шляхом накладання електронного цифрового підпису, що повністю узгоджується з вимогами ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». З наданого розрахунку заборгованості чітко вбачаються періоди виникнення боргу та факт того, що відповідач ухиляється від сплати заборгованості. Вказаний розрахунок повністю узгоджується з випискою по особовому рахунку Окрім того, розрахунок підписаний уповноваженою на такі дії особою позивача та додатково засвідчений печаткою АТ «Універсал Банк». Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту у сукупності з іншими доказами. У постанові Верховного Суду від 28.08.2023 у справі №206/3009/15 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості та виписки з рахунків, що надані банком, є належними доказами наявності заборгованості позичальника. У постанові від 30.08.2023 року Верховний Суд розглянув справу №753/20537/18 та зазначив, що надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредитів та їх розмірів, а також заборгованість по кредитам, розмір якої відображено у детальних розрахунках та не спростовано будь-яким контр розрахунком відповідача. Розрахунок заборгованості також є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів Боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом. Враховуючи той факт, що інших розрахунків або доказів які спростовують факт видачі кредиту, факту користування кредитними коштами, факту непогашення заборгованості долучених відповідачем матеріали справи не містять, розрахунок заборгованості наданий банком і Анкета-Заява є належними доказами існування боргу. Тому, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» у розмірі 52062,13 грн та покласти на відповідача понесені судові витрати;
11.07.2024 представник відповідачки, адвокат Підодвірний Тарас Іванович, подав до суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що позовна заява подана до суду представником, який не підтвердив свою цивільну процесуальну дієздатність, чинним процесуальним законодавством чітко передбачено, що позивач повинен подати всі докази разом із позовною заявою, а у випадку неможливості це зробити, повинен повідомити суд про причини такої неможливості і вжиті ним заходи для отримання доказів. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, надав докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування. Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов?язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій. Отже, нові докази подані разом із поясненнями по справі, подано із порушенням імперативних норм чинного законодавства, а тому вони не повинні прийматись судом до уваги. Також, зазначає, що позивач продовжує, безпідставно стверджувати про нібито укладення кредитного договору від 17.10.2019. На думку позивача анкета-заява від 17.10.2019 разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають нібито укладений кредитний договір. На виконання ухвали суду про усунення недоліків, представником позивача направлено до суду роздруківку «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку». Ознайомившись із наданими роздруківками, було встановлено, що надані «Умови та правили надання банківських послуг» не містять будь якого підпису Відповідача, електронного, «фізичного», будь якого. Як і не містять підпису зі сторони Банку. Підписання «Умов та правил надання банківських послуг» взагалі не передбачено їх формою. У вказаних умовах зазначається, що їх нібито було затверджено протоколом №41 від 09.10.2019, але позивачем не надано до суду зазначеного протоколу. Щодо Тарифів «Чорна картка Monobank» то вони також не підписані жодним чином з боку відповідача, форма таких тарифів не передбачає будь яке підписання з боку позичальника та кредитодавця. Підсумовуючи можна дійти висновку, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення між банком та відповідачем договору від 17.10.2019. Повторно звертає увагу ВС/ВП у справі №342/180/17 від 03.07.2019, а доводи представника позивача щодо неможливості застосування до спірних правовідносин вищевказаних правових висновків Великої Палати Верховного Суду є помилковими, оскільки відповідно по постанови Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №697/302/20, де позивачем також було АТ «Універсал Банк» та між сторонами виникли аналогічні правовідносини, що і в даній справі, Верховний Суд прийшов до висновку про застосування до даних відносин судової практики, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду №342/180/17 від 03.07.2019. Отже, подані позивачем Умови та правила, за відсутності підпису відповідача не можуть бути належим та допустимим доказом того, що сторони погодили істотні умови договору. Щодо твердження Позивача про нібито укладення договору в електронному вигляді, а тому до нібито укладеного договору застосовуються вимоги Закону України «Про електронну комерцію» хочу звернути увагу суду на наступне. Відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов?язки, має відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Разом з тим, доказів укладення такого договору, який за формою відповідає вимогам цивільного законодавства, позивачем не надано. Отже, позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов?язковим реквізитом електронного документа. Тому, наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору. До того ж, подана позивачем анкета-заява від 17.10.2019 підписана з боку відповідача та представника банку власноруч, без використання електронного цифрового підпису, що автоматично спростовує твердження представника позивача про нібито укладення кредитного договору в електронному вигляді. Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення між банком та відповідачем кредитного договору від 17.10.2019, і не доведено того факту, що договір нібито було укладено саме на тих умовах, на які посилається позивач, а тому позовна заява не підлягає задоволенню.
Представник позивача, за довіреністю у справі - Сахабутдінов В.Ю , у судове засідання не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в позовні заяві просив розгляд справи провести у відсутності представника банку, задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та не заперечував проти винесення судом заочного рішення.
Відповідачка - ОСОБА_1 та її представник, адвокат Підодвірний Тарас Іванович, у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту частини 1 статті 638 та статті 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19).
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Як вбачається з п. 1.1 Статуту Акціонерного товариства «Універсал Банк» (а.с. 33-34), Акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного Акціонерного Товариства «Універсал Банк», тип якого у відповідності до рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ «Універсал Банк» (протокол №2-2018 від 31.10.2018 року) було змінено на приватне акціонерне товариство та який було перейменовано на Акціонерне товариство «Універсал Банк».
Судом встановлено, що 17.10.2019 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим власноручно підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с. 10, 120), в якій просила відкрити поточний рахунок у гривні на її ім?я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.
Анкета-заява містить детальну інформацію щодо особи - ОСОБА_1 , зокрема дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта відповідачки, які скопійовані нею та надані до анкети в електронному вигляді (т. 1 а.с. 11-15)
Положеннями пункту 2 анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг і з цим погодилася позичальник, укладання якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.
Згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідачка підтвердила, що ознайомилася з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, що складають договір та зобов'язалася виконувати його умови. Окрім цього, відповідачка беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем НОМЕР_7, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6 анкети-заяви).
Згідно з п. 11 анкети-заяви усе листування щодо цього договору відповідач просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
Таким чином, на підставі анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 17.10.2019 ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок в гривні НОМЕР_2 та остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 20000,00 грн, який 05.03.202 був збільшений до 45000,00 грн, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка monobank НОМЕР_3 , що підтверджується матеріалами справи (Т. 1 а.с.119).
Окрім того, банк надав виписку по картковому рахунку відповідачки (Т. 1 а.с. 39-50, Т. 2 а.с. 1-42, 59-71), де чітко відображені як розмір кредитного ліміту, який був встановлений відповідачці так і розмір коштів, які вона використовувала, місце їх зняття, зокрема термінали та банкомати із зазначенням населених пунктів та вулиць, де вони розташовані, здійснювала покупки в різноманітних магазинах, здійснювала поповнення свого карткового рахунку, в тому числі вказані суми та місця такого поповнення, здійснювала поповнення мобільного рахунку.
Отже, саме з 17.10.2019 між АТ «Універсал банк» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами в межах кредитного ліміту, а тому суд критично оцінює твердження представника відповідача про відсутність належних та достатніх доказів про отримання відповідачкою кредитних коштів, у вигляді встановленого кредитного ліміту та про отримання платіжної картки.
Також, позивачем на підтвердження укладення кредитного договору з відповідачкою та наявності у неї заборгованості за вказаним договором долучено до позову Умови і правила обслуговування фізичних осіб у АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Monobank», Тарифи чорної картки monobank, паспорт споживчого кредиту та розрахунок заборгованості за вказаним договором (Т. 1 а.с. 16-19, 20-32, 33-34, 94-118, 121-232).
Позивач зазначає, що підписанням анкети-заяви від 17.10.2019 ОСОБА_1 погодилася з тим, що ця анкета-заява, разом з Умовами і правилами обслуговування в AT «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів (Monobank/UniversalBank), Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, тарифами, складають договір про надання банківських послуг. Також, відповідач підписанням анкети-заяви підтвердила, що вона отримала примірник договору у мобільному додатку, ознайомилася з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту та дала згоду з умовами договору, підтвердила укладення нею договору та зобов'язалася виконувати умови договору.
З наданого позивачем розрахунку (а.с. 16-19), вбачається, що заборгованість відповідачки за договором станом на 07.01.2024 становить 52062,13 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 52062,13 грн та в обґрунтування вимог щодо стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором посилався на Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», які опубліковані на сайті банку, та витяг з яких долучений до позовної заяви, де зазначено, що у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.
Представник відповідача заперечуючи щодо позовних вимог, зазначає, що позивач не довів належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, що відповідач при складанні анкети-заяви ознайомився саме із цими Правилами надання банківських послуг, а також не відомо на яких умовах та з якими відсотками і штрафними санкціями погодився відповідач під час підписання анкети-зави. Умови та правила надання банківських послуг повинні містити підпис позичальника, саме з цього моменту такі умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору. Таким чином позивач не надав жодного доказу який би підтверджував, що між ним та відповідачкою укладено кредитний договір. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17. В доданих позивачем додатках до позову, відсутні докази ознайомлення позивачем відповідача з Умовами публічного договору та надання відповідачу копій цих документів. Також не надані докази отримання відповідачем графіків платежів та розрахунку сукупної вартості кредиту, відкриття банківського рахунку в рамках виконання кредитного договору. Додані ж «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку» не містять підпису Відповідача, та складені та сформовані самим позивачем, який є зацікавленою особою у справі та може вносити будь-які відомості у ці документи Надані копії «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених Наказом, та «Тарифи Банку» є лише відсканованими копіями невідомого документу, викликають сумнів в їх достовірності, не містять підпису відповідача про ознайомлення, а тому їх не є можливим вважати складовою укладеного договору, окрім того, в самій анкеті відсутні відмітки про отримання цих Умов та Тарифів. У анкеті-заяві відсутні домовленості сторін про сплату комісії та відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до кредитного договору, а тому надані позивачем витяги з Умов, Тарифів АТ «Універсал банк», з огляду на їх мінливий характер, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві клієнта, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд враховує дані твердження представника відповідача, виходячи з наступного.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Однак, у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець, в даному випадку АТ «Універсал банк».
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Разом з тим, судом встановлено, що анкета-заява, на підставі якої ОСОБА_1 отримала грошові кошти, не містить не зазначено розмір процентної ставки за користування кредитом, не зазначені умови щодо сплати пені та комісії, тобто сторони в розумінні цивільного законодавства не погодили розмір та підстави стягнення процентів, пені та комісії, що вказує на відсутність між сторонами домовленості про розмір процентної ставки, що у свою чергу свідчить про безпідставність застосування банком у розрахунку процентів за користування кредитними коштами у розмірі 37,2 %.
Крім того, у матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачкою в електронному вигляді Умов і правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», Тарифів, Тарифів Чорної картки та Паспорту споживчого кредиту.
Також, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови і правила надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», тарифи розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася із ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент підписання відповідачем анкети-заяви взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати простроченої заборгованості, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Також, Тарифи чорної картки monobank датовані 01.01.2024, а анкета-заява відповідачкою була підписана 17 жовтня 2019 року.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Отже, в даному випадку, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови і правила надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (17.10.2019) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (02.04.2024).
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Встановлено, що надана позивачем копія витягу Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 17 жовтня 2019 року шляхом підписання анкети-заяви.
Крім того, позивачем не надано до суду доказів, що ОСОБА_1 підписала Умови і правила надання банківських послуг шляхом накладення електронного цифрового підпису.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність відповідача за порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, внаслідок чого вся заборгованість за кредитом вважається простроченою та нараховуються штрафи та відсотки, які в підписаній анкеті-заяві від 17 жовтня 2019 року передбачені не були.
Крім того, зазначення в анкеті-заяві про ознайомлення відповідачки з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені її підписом, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідачки саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.
Слід зазначити, що Умови та Правила надання банківських послуг повинні містити підпис позичальника (відповідача), та саме з цього моменту такі умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.
Саме така позиція висловлена в правових висновках, у ряді постанов Верховного Суду України, зокрема: від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15; від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16; від 22 березня 2017 року у справі № 6-2320цс16.
Аналогічна позиція викладена у вказаній вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, де Велика Палата, зазначила, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які наявні в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як складову частину спірного кредитного договору, укладеного між сторонами 06 лютого 2014 року, шляхом підписання заяви-анкети, в частині права банку здійснювати нарахування процентів та у постанові Верховного суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20.
Також, суд відхиляє доводи представника позивача, про те, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 не можуть бути застосовані до даних правовідносин, оскільки спір у даній справі виник з подібних правовідносин, що розглядались у справі №342/180/17 за результатами розгляду якої з метою формування єдиної правозастосовної практики Великою Палатою Верховного Суду надано правовий висновок, який в свою чергу, відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України суд повинен враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція, щодо застосування вказаної позиції Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 щодо правовідносин, які виникли у даній справі, викладена у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі у справі № 697/302/20.
Позивач, на підтвердження своїх вимог про стягнення заборгованості, надав суду розрахунок заборгованості за договором №б/н від 17.10.2019, з якого вбачається, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) станом на 07.01.2024 становить 52062,13 грн.
Як вбачається з виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 за період з 17 жовтня 2019 року по 08.07.2024 (Т.1 а.с. 59-71), 17 жовтня 2019 року останній було встановлено кредитний ліміт у розмірі 20000 грн, який 05.03.2020 було збільшено на 25000 грн. Кредитний ліміт станом на 08.07.2024 становить 45000,00 грн та борг відповідачки станом на 18.08.2023 становить 52062,13 грн.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15ц).
Суд враховує, що надані виписки по картковому рахунку відповідачки є належними та достатніми доказами виникнення заборгованості.
Як вбачається з розрахунку заборгованості та виписки за договором №б/н від 17 жовтня 2019 року, відповідачка здійснювала витрати кредитних коштів та періодично вносила кошти на погашення кредиту.
Разом з тим, відповідно до наданого розрахунку та виписки по рахунку вбачається, що позивачем безпосередньо до загальної заборгованості по кредиту включалося та відповідно проводилося списання відсотків.
При цьому, оскільки матеріали справи не містять доказів про погодження з відповідачем умов стягнення відсотків, суд вважає, що позивач безпідставно нарахував у розмір заборгованості вказаної складової.
Так, АТ «Універсал Банк», згідно інформації про рух коштів, за період з 17.10.2019 18.08.2023 списано відсотків на загальну суму 37212,38 грн.
На підставі вказаного аналізу норм матеріального права, матеріалів справи, розрахунку банку та виписки по рахунку та з урахуванням вказаної правової позиції, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідачки на користь банку підлягають лише фактично витрачені нею, але не повернуті кредитні кошти, а саме заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 14849,75 грн за вирахуванням суми відсотків (52062,13 грн. - 37212,38 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання є порушенням зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, з відповідачки - ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) згідно договору про надання банківських послуг «Monobank» від 17.10.2019 в розмірі 14849,75 грн.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. 1, ч. 2 якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено частково, з відповідачки на користь позивача стягується судовий збір (а.с. 86), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 863,68 грн.
Керуючись ст. 11, 207, 526, 610, 611, 612, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 76 - 81, 141, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: вулиця Автозаводська, будинок 54/19, місто Київ, 04114) до ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» у розмірі 14849,75 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок дев'ять гривень 75 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати у розмірі 863,68 грн.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22.07.2024, з урахуванням ч.3 ст. 124, ч.6 ст. 259 ЦПК України.
Суддя О. В. Бондаренко