Справа № 357/5064/24
3/357/4492/24
19.07.2024 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого вчителем у Великоаоловецькому ліцеї, РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 01.12.1998 РВ У МВС України в Херсонській області,,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
02.04.2024 до судді Білоцерківського міськрайонного суду надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
24.03.2024 о 19:14 год на 85 км автодороги М-05 зі сполученням Київ-Одеса у напрямку м. Києва ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21041-182-20» д.н.з. НОМЕР_3 , в порушення вимог пп. 2.3 б, 10.3 ПДР, був не достатньо уважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, при перестроюванні та не надав перевагу у русі транспортному засобові «Volvo FM 13/440» з д.н.з. НОМЕР_4 з напівпричепом «EKW B-24047» з д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по цій смузі, на яку він мав намір перелаштуватися та скоїв з ним зіткнення. Під час дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив наступне. 24.03.2024 близько 19:05 год він на автомобілі «ВАЗ 21041-182-20» д.н.з. НОМЕР_3 біля автобусної зупинки (поблизу об?єкта «Евакуатор Е95 Біла Церква Ставище-Жашків») на 89 км автодороги М-05 Київ-Одеса в напрямку Києва, зустрічав ОСОБА_3 , сестру моєї дружини з донькою, які доїхали до місця зустрічі на попутному транспортному засобі з м. Миколаєва. Була дощова погода. Посадивши пасажирів до авто, він від зупинки рушив по дорозі М-05 Київ-Одеса до місця розвороту у зворотному напрямку біля АЗС «Shell». Від'їхавши від пішохідного моста біля вул. Івана Кожедуба, приблизно 100 м., він побачив зліва дорожні знаки 5.29 «Місце для розвороту» табличкою 7.1.1 «Відстань до об?єкта» «200 м» білого кольору та 5.20.2 «Початок додаткової смуги руху», повідомивши в розмові ОСОБА_3 , яка сиділа на місці пасажира спереду, про те, що через 200 м. розвернемося у зворотному напрямку. Рухаючись по крайній правій смузі, із швидкістю 60 км/год, приблизно через 40 м, керуючись п.10.1 ПДР, переконавшись, що у тому, що його дії будуть безпечними та не створять перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (за допомогою дзеркала заднього виду в салоні автомобіля та бокового лівого дзеркала) та п.10.3, надавши дорогу транспортним засобам, що рухалися в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, він увімкнув лівий світловий покажчик повороту, перетнув дорожню розмітку 1.8 (широку переривчасту лінія), яка позначає межу між основною смугою руху та смугами гальмування чи розгону, та перестроївся у основну праву смугу руху. Ще приблизно через 50 м, відповідно до положень пп.10.1 та 10.3 (використовуючи дзеркала заднього виду), увімкнувши лівий світловий покажчик повороту, він перестроївся в ліву основну смугу руху. Далі, керуючись пп.10.1, 10.3 та 10.4 Правил дорожнього руху, маючи намір здійснити лівий розворот (вкотре поглянувши у дзеркала заднього виду), знову увімкнув лівий світловий покажчик повороту, завчасно зайняв крайнє положення на проїзній частині, перетнувши дорожню розмітку 1.8 таким чином, перестроївся у крайню ліву смугу, призначену для здійснення розвороту. Далі, зменшивши швидкість, із увімкненим лівим світловим покажчиком повороту, він продовжив рух по даній смузі за автомобілем білого кольору, водій якої теж мав здійснити маневр лівого розвороту. Доїхавши до місця розвороту, перед яким стояв знак 5.29, він зупинився перед розміткою 1.13, що позначає місце, де водій повинен у разі потреби зупинитися і дати дорогу транспортним засобам, що рухаються на перехресті доріг, він зупинився за ним. Потім водій автомобіля білого кольору, зупинився, притиснувшись до дорожнього обмежувача («відбійника») під знаком 4.7 («Об?їзд перешкоди з правого боку»), пропускаючи транспортні засоби, які рухалися по смугах у зустрічному напрямку. Він зупинився перед розміткою 1.20, (у вигляді трикутника), що позначає наближення до поперечної розмітки 1.13 Пропустивши зустрічні автомобілі, та переконавшись в тому, що його маневр лівого розвороту буде безпечним і своїми діями він не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху, водій білого автомобіля здійснив розворот, зайнявши праву смугу руху у напрямку м. Одеси. Він зупинив свій транспортний засіб перед розміткою 1.13, поруч із знаком 5.29. За допомогою дзеркал заднього виду переконавшись, що машин, які попутно рухаються і яким може перешкодити, ззаду немає, він під?їхав автомобілем до розмітки 1.16.1 (розділяє транспортні потоки протилежних напрямків) і зупинився під невеликим кутом до неї, щоб здійснити лівий розворот із застосуванням спеціальної «кишені» для розвороту. Керуючись п.10.1 та ч.2 п.10.4, та впевнившись у відсутності зустрічних транспортних засобів на смугах руху у протилежному напрямку, він зібрався увімкнути першу передачу КПП, щоб розпочати розворот, коли з лівого боку помітив раптовий спалах фар, яким був засліплений, і разом з пасажирами відчув несподіваний сильний удар по центру в лівий бік свого автомобіля в результаті зіткнення, спричиненого вантажівкою-бензовозом «Volvo» з напівпричепом, який швидко наближався до них. Внаслідок зіткнення його транспортний засіб розвернуло за годинниковою стрілкою і по мокрому асфальту посунуло вздовж відбійника. Автомобіль, яким він керував, зупинився паралельно з ним на відстані менше 50 см від нього. Після зіткнення з його авто вантажівка «Volvo» проскочила між дорожніми відбійниками, у зоні розвороту, перетнула по діагоналі дві зустрічні смуги і зупинилася на смузі розгону під електроопорою на протилежному боці автомобільної дороги. Водій «Volvo» увімкнув аварійну світлову сигналізацію. Отямившись від удару під час ДТП, увімкнувши аварійну світлову сигналізацію, він поцікавився чи все добре з його пасажирами. Подивившись вперед, побачив, де зупинилася вантажівка і звернув увагу на те, що протягом кількох хвилин водій вантажівки-бензовоза не вилазив з кабіни. Коли він, нарешті, вискочив з автомобіля і почав рухатися через смуги руху в бік його транспортного засобу, він спробував відчинити спочатку двері передні із свого боку, потім ліві задні двері, але вони були заблоковані через вм'ятини отримані в результаті зіткнення. Щоб поговорити з іншим учасником ДТП йому довелося виходити через праві передні двері. Обійшовши власний автомобіль, він побачив пошкодження від ДТП, і звернув увагу на те, що жодне скло не було пошкоджено. Були помітні лише великі вм'ятини лівих передніх і задніх дверей, лівого порогу і відірвано ліве бокове дзеркало заднього виду. На щастя, він і його пасажири в результаті аварії не постраждали, обмежилися невеликими синцями. Підійшовши до них, водій «Volvo» поцікавився, чи ніхто не постраждав. Переконавшись, що з ними все гаразд, він попросив його не залишати місце ДТП та викликав поліцію. Коли приїхали працівники поліції, то їх першим зустрів водій вантажівки «Volvo», і розповів свою версію ДТП. Разом з поліцейськими він перейшов до дорогу до них, ближче до місця зіткнення. Поліцейські, не представившись, почали спілкування зі ними. Водій «Volvo» плутаючись у своїх показах, пояснював, що він спокійно їхав у лівій смузі, а він раптово, увімкнувши лівий світловий покажчик повороту, з крайньої правої смуги здійснюючи розворот, перетнув йому дорогу, «підрізав» його автомобіль, не надавши переваги при перестроюванні. Тому він, щоб не роздавити його автомобіль і запобігти смертельному випадку, змушений був здійснити екстрене гальмування і звернути за зустрічні смуги руху. Коли він почав висловлювати своє бачення причин та обставин, що спричинили настання ДТП, поліцейський не дослухав його. Побачивши, що у його транспортного засобу було пошкоджено лівий бік, він на основі лише цього факту, одразу зробив висновок, що винуватим у настанні дорожньо-транспортної пригоди, стовідсотково і без варіантів, є він, водій «ВАЗ 21041» та на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. І розпочали оформлення матеріалів. Також поліцейськими було здійснено фотофіксацію на мобільний телефон механічні пошкодження автомобілів, але ці фотоматеріали не були додані до матеріалів судової справи. Оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення. а саме: перевірка посвідчень водіїв на право керування транспортним засобом, реєстраційних документів на транспортні засоби (технічні талони) та чинних страхових полісів про укладення договору обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, складання протоколу про адміністративне правопорушення та складання схеми ДТП здійснювалось в службовому патрульному автомобілі. Наголосив на тому, що усі відомості, які відображені в схемі ДТП (ділянка дороги, на якій сталась ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів; транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; ширина тротуарів, узбіччя; розташування дорожньої розмітки тощо) вносилися поліцейськими у салоні службового автомобіля за відсутності учасників ДТП та свідків, без здійснення замірів, про що свідчать відеозаписи з нагрудної відеокамери. Отже, не відображають дійсної дорожньої обстановки та правдивої картини ДТП. Після завершення складання протоколу про адміністративне правопорушення та схеми ДТП, йому було запропоновано їх підписати. При підписані схеми ДТП йому пояснили, що необхідно поставити свій підпис для підтвердження правильності його даних в схемі. Далі йому поліцейський вручив тимчасовий талон - дозвіл на керування транспортним засобом замість вилученого ним посвідчення водія. А коли він знайомився із змістом протоколу про адміністративне правопорушення, то поцікавився, чи має він право зазначити власні думки, зауваження щодо змісту протоколу, то йому поліцейські відповіли, що ним вже раніше надано пояснення по суті порушення і вони додаються до протоколу на окремому аркуші, про що зазначено в протоколі. Але ж то пояснення по суті правопорушення, а не щодо змісту протоколу. Таким чином, вважає, що йому відмовлено як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, у праві подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, гарантованому ст. 256 КУпАП та зазначеному у абзаці 3 пункту 2 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України N? 1395 від 07.11.2015 року. Також звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено даних про свідків, які знаходилися з ним в автомобілі під час ДТП і були очевидцями даної події, а в графі «Свідки чи потерпілі» поліцейським зазначено нагрудні відеокамери поліцейських. Щодо вини у вчинення адміністративного правопорушення, то він її не визнає, і вважає, що саме дії водія вантажівки «Volvo» ОСОБА_2 стали причиною ДТП, оскільки він порушив пп. 12.1, 12.2, 13.1 ПДР, що і призвели до настання дорожньо-транспортної пригоди. Він в умовах недостатньої видимості через настання сутінок та постійну дощову погоду не помітив як зайняв крайню ліву смугу, призначену для гальмування та, з якої дозволено виконання лівого розвороту. Рухаючись на великій швидкості, він раптово побачив перешкоду на своєму шляху у вигляді його автомобіля, повернутого до нього майже під прямим кутом на місці розвороту, не встиг вчасно загальмувати та зупинитися, і внаслідок чого здійснив зіткнення. Окрім того, інспектором В2 Р1 Б2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПІ сержантом поліції Лесніковим Олексієм Андрійовичем було складено схему ДТП, при складанні якої він не дотримався вимог п. 4 розділу ІХ Інструкції № 1395 від 07.11.2015, а саме: відображення ділянки, на якій сталося ДТП, не відповідає дійсності; неточно зазначене розташування сталого орієнтира (в даному випадку за сталий орієнтир обрано електроопору), до якої на схемі здійснена прив?язка об?єктів та слідів; неправильно вказані координати розміщення транспортних засобів причетних до ДТП відносно один одного. відносно елементів проїзної частини та сталих орієнтирів; відсутні в схемі сліди гальмівного шляху коліс транспортних засобів; не відображені інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення уламків скла розбитої передньої правої фари, уламки правого підкрилка, що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїзної частини, транспортних засобів, площа розсіювання уламків скла фари та підкрилка; не правильно вказані координати місця зіткнення, відносно сталих орієнтирів; з помилками вказано ширину (без здійснення замірів) ширину проїзної частини разом із роздільними смугами, неправильно зазначено в схемі кількість смуг руху (відсутня крайня ліва смуга для гальмування і розвороту та крайня права для гальмування); не відображено частину горизонтальної дорожньої розмітки, наявна на схемі дорожня розмітка не відповідає дійсності. В схемі ДТП зазначені лише розмітки 1.2 (широка суцільна лінія, що позначає край проїзної частини автомобільних доріг та вулиць) та 1.5 (переривчаста лінія, яка позначає межі смуг руху за наявності двох і більше смуг, призначених для руху в одному напрямку. Не знайшли на схемі дорожньо-транспортної пригоди відображення наступні дорожні розмітки: а) 1.1 (вузька суцільна лінія, яка позначає межі смуг руху у попутному напрямку та позначає межі проїзної частини, на які в?їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); б) 1.8 (широка переривчаста лінія, позначає межу між основною смугою руху і смугами гальмування чи розгону, межу між основною смугою руху і виділеною смугою для лівого повороту та розвороту); в) 1.13 (позначає місця, де водій повинен у разі потреби зупинитися і дати дорогу транспортним засобам, що рухаються на перехресті доріг; г) 1.16.1 (позначене напрямні острівці в місцях поділу, розгалуження або злиття транспортних потоків, розділяє транспортні потоки протилежних напрямів); д) показує дозволені напрями руху по смугах на перехресті, розмітка, яка дозволяє поворот ліворуч з крайньої лівої смуги. Також не було в схемі ДТП відображено знаки 4.1 «Рух прямо», 4.7 «Об?їзд перешкоди з правого боку» та 5.29 «Місце розвороту». Наведені факти вказують на неправомірність складення протоколу стосовно нього, на очевидну вину іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди водія ОСОБА_2 .. Повідомив, що зіткнення відбулося у ліві передні та задні двері, майже по центру, автомобіля «ВАЗ 21041» від чого наявні пошкодження дверей, центральної стійки та порога у вигляді вм'ятин та задирів, які вказують на те, що вантажівка, рухаючись з великою швидкістю, врізалася в автівку, яка стояла на її шляху. Оскільки двері легкового транспортного засобу були втиснуті всередину, можна стверджувати, що він не рухався у момент зіткнення. Пошкодження, завдані автомобілю «ВАЗ 21041» під час ДТП, було зафіксовано ним на мобільний телефон. Також додав, що він виконуючи вимоги пп.10.1. та 10.4 ПДР, мав право розраховувати, що інші учасники дорожнього руху теж виконують ПДР, тому під час готування до виконання лівого розвороту з місця відведеного для здійснення цього маневру і визначеного дорожніми знаками та дорожньою розміткою, переконуючись в безпечності своїх дій, він не повинен та незобов'язаний був передбачити, що інший учасник дорожнього руху водій вантажівки, порушуючи ПДР, створивши аварійну ситуацію, буде з великою швидкістю рухатися позаду у крайній лівій смузі, призначеній для гальмування, а також для виконання лівого розвороту. Із відеозапису нагрудної камери поліцейського вбачається, що під час з?ясування обставин ДТП, встановлено, що, він не маючи екстрасенсорних здібностей, не маючи технічної можливості передбачити можливі дії порушника ОСОБА_2 , чи побачити їх і відреагувати на них. Також із запису портативного відеореєстратора поліцейського видно, що та смуга руху (основна ліва), на якій із слів водія ОСОБА_2 відбулося зіткнення, вільна і по ній рухаються транспортні засоби, і смуга для гальмування, лівого розвороту та місце для розвороту теж вільні, з них учасники дорожнього руху спокійно здійснюють лівий розворот, місце для розвороту, на якому знаходився до аварії його автомобіль, готуючись до початку виконання розвороту, небезпеки ні для кого своїми діями не створював, а лише дії водія транспортного засобу «Volvo» ОСОБА_2 створили аварійну ситуацію для обох автомобілів, змусивши його гальмувати, після чого він скоїв зіткнення із транспортним засобом «ВА3 21041». Саме об?єктивна наявність порушень з боку водія вантажівки ОСОБА_2 знаходиться в причинно-наслідковому зв?язку із настанням ДТП та виключає наявність порушень ПДР з його боку.
27.05.2024 протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 направлено на доопрацювання. 05.07.2024 справа повернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Після надходження матеріалів справи із доопрацювання ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 2.3 б ПДР України водій має бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 10.3 ПДР України уразі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Згідно зі ст. 124 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Окрім визнання своєї винуватості самим правопорушником, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 697150 від 24.03.2024; схемою місця ДТП від 24.03.2024, яка підписана обома водіями, на якій, серед іншого, зображено розташування транспортних засобів після ДТП, місце зіткнення та перелік видимих зовнішніх пошкоджень транспортних засобів; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 24.03.2024 та 23.05.2024; схемою місця ДТП з фото таблицею, складеною інспектором ОСОБА_4 в порядку доопрацювання.
Суддя встановив, що невиконання водієм ОСОБА_1 пп. 2.3 б, 10.3 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, наслідками у виді спричинення пошкодження транспортних засобів.
Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Суддя дії ОСОБА_1 кваліфікує за ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, зазначені ч. 2 ст. 33 КУпАП - характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Разом з тим, суддя позбавлений можливості накласти на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності стягнення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, за вчинене адміністративне правопорушення стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня його вчинення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 вчинив 24.03.2024, тобто більш ніж три місяці тому.
Таким чином, строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на час розгляду справи закінчився.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Враховуючи викладене, вимоги ст. 38, 247 КУпАП, суддя дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, необхідно закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. 38, 40-1, 124, 247, 284 КУпАП України, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА