Справа № 357/7920/24
3/357/3851/24
19.07.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши матеріали, що надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції у м. Біла Церква та Білоцерківському районі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: судом не встановлено,
у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, -
17.05.2024 о 00 год. 31 хв. в м. Біла Церква по вул. Леваневського, 53/1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «HUNDAI TUCSON» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного спяніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «ALKOTEST 7510» прилад АRMF 0338 тест №842, проба позитивна 0, 90% проміле, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 562847 від 17.05.2024. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився. Правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил Дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч.2 ст.130 КУпАП.
Притягуваний до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до суду не з'явився, про день час та місце розгляду даного протоколу повідомлявся, причину неявки суд не повідомив. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року) наголошує, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка правопорушника ОСОБА_2 на судове засідання не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У зв'язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року N 14 суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Малиневський П.П. просив на підставі п.1 ст. 247 КпАП України, закрити провадженя по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, про що надав письмове заперечення, яке долучене до матеріалів справи. Крім того адвокат Малиновський П.П. зазначив наступне,у матеріалах справи міститься направлення водія на проходження огляду в медичний заклад (а.с. 9). Дата і час складання направлення - 17 травня 2024 року о 00:35. Дата проведення тесту на місці - 17 травня 2024 о 00:38 (ас. 10). Викладене свідчить про те, що направлення в медичний заклад було складене до проведення тесту на місці. Однак, згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103, направлення особи на медичний огляд здійснюється у випадку незгоди водія на місці зупинки транспортного засобу з проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів або у випадку незгоди з його результатами. Отже, проведенню огляду в медичному закладі обов'язково має передувати огляд на місці зупинки, і вказана процедура лише оглядом на місці зупинки не завершується. Проте, після оголошення результату проведеного тесту на місці зупинки транспортного засобу поліцейський часу водієві на висловлення заперечень не надав і сам одразу повідомив, що ОСОБА_1 нібито згоден з результатами проведеного тестування (файл «clip-0», часовий проміжок з 00:39:00 по 00:39:25), що дійсності це не відповідає та свідчить про зловживання з боку поліцейського, а також про створення поліцейським штучних умов для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, працівник поліції, у разі виявлення в особи, яка керує транспортним засобом, ознак наркотичного сп'яніння, має направити таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я, якому надано право проводити огляд на визначення такого стану. Згідно з наказом Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації від 12.07.2023 року № 875-адм, закладом, якому надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в м. Біла Церква є Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4» та Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2». Відтак, особи, які керують транспортним засобом в м. Біла Церква, з ознаками сп'яніння, повинні направлятися для огляду на визначення такого стану або до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4» або до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2». У протоколі про адміністративне правопорушення ААД № 562847 від 17.05.2024 вказано, що транспортний засіб працівниками поліції було зупинено 17.05.2024 року о 00:31 за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 53/1. Однак, у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.05.2024 року вказано, що ОСОБА_1 було направлено на огляд до «Фастівська міська лікарня». Відповідно до вже згаданого наказу Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації від 12.07.2023 року № 875-адм закладом, якому надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в м. Фастів є Комунальне некомерційне підприємство Фастівської міської ради «Фастівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», що знаходиться за адресою: м. Фастів, вул. Льва Толстого, 28. Таким чином, порядок огляду та направлення водія на огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння, не відповідав встановленим вимогам закону. Що стосується листа КНП БМР «Білоцерківської міської лікарні № 4» від 14.12.2023 року (про відсутність фінансування), то до уваги вказаний документ братися не повинен, оскільки мова в ньому йде про обставини станом на 2023 рік, тоді як процедура огляду водія відбувалася у травні 2024 року.
Працівники поліції до суду не викликались, клопотань про виклик останніх до суду не надходило.
Заслухавши заперечення адвоката Малиневського П.П. та дослідивши матеріали справи, зокрема:
- протокол про адміністративне правопорушення від 17.05.2024 серії ААД №562847;
- довідку про визначення повторності порушення ПДР від 17.05.2024 відповідно до якої на виконання вимог ст. 35 КУпАП та VII розділу наказу МВС України № 1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», повідомляється суд, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом календарного року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, а саме: 15.03.2024 року відділенням поліції № 1 (м. Корсунь-Шевченківський) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області складено протокол серії ААД № 312417заст. 130 ч.І та матеріали направлено для розгляду до Городищенського районного суду Черкаської області вих. № 4168 від 19.03.2024. Згідно Єдиного реєстру судових рішень, відповідно до постанови Городищенського районного суду Черкаської області № 691/320/24 3/691/219/24 від 16.04.2024 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч. 1, ст. КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таким чином, склад правопорушення в діях ОСОБА_1 , що мав місце 17.05.2024, прошу вважати як ч.2 ст. 130 КУпАП;
- форму вивода адмінпрактики;
- копію протоколу про адміністративне правопоршення передбаченого ч.5 ст.126 від 17.щ05.2024 серії ААД №563073;
- довідку про визначення повторності порушення ПДР від 17.05.2024 відповідно до якої на виконання вимог ст. 35 КУпАП та VII розділу наказу МВС України № 1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», повідомляємо Суд, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом календарного року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, а саме: - 15.03.2024 року відділенням поліції № 1 (м. Корсунь-Шевченківський) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області винесено постанову серії БАД № 911224 за ст. 126 ч.2 та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень. - 16.03.2024 року Управлінням патрульної поліції в Кіровоградській області складено протокол серії ААД № 610479 за ст. 126 ч. 5 КУпАП та матеріали направлено для розгляду до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області вх.№ 4959 від 20.03.2024. Згідно Єдиного реєстру судових рішень, розгляд справи Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області № 389/958/24 призначено до судового розгляду 28.05.2024 на 09 год. 00 хв.
- копію форми вивода адмінпрактики;
- копію листа головного лікаря КНП БМР « Білоцерківської міської ради № 4» ОСОБА_3 ;
- направлення від 17.05.2024 на огляд водія траснпотного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичнго чи іншого спяніння відповідно до якого ОСОБА_1 було направлено до Фастівської ЦРЛ для проходження огляду;
- тест №842, проба позитивна 0, 90% проміле;
- акт огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- рапорт поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону №2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП в Київській області ДПП ОСОБА_4 відповідно до якого під час несення служби 17.05.2024, за адресою Біла Церква, вул. Леваневського 53/1 у складі наряду Вулкан-0752, старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , рядовий поліції ОСОБА_6 , рядовий поліції ОСОБА_4 о 00 год. 31хв. на підставі ч.1 п.3 ст. 35 ЗУ « Про Національну поліцію» було зупинено ТЗ «Hyundai Tucson» н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 . Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного спяніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного спяніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, на що водій погодився. Огляд проводився за допомогою приладу Alcotest 7510 ARMF 0338, тест 842, результат позитивний (0,90% проміле). Перевіривши по наявним базам ПНП було встановлено, що водій ОСОБА_1 , 15.03.2024 притягався до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 2 КУпАП серії БАД -11224, тим самим вчинив правопорушення повторно протягом року. Відносно водія було складено протокол за ч 5 ст 126 КУпАП, серії ААД 563073 та складено протокол серії за ст. 130 ч. 2. КУпАП ААД № 562847. ТЗ залишено на місці зупинки без порушень ПДР. Подія фіксувалася на нагрудну Б/К Motorola № 476083
- відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, а також процедуру оформлення адміністративних матеріалів, суддя дійшов такого висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до положень ст. ст. 245, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо, а також іншими документами.
Для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.
Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння визначено ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 N 1452/735 (далі Інструкції).
Згідно п. п. 1.6,1.7 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (даліспеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаряфельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далізаклад охорони здоров'я).
Факт вчинення ОСОБА_1 адмістративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння повтоно протягом року, встановлено у судовому засіданні, а також доведено дослідженими матеріалами справи. Крім того, факт повторного протягом року притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується довідкою про визначення повторності порушення ПДР, відповідно до якої судом встановлено, що Мазорчука 16.04.2024 визнанно винним увчиненні адмінінстративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транпсортним засобом строком на 1 рік.
Відповідно до матеріалів справи дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівниками поліції за ч. 2 ст. 130 КУпАП, диспозиція якої передбачає адміністративну відповідальність.
З доданих до матеріалів справи відеозаписів, які були переглянуті в судовому засіданні вбачається, момент руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , а саме о 00 год. 31 хв. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 статті 130 КУпАП доводиться зібраними у справі доказами роздруківкою тестування, проведеного задопомогою «ALKOTEST 7510» прилад АRMF 0338 тест № 842, проба позитивна 0, 90%. Також на відео ОСОБА_1 зазначив, що вживав алкоголь, після огляду за допомогою «ALKOTEST 7510» не просив працівників поліції відвезти його до медичного закладу.
Відповідальність передбачена ч. 2 ст.130 КУпАП настає, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, так із за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 N 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення".
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою.
Доводи адвоката Малиневського П.П. викладені ним в письмових запереченнях на протокол, що надійшли на адресу суду 19.07.2024 , належними та допустимими доказами висновків суду не спростовують. Клопотання адвоката Малиневського П.П. про закриття провадження у справі за ч. 2 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення задоволенню не підлягає.
Суддя зазначає, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено умисно та є грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами, останній на шлях виправлення не став відповідних висновків для себе не зробив, оскільки як вбачається із довідки, яка міститься в матеріалах адміністративної справи (а.с.2) щодо кваліфікації адміністративного правопорушення видної інспектором відділення адміністративної практики БПП в м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області А.Дубінчак зазначено, що 16.04.2024 постановою Городищенського районного суду Черкаської ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАп та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік. Отже суддя вважає, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП, слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ст. 130 ч. 2 КУпАП.
При обрані міри адміністративного стягнення, суддею враховуються обставини справи, характер правопорушення, особа правопорушника, характеризуючи дані на якого відсутні, який свою вину визнав, тому суддя вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки автомобіль на праві власності належить не правопорушнику ОСОБА_1 , а ОСОБА_7 .
Крім того у відповідності до положень ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 283,284, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 (тридцять чотири) 000 тисячі гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя:О.Л. ГАВЕНКО