Справа № 357/6951/23
1-в/357/305/24
16.07.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Центр пробації» ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква подання заступника начальника Білоцерківського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 для вирішення питання про скасування іспитового терміну та направлення засудженої ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло подання Білоцерківського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про скасування іспитового терміну та направлення засудженої ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання.
Подання мотивоване тим, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.07.2023 ОСОБА_5 визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та засуджена до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнена від відбування основного призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Враховуючи, що ОСОБА_5 не виконувала покладені на неї судом обов'язки, а саме, будучи належним чином ознайомленою з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, притягувалася до адміністративної відповідальності:
- 03.01.2024 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП;
- 03.01.2024 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП;
- 04.01.2024 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, за що ОСОБА_5 було винесено застереження у вигляді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
За час іспитового строку засуджена ОСОБА_5 нехтувала порядком відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком через систематичне вчинення адміністративних правопорушень, що посягали на громадський порядок та потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання останньої стати на шлях виправлення.
В судовому засіданні представник ДУ «Центр пробації» ОСОБА_4 подання підтримала, просила задовольнити.
Засуджена ОСОБА_7 просила відмовити в задоволенні подання, зазначила, що щиро розкаюється у вчиненому та будь яких правопорушень більше вчиняти не буде.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення подання, просив відмовити.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали подання, проаналізувавши представлені докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. 5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є встановлення умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Частиною першою статті 166 КВК України встановлено, що якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно ч. 6 статті 166 КВК України у разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Приписами глави 3 розділу IХ Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.01.2019 №272/5 встановлено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, встановлених КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладених на нього судом, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження, зазначене в пункті 8 глави 2 розділу IV цього Порядку.
У разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
В ч. 2 статті 78 КК України зазначено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно ч. 3 ст. 166 КВК України систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Однак, зазначених в ст. 166 КВК України, ст. 78 КК України обставин, у судовому засіданні встановлено не було, за таких обставин, суд вважає, що матеріали особової справи не містять достатніх відомостей щодо злісного ухилення від виконання покладених судом обов'язків та не можуть розцінюватися як свідчення небажання засудженої стати на шлях виправлення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої ОСОБА_5 для відбування покарання, недоведені, а тому у задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 75, 78 КК України, ст. 166 КВК України ст. ст. 537-539 КПК України, суд
В задоволенні подання заступника начальника Білоцерківського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 про можливість скасування іспитового терміну та направлення засудженої ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня оголошення, а особою, що не була присутня при цьому з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області до Київського апеляційного суду.
СуддяОСОБА_8