вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/8/24
Справа № 356/422/22
26.06.2024 Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшученко І. О.
за участю секретаря Хоменко Т. А.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей та сім'ї Яготинської міської ради, Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про зміну способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи Служба у справах дітей та сім'ї Яготинської міської ради, Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про збільшення участі батька у спілкуванні та вихованні дитини і встановлення конкретних термінів спільного відпочинку
До Березанського міського суду Київської області звернувся представник ОСОБА_4 інтересах ОСОБА_5 з первісним позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Яготинської міської ради про зміну способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини.
В обґрунтування пред'явлених вимог вказувала, що 28.04.2012 між нею та відповідачем було укладено шлюб, розірваний рішенням Яготинського районного суду Київської області від 12.05.2014. Від цього шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу залишився проживати з матір'ю.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 03.05.2018, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 24.06.2020 (справа № 382/1142/16-ц), визначено спосіб участі батька у вихованні дитини шляхом встановлення побачень з сином: кожну першу та третю суботу місяця з 9 години до 13 години за місцем проживання сина ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 ; кожну другу та четверту суботу місяця з 10 години до 12 години за місцем проживання сина ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 , чи в іншому місці, визначеному батьком за погодженням з матір'ю дитини, а також спільного відпочинку разом з дитиною, за домовленістю з матір'ю дитини, протягом 21 календарного дня у літній період. За взаємною домовленістю батьків, з урахуванням віку дитини та її бажання, батьки проводять дні народження дитини, а також інші святкові дні за календарем разом із сином.
Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1302 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз: дитячий аутизм з якісними порушеннями реципрокної соціальної взаємодії, комунікації. Системне недорозвинення мовлення І рівня. Когнітивна недостатність до рівня легкої розумової відсталості. Гіперактивні форми поведінки. Враховуючи наявні захворювання, з метою забезпечення дитини належним розвитком, позивач оформила дитину до спеціалізованого закладу освіти - приватної організації «Приватний заклад позашкільної освіти «Приватна школа Олени Вєдєрнікової - Осокорки», що знаходиться в м. Києві, та на момент звернення до суду з позовом дитина фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з матір'ю у квартирі, яку винаймає позивач. Водночас, зауважує, що найм житла має конкретний строк і місце проживання може змінюватись, тому побачення з сином мають відбуватися за місцем проживання дитини, але без зазначення конкретної адреси, з покладанням на матір обов'язку повідомляти письмово відповідача про зміну місця проживання дитини (якщо таке відбудеться).
У позовній заяві, заяві предстаник наголошувавав, що враховуючи навчання на постійній основі у спеціалізованому навчальному закладі у м. Києві та постійне проживання у вказаному місті, спеціальне щотижневе перевезення дитини до м. Яготин (близько 100 км від м. Києва) і назад для забезпечення побачень відповідача з сином (враховуючи воєнний стан введений в України та часті оголошення повітряної тривоги в м. Києві та Київській області, небезпека перебування у дорозі) не у повній мірі відповідає інтересам дитини. На даний час недоцільним визначення твердої незмінюваної кількості днів такого відпочинку, враховуючи як характер захворювання дитини, так і наявну в Україні військово-політичну обстановку.
На момент звернення до суду з позовом виникли обставини, що є підставою для зміни раніше встановленого порядку участі батька у вихованні дитини з метою забезпечення якнайкращих інтересів дитини.
Тому просить змінити спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Яготинського районного суду Київської області від 03.05.2018, у наступний спосіб:
- встановити ОСОБА_2 побачення з сином - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожну першу та третю суботу місяця з 9 години до 13 години та кожну другу та четверту суботу місяця з 10 години до 12 години за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов'язати матір дитини - ОСОБА_7 у разі зміни фактичного місця проживання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово повідомляти про це батька дитини - ОСОБА_2 ;
- надати ОСОБА_2 можливість спільного відпочинку разом з дитиною - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у літню пору року у місці та в період, визначені за домовленістю між батьком та матір'ю дитини;
- встановити, що дні народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інші святкові дні проводяться за взаємною домовленістю батьків з урахуванням віку дитини та її бажання. Крім того, просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь сплачений нею судовий збір в сумі 992,40 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2022 вказана судова справа розподілена судді Голік Г. К.
Ухвалою судді Березанського міського суду Київської області Голік Г. К. від 09.11.2022 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Службу у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.
Розпорядженням керівника апарату Березанського міського суду Київської області від 17.03.2023 № 20 в зв'язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_8 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 356/422/22.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2023 головуючим суддею у вказаній судовій справі визначено суддю Капшученко І. О.
Ухвалою судді Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О. від 20.03.2023 вказану вище цивільну справу прийнято до розгляду та розпочато її розгляд спочатку за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 04.05.2023 клопотання представника позивача ОСОБА_1 про зміну прізвища та імені позивача в цивільній справі № 356/422/22 « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_3 » задоволено та ухвалено проводити розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей та сім'ї Яготинської міської ради, Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про зміну способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини.
12.12.2022 ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_7 , третя особа особи Служба у справах дітей та сім'ї Яготинської міської ради про збільшення участі батька у спілкуванні та вихованні дитини і встановлення конкретних термінів спільного відпочинку (Т.1,а.с.129-133).
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 04.05.2023 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
12.05.2023 зазначені в ухвалі суду недоліки були усунуті, через канцелярію суду позивач за зустрічним позовом подав зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи Служба у справах дітей та сім'ї Яготинської міської ради, Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про збільшення участі батька у спілкуванні та вихованні дитини і встановлення конкретних термінів спільного відпочинку (Т.1,а.с.229-232).
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 06.06.2023 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним та об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 вказував, що рішенням Яготинського районного суду Київської області від 12.05.2014 шлюб між ним та ОСОБА_7 ( ОСОБА_3 ) розірвано. Від цього шлюбу сторони мають спільного сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З травня 2013 року колишня дружина разом з сином проживає у своєї матері по АДРЕСА_1 та чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином. Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 03.05.2018 визначено спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке матір'ю дитини належним чином не виконується через неконкретні формулювання, остання не погоджується на домовленості, чим чинить перешкоди у їхньому спілкуванні з дитиною. З цього приводу він звертався до служби у справах дітей та сім'ї, а також правоохоронних органів, були відкриті кримінальні провадження. В межах виконавчого провадження виконавець також позбавлений можливості виконати рішення суду в частині проведення спільного відпочинку, свят та днів народжень дитини, оскільки рішення не містить конкретних строків. Побачення з сином здійснюються по кілька годин та лише в кімнаті, він не може взяти дитину на прогулянку на вулицю, в парк чи на стадіон, що є незрозумілим з огляду на його вік. Крім того, хвороба сина потребує максимального спілкування з різними людьми, в чому мати його обмежує. З моменту ухвалення рішення Яготинського районного суду Київської області від 03.05.2018 дитина подорослішала, в них добре налагоджені стосунки, але за тиждень, поки вони не бачаться, дитина закривається і виділеного часу на спілкування не вистачає. За таких обставин, він як батько, розуміє свій батьківський обов'язок та хоче безперешкодно спілкуватись та приймати участь у вихованні сина, тому просить суд визначити свою участь у спілкуванні та вихованні сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:
- кожну першу суботу місяця з 9.00 год. забирати сина і перебувати з ним за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 , або гуляти вказаним містом, відвідувати інші місця для відпочинку та повертати дитину матері до 17.00 год., а в зимовий час до 16.00 год. Якщо якась поважна причина унеможливить побачення, то вищевказані дії переносяться на другу суботу місяця;
- кожну третю суботу місяця з 9.00 год. забирати сина і перебувати з ним за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 , або гуляти вказаним містом, відвідувати інші місця для відпочинку та повертати дитину матері до 17.00 год., а в зимовий час до 16.00 год. неділі (з ночівлею). Якщо якась поважна причина унеможливить побачення, вищевказані дії переносяться на четверту суботу місяця.
- вказаний попереднім рішенням суду спільний відпочинок з батьком в літній період протягом 21 календарного дня конкретизувати та розділити на:
1)в червні з 1 по 7 включно;
2)в липні з 1 по 7 включно;
3)в серпні з 1 по 7 включно;
- забирати та перебувати з сином один раз в зимовий період на 7 календарних днів. З першого дня зимових канікул по 7 включно. Якщо якась поважна причина унеможливить побачення, то дії переносяться на наступний тиждень з 7 по 14 день канікул;
- можливість спілкування з сином в школі на перервах, коли це не заважає учбовому процесу;
- якщо не в день народження, то принаймні на наступний день забирати дитину після закінчення уроків та перебувати з ним не менше 4-х годин, для можливості відвідування розважальних закладів, якщо є поважна причина, що унеможливлює побачення з батьком в цей день, вказані дії переносяться на інший день, і так до виконання;
- в період хвороби сина відвідувати дитину за місцем її перебування, проживання, лікування;
- зобов'язати відповідача за зустрічним позовом негайно надавати йому особисто точну інформацію по телефону щодо фактичного місця навчання, проживання та про захворювання дитини, завчасно повідомляти про обставини, що унеможливлюють його побачення з сином.
13.07.2023 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 проти пред'явлених вимог заперечила, наголосивши, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимальним урахуванням інтересів дитини. У зв'язку з наявними у сина захворюваннями він навчається у спеціалізованому закладі освіти. Місцем надання освітніх послуг є АДРЕСА_4 . Послуги надаються в робочі дні з 08.00 до 20.00 (повний день). Враховуючи таку організацію навчання та розвитку дитини виникла об'єктивна необхідність постійного проживання у м. Києві та фактично дитина проживає за адресою: АДРЕСА_2 , яку вона винаймає. Зазначає, що щотижневе перевезення дитини до м. Березань (близько 100 кілометрів від м. Києва) і назад лише для забезпечення побачень ОСОБА_2 з сином не в повній мірі відповідає найкращим інтересам дитини, особливо в умовах воєнного стану. При цьому, наголошує, що батько не позбавлений можливості реалізовувати свої права на участь у вихованні дитини за місцем фактичного проживання саме дитини. На її переконання, такий підхід збалансовує інтереси сторін та найбільш відповідає інтересам самої дитини, що є першочерговими. Крім того, така позиція її обумовлена також і конкретними поведінковими проявами самого ОСОБА_2 , на підтвердження чого додала докази. Враховуючи вказане, у задоволенні зустрічних позовних вимог просила відмовити (Т.2, а.с.25-27).
22.09.2023 до суду від ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов, в якому останній з наведеним у відзиві доводами не погодився та заперечив, вказавши, що ОСОБА_3 умисно чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином, рішення суду від 03.05.2018 про встановлення графіку побачень виконується не в повній мірі. Всі його пропозиції щодо спільного відпочинку з сином ОСОБА_3 були проігноровані. Вважає, що ОСОБА_3 підшуковує приватні школи з пропускними системами, ігнорує інклюзивне навчання. Навчальні програми не відповідають можливостям сина та він нерегулярно відвідує школу. Неправомірних дій по відношенню до сина ніколи не вчиняв. Пояснив, що зазвичай на початку їхніх зустрічей син закритий, ховається, але тоді розігрується, це його особливість. Зауважив, що більшість часу займається його фізичним вихованням: зарядкою, фізичними вправами, вправами для самозахисту, підвищення витривалості тощо. Син на нього ніколи не ображається. Вважає, що вказані вище дії ОСОБА_3 порушують його права та права його малолітнього сина, а тому просить суд задовольнити його зустрічні позовні вимоги в повному обсязі (Т.2,а.с.119-120).
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 29.11.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 17.01.2024 позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 первісний позов підтримала у повному обсязі з підстав, у ньому наведених, просила позов задовольнити. Суду пояснила, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, постійними повітряними тривогами та ракетними обстрілами кожного разу, коли вона везе дитину до м. Яготин на зустрічі з батьком, дитина наражається на небезпеку. Сину встановлено діагноз аутизм, він є інвалідом, самостійно не жує та не говорить, лякається, йому важко в нових умовах. В м. Яготин вона з сином не живе з липня 2022 року, при цьому про нове місце проживання та навчання дитини повідомляла батька, але той до дитини не приїжджав, вважаючи, що зустрічі все одно мають відбуватись в м. Яготин, як визначено рішенням суду. На утримання дитини ОСОБА_2 сплачує аліменти в розмірі 1200 грн., в той час як на саму лише дорогу сина до м. Яготин вона витрачає щомісяця близько 3000 грн. Працює багато, для того щоб самій матеріально забезпечувати дитину з вадами всім необхідним, у тому числі лікуванням, спеціальним харчуванням тощо. Інших коштів батько не надає, додаткові витрати на дитину, стягнуті з нього рішенням суду, не сплачує. Щодо проведення спільного відпочинку батька з сином пояснила, що до неї звертались з такою пропозицією один раз, але батько вважав, що такий відпочинок має проводитись у нього вдома в м. Березань, її пропозиції оздоровлення та відпочинку санаторно-курортного типу, він відхилив, тому що його думку це не є доцільно, тому вони не дійшли згоди. Більше до неї з цього приводу ОСОБА_2 не звертався. За таких обставин, вважає, що поведінка батька свідчить, що він не діє в інтересах дитини, тому свій позов просила задовольнити у повному обсязі.
В судове засідання 26.06.2024 ОСОБА_3 не з'явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило (Т.4,а.с.18).
Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - адвокат Гуревич М. Г. у судовому засіданні первісний позов підтримав з наведених у ньому підстав та пояснив, що з часу ухвалення рішення Яготинського районного суду Київської області від 03.05.2018 виникли обставини, які об'єктивно обумовлюють необхідність зміни раніше визначеного способу участі батька у вихованні дитини. Зазначив, що з урахуванням введення воєнного стану та постійними повітряними тривогами, а також стану здоров'я дитини доцільно, щоб зустрічі дитини з батьком відбувались саме за місцем проживання дитини, що буде відповідати найкращим інтересам саме дитини. Щодо задоволення зустрічного позову заперечив, пояснивши, що наведені в ньому доводи фактично зводяться до непогодження ОСОБА_2 з раніше ухваленим судом рішенням про визначення способу участі батька у вихованні сина, що не є предметом даного спору вимоги ОСОБА_2 зазначені під умовами, у їх задоволенні слід відмовити.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні проти первісного позову заперечив та пояснив, що з часу їхнього з позивачем розлучення остання постійно створює йому перешкоди у спілкуванні з дитиною. Судове рішення, яким визначено спосіб його участі у вихованні сина, містить неконкретні формулювання, що дозволяє ОСОБА_3 уникати його виконання. З дитиною він бачиться 2 рази на тиждень, в невеликій кімнаті, в той час як дитина має розвиватись фізично, займатись фізкультурою та спортом. Відзначив, що дитина фактично проживає в м. Яготин та ним займається бабуся. Дитина інвалід, проте мати ігнорує інклюзивне навчання. Пояснив, що в м. Яготин він може звернутись до виконавчої служби, служби у справах дітей чи поліції, а в м. Київ він не зможе захистити свої права як батька. В задоволенні первісного позову просив відмовити в повному обсязі.
Правом подати відзив на первісну позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України ОСОБА_2 не скористався та відзиву не подав.
Зустрічний позов ОСОБА_2 підтримав у повному обсязі та пояснив, що з часу ухвалення рішення Яготинського районного суду Київської області від 03.05.2018 дитина виросла, має гуляти на вулиці, займатись спортом та відпочивати так, як подобається їм обом. Наголосив, що вказане рішення мати почала виконувати частково лише після того, як він звернувся до виконавчої служби і було відкрите виконавче провадження. Щодо спільного відпочинку з дитиною влітку, пояснив, що зробив усе, щоб дійти з матір'ю згоди, проте остання продовжує ухилятись, жодних пропозицій не надавала та на його вимоги не відповідала. Зустрічний позов просив задовольнити в повному обсязі.
Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Яготинської міської ради Михайліченко Л. Ф. в судовому засіданні 20.02.2024 первісний позов ОСОБА_3 підтримала, пояснивши, що з урахуванням стану здоров'я дитини та ситуації в країні, в якій введено воєнний стан, спосіб участі батька у вихованні дитини, про який просить позивач за первісним позовом, відповідає якнайкращим інтересам дитини.
Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Яготинської міської ради Лавріненко В. В., допитана в судовому засіданні як свідок в порядку ст. 234 ЦПК України, суду показала, що зі сторонами в справі ні в яких стосунках не перебуває. Працювала у Службі у справах дітей та сім'ї Яготинської районної державної адміністрації із сім'єю ОСОБА_2 за заявою батька про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. Вказане звернення було опрацьоване, проведено засідання комісії, прийнято відповідне розпорядження. На той час дитині було 6 місяців. На засіданнях комісії була присутня бабуся дитини, чи була присутня мати ОСОБА_3 свідок точно не пам'ятає. Між сторонами існував спір, батько хотів забирати дитину до себе в м. Березань, мати заперечувала, посилаючись на малий вік дитини, а також наявність у дитини захворювання, яка потребує спеціального догляду, тому зміна звичної обстановки могла мати негативні наслідки для його здоров'я. Батько звертався також до виконавчої служби, поліції та суду щодо виконання розпорядження РДА. Під час зустрічей батька з дитиною свідок присутня не була.
Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Аксьонова Н. О., допитана за її згодою як свідок в порядку ст. 234 ЦПК України, в судовому засіданні пояснила, що працює головним спеціалістом Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації. Зі сторонами особисто не знайома, спілкувалась з приводу вирішення питання щодо зміни способу участі батька ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_6 . За результатом розгляду комісією, з урахування всіх обставин справи, стану здоров'я дитини, виходячи з принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, складено відповідний висновок, який направлено до суду. Наголосила, що приймаючи рішення, комісія в першу чергу захищає найкращі інтереси дитини, а не інтереси батьків чи одного з них. Окремо відзначила, що ОСОБА_2 спочатку не хотів взаємодіяти з органами в частині обстеження його умов проживання, пославшись на те, що йому не було надіслано письмове запрошення поштою. Зазначила, що для інклюзивної дитини становить стрес зміна звичної для нього обстановки. На засіданні комісії ОСОБА_3 присутня не була, проте її інтереси представляла її мати за довіреністю - бабуся дитини, що не суперечить встановленому порядку.
Представники третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Яготинської міської ради та Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання 26.06.2024 не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, подали до суду заяви, в яких просили розгляд справи проводити без їхньої участі, винести рішення з максимальним урахуванням інтересів дитини (Т.1,а.с.180-181,213,223-224, Т.2, а.с.1-2,4,17-18,20-21,42,54-55, 66-67, 82,95,98,123,125,127,170-171,190,185-186, 226, Т.3, а.с. 12, 14, 20, 27, 38-39, 177а, 195, 226, 241, Т.4, а.с. 1-2, 19).
За таких обставин, керуючись ч. 3 ст. 211, ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних учасників справи, які не з'явились в судове засідання.
В судовому засіданні також були допитані свідки.
Свідок ОСОБА_3 суду показала, що позивач за первісним позовом ОСОБА_3 є її дочкою, ОСОБА_2 - колишній зять. Пояснила, що коли дочка завагітніла, то сказала їй не одразу. ОСОБА_2 бив дочку та дитину, обмежував підчас вагітності її у їжі, ображав, нічого не купляв, все забороняв. Мати ОСОБА_2 говорила, що її дочка хоче витягти з нього всі гроші. Потім донька розлучилась. Коли забирала дочку з м. Березань, дитина плакала, падала, бо хворіє і потребує спеціального догляду. ОСОБА_2 тряс дитину, говорив, що він прикидається. ОСОБА_2 грошові кошти добровільно на забезпечення сина не надає, лише в розмірі аліментів за рішенням суду. Натомість користується статусом дитини-інваліда його сина, щоб уникнути мобілізації на службу у ЗСУ. Донька ОСОБА_3 багато працює, щоб матеріально забезпечити потреби дитини ОСОБА_6 з вадами та особливостями розвитку, зокрема навчання, медичний догляд, спеціальне харчування. Дитина не жує і не говорить,окремо звернула увагу на факт, що режим дня, особливості харчування, доглядудитини батьку не відомі, тому що він не цікавиться. На переконання ОСОБА_2 дитина має працювати по господарству, щоб тренувати м'язи. Окремо наголосила, що в 2019 році ОСОБА_2 її побив, вдарив два рази по голові. Щодо спільного літнього відпочинку, враховуючи всі обставини, дитина має проходити санаторно-курортне оздоровлення, проте батько вважає, що дитина має бути в м. Березань.
Свідок ОСОБА_9 суду показала, що працює директором Яготинського інклюзивно-ресурсного центру та психологами їхнього центру за запитом Яготинської міської ради проводилась оцінка поведінки батька по відношенню дитини на відеозаписі, наданому за зверненням бабусі дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оцінку проводили та висновок складали психологи їхнього центру, які мають відповідну кваліфікацію, вона його лише підписувала як директор. Наголосила, що за фахом вона є вчителем-логопедом та не має кваліфікації психолога. Пояснила, що за зафіксовані на відео дії з огляду на стан здоров'я дитини психологам були розцінені як незрозумілі. Оцінку діям ОСОБА_2 надавати не буде, оскільки не фахівцем у галузі психології. Батько пояснив що так вчив дитину боксу.
Свідок ОСОБА_10 пояснив, що є державним виконавцем Яготинського відділу державної виконавчої служби та в нього на виконанні перебуває виконавчий лист щодо примусового виконання рішення суду про встановлення графіку побачень ОСОБА_2 з сином ОСОБА_6 . Вказане виконавче провадження відкрите та триватиме до повноліття дитини. В межах даного виконавчого провадження виконавцем вчинено ряд виконавчих дій, а саме на боржника ОСОБА_3 накладались штрафи та виконавець звертався до поліції з поданнями щодо умисного невиконання боржником судового рішення. Щодо подальшого ходу досудового розслідування за вказаними поданнями виконавцю не відомо. Щодо виконання судового рішення в частині проведення батьком спільного відпочинку з дитиною влітку пояснив, що вони звертались до ОСОБА_3 з пропозиціями, проте сторони не дійшли згоди щодо способу проведення відпочинку, як це зазначено у рішенні суду.
Суд, заслухавши пояснення сторін, позицію представника позивача ОСОБА_3 , показання допитаних в судовому засіданні свідків, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( ОСОБА_7 ) з 28.04.2012 перебували у зареєстрованому шлюбі, розірваному на підставі рішення Яготинського районного суду Київської області від 12.05.2014, що набрало законної сили 22.05.2014, після розірвання шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_11 » (Т.1,а.с.10).
Від цього шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 09.10.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 229 (Т.1,а.с.9).
Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданого Яготинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21.10.2022, актовий запис № 04, позивач ОСОБА_7 змінила прізвище та ім'я на « ОСОБА_3 », що підтверджується також копією паспорта № НОМЕР_3 , виданого органом 8036, прізвище, ім'я та по батькові позивача значиться як « ОСОБА_3 » (Т.1,а.с.147,196).
Із виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1302 від 01.06.2017 вбачається, шо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз: дитячий аутизм з якісними порушеннями реципрокної соціальної взаємодії, комунікації. Системне недорозвинення мовлення І рівня. Когнітивна недостатність до рівня легкої розумової відсталості. Гіперактивні форми поведінки, встановлено відповідні рекомендації (Т.1,а.с.11).
Згідно посвідчення серії НОМЕР_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною - інвалідом, матері ОСОБА_3 ( ОСОБА_7 ) призначено соціальну допомогу на дитину-інваліда до 01.10.2030 (Т.1,а.с.12).
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 03.05.2018 в справі № 382/1142/16-ц, залишеним без змін постановою Верховного Суду віл 24.06.2020, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_7 ( ОСОБА_3 ), третя особа служба у справах дітей та сім'ї Яготинської районної державної адміністрації про визначення участі батька у спілкуванні та вихованні дитини задоволено частково, визначено спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення ОСОБА_2 побачень із сином: кожну першу та третю суботу місяця з 9 години до 13 години за місцем проживання сина ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 ; кожну другу та четверту суботу місяця з 10 години до 12 години за місцем проживання сина ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 , чи в іншому місці, визначеному батьком за погодженням з матір'ю дитини, та спільного відпочинку разом з дитиною, за домовленістю з матір'ю дитини, протягом 21 календарного дня у літній період. За взаємною домовленістю батьків, з урахуванням віку дитини та її бажання, батьки проводять дні народження дитини, а також інші святкові дні за календарем разом із сином. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (Т.1, а.с.25-35).
На момент розгляду справи судом дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_2 , у квартирі, яку винаймає ОСОБА_3 ( ОСОБА_7 ), що підтверджується договорами оренди квартири від 22.07.2022 та від 22.07.2023, строк оренди 12 місяців, а також актом обстеження умов проживання від 10.02.2023 (Т.1,а.с.184,Т.2,а.с.100-на звороті-103 ).
Батько дитини - ОСОБА_2 мешкає окремо від них у АДРЕСА_3 .
Листом від 25.07.2022 ОСОБА_7 ( ОСОБА_3 ) повідомила ОСОБА_2 про переведення дитини ОСОБА_6 в навчальний заклад «Приватна школа Олени Вєдєрнікової - Осокорки» та зміну адреси фактичного місця проживання дитини на АДРЕСА_5 , ЖК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 29.07.2022, що підтверджується також рекомендованим повідомленням про вручення (Т.1,а.с.16-17).
У відповідності до листа Яготинського ліцею № 3 Яготинської міської ради від 14.02.2023 № 40, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відрахований наказом № 74-у від 15.08.2022 до ТОВ «ІВІ ПЛЮС ПРИВАТНА ШКОЛА» м. Київ (Т.1,а.с.183).
Згідно договору про надання послуг у сфері позашкільної освіти № 180 від 01.09.2022, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.2022 навчався у навчальному закладі Приватна організація «Приватний заклад позашкільної освіти «Приватна школа Олени Вєдєрнікової - Осокорки» за адресою: м. Київ, вул. Малоземельна, 16, строк дії договору з моменту його підписання сторонами до 30.06.2023 (п.п. 1.1, 1.3, 5.1 договору) (Т.1,а.с.13-15).
Відповідно до договору про надання послуг для здобувачів повної загальної середньої освіти № 317/82324 від 04.08.2023, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТНИЙ ЛІЦЕЙ КІДЗ СТУДІО М. КИЄВА» (далі - виконавець) та ОСОБА_3 (далі - замовник), виконавець за завданням замовника надає учню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освітні послуги із загальної середньої освіти та послуги з позашкільної освіти в порядку та на умовах, визначених цим договором, період надання послуг за цим договором з 1 вересня по 25 травня у робочі дні, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до завершення сторонами своїх зобов'язань (п.п.1.1,2.1,6.1 договору); 31.08.2023 складено індивідуальну програму розвитку учня на 2023-2024 навчальні роки (Т.2,а.с.70-73,206-224).
На підставі договорів про надання послуг №№ 2404, 7411 від 07.08.2023, ФОП ОСОБА_12 за завданням замовника ОСОБА_3 учню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надаються також освітні послуги загально-розвиваючого напрямку в порядку та на умовах, погоджених сторонами (Т.2,а.с.74-76).
На виконанні у Яготинського районного відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 6332644 з примусового виконання рішення Яготинського районного суду Київської області від 03.05.2018 про визначення способу участі батька у вихованні сина.
Постановами старшого державного виконавця Яготинського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренка О. В. від 12.09.2022 та 19.09.2022 у зв'язку з надходженням заяв боржника ОСОБА_7 ( ОСОБА_3 ) у виконавчому провадженні № 6332644 внесено зміни та адресу місця проживання боржника змінено з АДРЕСА_1 , на адресу АДРЕСА_2 , ЖК «Зарічний» (Т.1,а.с.18,20).
Згідно з висновком Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про участь батька ОСОБА_2 у вихованні дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлення графіку спілкування з нею № 101-10131 від 23.11.2023, за результатом вивчення матеріалів справи, враховуючи рекомендації комісії (протокол від 12.10.2023 № 19), з метою забезпечення прав та інтересів дитини райдержадміністрація як органом опіки та піклування визначено за доцільне визначити участь батька ОСОБА_2 у вихованні дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наступним графіком: щосуботи з 09:00 год. до 13:00 год. за місцем проживання дитини; оздоровлення щорічно протягом тижня під час літніх канікул - за домовленістю між батьками, в присутності матері, з урахуванням думки дитини (Т.2,а.с.233-239,Т.3,а.с.15-18).
Факт виникнення конфліктних ситуацій між сторонами щодо визначення порядку та способу участі батька у вихованні дитини підтверджено матеріалами справи, зокрема, численними зверненнями до поліції із заявами про вчинене кримінальне правопорушення, про що надано витяги з ЄРДР за №№ 12019110320000030 від 04.02.2019, № 42020111100000139 від 22.12.2020, № 4202211200000111 від 07.10.2022, № 42021112100000051 від 12.06.2021, № 42021112100000050 від 12.06.2021, № 12018110320000128 від 13.08.2018, документами виконавчого провадження під час примусового виконання рішення суду від 03.05.2018, а також судовими рішеннями (Т.1,а.с.134-140,233-236,Т.2,а.с.121-122,130-131).
Декларація прав дитини, проголошена резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Статтею 18 Конвенції про права дитини, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У рішенні по справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
У відповідності до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Право батька, матері та дитини на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежено законом, закріплено положеннями ст. 153 СК України.
Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї(ч 2.ст.152 СК України).
Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
У відповідності до ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Висновок органу опіки та піклування є рекомендаційним та згідно з ч. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися з таким висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.
За правилами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З урахуванням імперативних вимог ч.1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, при вирішенні спору суд враховує, що обов'язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків в рівній мірі, кожен з батьків зобов'язаний приймати участь у вихованні дитини, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, в свою чергу той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати іншому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 757/4643/18 виходить із того, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Насамперед, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків. Суди при ухваленні рішення на перше місце ставили якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення, що не порушує інтересів дитини.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що між сторонами у справі існують тривалі непорозуміння, які носять особистий характер, у зв'язку з чим між ними склались напружені , неприязні взаємовідносини і така ситуація в їх особистих стосунках викликала спір щодо участі батька у вихованні малолітнього сина.
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі проживають окремо, мають неприязні стосунки, дитина проживає разом з матір'ю, відповідач ОСОБА_2 як батько прагне та може приймати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною.
При цьому, суд враховує, що дитина є інвалідом та має наступні захворювання: дитячий аутизм з якісними порушеннями реципрокної соціальної взаємодії, комунікації; системне недорозвинення мовлення І рівня; когнітивна недостатність до рівня легкої розумової відсталості; гіперактивні форми поведінки, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Такий стан здоров'я дитини покладає на батьків додаткові обов'язки та обумовлює певні особливості, які мають враховуватись під час визначення способу участі батька у спілкуванні з сином, виходячи з принципу забезпечення якнайкращих інтересів дитини.
Судом встановлено, що з часу ухвалення рішення Яготинського районного суду Київської області від 03.05.2018 змінились обставини, а саме дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила місце проживання та на момент розгляду справи навчається в м. Києві та проживає разом з матір'ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , у квартирі, яку остання винаймає.
В цьому контексті суд зауважує, що згідно з ч.ч. 1,3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.
Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.
За таких обставин, доводи ОСОБА_2 про те, що навчальний заклад, куди влаштувала дитину ОСОБА_3 , не має спеціальної програми для навчання дітей з особливими потребами, тому необхідність переїзду дитини до м. Києва необґрунтована, не мають значення для розгляду даної справи, оскільки право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання гарантуються всім громадянам, тому не має значення, чим обумовлена зміна місця проживання матері і дитини, вони не можуть бути обмежені у свободі вибору.
Суд зауважує, що в межах даної справи не вирішується питання визначення місця проживання дитини з одним із батьків, тому доводи ОСОБА_2 , що мати ігнорує інклюзивне навчання, а вихованням дитини займається бабуся, не стосується предмету даного спору, окрім того, вони не доведені жодними належними та допустимими доказами.
Посилання ОСОБА_2 в зустрічному позові на те, що дитина продовжує проживати в м. Яготин, не підтверджені жодними доказами та не ґрунтуються на матеріалах справи, а тому не приймаються до уваги судом.
З матеріалів справи встановлено, що позивач повідомляла ОСОБА_2 про переведення дитини ОСОБА_6 в інший навчальний заклад та зміну адреси фактичного місця проживання в м. Київ листом від 25.07.2022, що підтверджується також рекомендованим повідомленням про вручення.
Суд також враховує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан.
Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, та продовжений до теперішнього часу.
У зв'язку з вказаною військово-політичною ситуацією в країні оголошуються повітряні тривоги, існує загроза ракетних обстрілів та дронових атак, що є загальновідомим фактом, тому суд визнає обґрунтованими доводи матері ОСОБА_3 про те, що під час щотижневих поїздок дитини для побачень з батьком до м. Яготин, які займають тривалий час, життя і здоров'я дитини, наражається на небезпеку.
За таких обставин, суд вважає за недоцільне продовження здійснення побачень батька з сином саме в м. Яготин, де станом на день розгляду справи не проживає жодна із сторін, та обумовлене цим спеціальне щотижневе перевезення дитини туди і назад до місця його теперішнього проживання, що є достатньою та належною підставою для зміни раніше визначеного судом способу участі батька у вихованні та спілкуванні з сином шляхом встановлення таких побачень саме за місцем проживання дитини, як це зазначено у первісному позові позивачем ОСОБА_3 .
При цьому, враховуючи конкретні обставини даної справи, а саме проживання дитини разом з матір'ю у орендованому нею житлі, що має тимчасовий характер, а також гарантоване законом право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, суд вважає за недоцільне визначення батьку таких побачень за конкретною адресою, оскільки її зміна ускладнить виконання остаточного та обов'язкового судового рішення у справі та може потягнути за собою повторні судові процеси.
В даному випадку право відповідача як батька на спілкування та участь у вихованні дитини суд вважає за необхідне забезпечити обов'язком матері ОСОБА_3 письмово повідомляти батька дитини - ОСОБА_2 про зміну фактичного місця проживання дитини, що, на переконання суду, буде достатнім, щоб забезпечити юридичну визначеність у спірних правовідносинах, а також відповідатиме обставинам даної справи.
Доводи ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 в такий спосіб намагається ухилитись від виконання рішення суду, є його суб'єктивною думкою та відхиляються судом.
Вирішуючи первісний позов в частині зміни спільного відпочинку батька з сином в літній період, суд вважає, що з урахуванням стану здоров'я дитини та непередбачуваністю військово-політичної ситуації в країні у зв'язку з введенням воєнного стану є недоцільним встановлення твердої незмінюваної кількості днів такого літнього відпочинку, та вважає за необхідне надати ОСОБА_2 можливість спільного відпочинку разом з дитиною - у тривалу літню пору року у місці та в період, визначені за домовленістю між батьком та матір'ю дитини.
Такий спосіб, на переконання суду, з урахуванням конкретних обставин даної справи, а також тривалості літніх канікул буде достатнім, щоб забезпечити можливість батьку реалізувати його права на проведення спільного відпочинку з дитиною у спосіб, що найбільш відповідатиме інтересам дитини, рівності сторін з дотриманням розумного балансу між правами обох батьків та правами самої дитини.
З огляду на викладене вище, оцінюючи висновок Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про участь батька ОСОБА_2 у вихованні дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 101-10131 від 23.11.2023, суд приходить до висновку, що у ньому відсутнє належне обґрунтування підстав зміни часу щотижневих побачень батька з дитиною, а також визначення тривалості спільного відпочинку влітку саме протягом тижня, а також що ці зміни відповідають якнайкращим інтересам дитини, тому в цій частині суд визнає висновок недостатньо обґрунтованим і вважає за можливе відступити від викладених у ньому пропозицій, в решті суд погоджується з доводами, вказаними у висновку, що побачення з батьком мають відбуватись саме за місцем проживання дитини, а літній відпочинок за погодженням з матір'ю дитини, та враховує їх при прийнятті рішення.
В свою чергу, заперечення ОСОБА_2 проведення спільного відпочинку з сином за домовленістю з матір'ю з підстав того, що остання на домовленості не погоджується, чим чинить йому перешкоди, суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та достатні докази попередньої поведінки ОСОБА_3 , які б однозначно це підтверджували та свідчили, що такий спосіб є неефективним чи унеможливлює виконання обов'язкового рішення суду.
Так, з наданого суду листування між сторонами вбачається, що ОСОБА_2 звертався до ОСОБА_3 17.05.2021 з пропозицією щодо проведення спільного відпочинку з дитиною влітку в м. Березань за місцем його проживання з відвідуванням місць активного відпочинку (парк, ліс, озеро, річка тощо) (Т.2,151-154).
Зі змісту відповіді ОСОБА_3 ( ОСОБА_7 ) вбачається, що остання в свою чергу запропонувала ОСОБА_2 перший відпочинок з дитиною провести спільно з матір'ю, з метою оздоровлення сина в закладі санаторно-курортного лікування, обґрунтовуючи це станом здоров'я дитини та обумовленими ним особливостями, а також враховуючи, що дитина з батьком ніколи постійно не проживала, що може викликати стрес, і такі її доводи суд визнає цілком обґрунтованими.
ОСОБА_2 на пропозицію ОСОБА_3 не погодився, свої варіанти з урахуванням наведених нею доводів не запропонував, наполіг виключно на запропонованому ним варіанті, не навівши будь-яких обґрунтованих пояснень.
Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 звертався до ОСОБА_3 з пропозиціями організувати спільний відпочинок з дитиною, суду не надано.
Дії ОСОБА_3 в даному випадку не свідчать про її ухилення від виконання рішення суду, суд розцінює їх як елемент досягнення домовленості з метою забезпечення якнайкращих інтересів дитини.
За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_2 як батько мав можливість та повинен був проявити особисту ініціативу у понад, ніж один раз, з часу набрання законної сили попереднім рішенням суду про визначення способу його участі у вихованні та спілкуванні з сином, однак не вжив належних заходів.
В решті вимоги ОСОБА_3 щодо проведення днів народження дитини, а також інших святкових днів за взаємною домовленістю батьків з урахуванням віку дитини та її бажання відповідають раніше визначеному порядку, і суд не вбачає підстав для його зміни.
Водночас, довідка № 623 від 23.05.2016, надана представником ОСОБА_3 - адвокатом Гуревичем М. Г. про те, що до ОСОБА_2 23.05.2011 о 00 год. 39 хв. здійснювався виїзд швидкої допомоги та його госпіталізацію відноситься до періоду часу 13-річної давнини, будь-якої медичної документації, яка б відповідним чином характеризувала стан здоров'я ОСОБА_2 на момент розгляду справи судом та свідчила про неможливість брати участь у вихованні та спілкуванні з сином, або вказувала на певні обмеження, матеріали справи не містять, тому такі доводи представника ОСОБА_1 обґрунтовано відхиляються судом (Т.3,а.с.151).
Надані суду висновки експертних дослідження № 10 від 12.04.2019 та № 7 від 16.04.2019, за заявами ОСОБА_2 та бабусі дитини ОСОБА_13 про взаємне нанесення тілесних ушкоджень один одному, складені з їх слів та суду не надано жодних доказів, які б у встановленому законом порядку доводили їх вину у заподіянні таких тілесних ушкоджень, та свідчать лише про їх неприязні відносини,тому не беруться судом до уваги (Т.2,а.с.30-31,143).
Так само є неналежним та відхиляється судом довідка КНП Яготинської міської ради «Яготинський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 07.06.2022, оскільки вона містить лише відомості зі слів бабусі ОСОБА_14 про те, що її онук після відвідування його батьком неспокійний, разом з тим, жодного медичного висновку, який би це підтверджував, або якимось чином характеризував стан здоров'я дитини, після приходу бвтька, вона не містить (Т.2,а.с.33).
Водночас, надана суду відповідь Яготинського інклюзивно-ресурсного центру за підписом директора центру Трішиної В. від 13.06.2022 № 9 щодо надання психологічного аналізу відеоматеріалів поведінки батька суд відхиляє як неналежний доказ, оскільки достовірних відомостей щодо особи, яка проводила таку оцінку, наявності у неї відповідних повноважень, а також компетентності, суду не надано. Крім того, з показів свідка ОСОБА_15 , допитаної в судовому засіданні, вбачається, що остання підписувала висновок, як директор центру та не має кваліфікації психолога (Т.2,а.с.32).
Досліджені судом відеозаписи, надані сторонами, суд не може розцінювати, як переконливі докази, оскільки вони мають вибірковий та фрагментарний характер та охоплюють незначний період часу спілкування батька з дитиною, що з урахуванням діагнозу дитини та відсутності в матеріалах справи належного медичного та психологічного висновку спеціаліста, що має відповідну компетенцію, не можуть бути прийняті судом до уваги (Т.2,а.с.40,243).
Надані суду рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 в справі № 320/1134/23 та постанова Київського апеляційного суду від 12.05.2023 в справі № 382/1549/19 стосується інших правовідносин, що не стосуються даного предмету розгляду і не беруться судом до уваги (Т.2,а.с.130-139).
Докази, подані ОСОБА_3 до суду 31.01.2024, в судовому засіданні без виходу суду до нарадчої кімнати ухвалено до розгляду не приймати на підставі ч. 8 ст. 83 ЦПК України як такі, що подані поза встановленими строками та без обґрунтування причин, які унеможливлювали їх подання у вказаний строк (Т.3,а.с.64-140).
За таких обставин, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності у сукупності достатності та взаємного зв'язку, врахувавши вік дитини, наявність у нього захворювання та обумовлені цим особливості розвитку дитини, рекомендації лікарів, конкретні обставини справи, конфліктні та неприязні стосунки між батьками, суд, дотримуючись рівності, розумного балансу між правами обох батьків, а також виходячи з принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини, дійшов висновку, що первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 є обґрунтованим, тому вважає за необхідне його задовольнити та змінити спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні сина наступним чином:
- встановити ОСОБА_2 побачення з сином - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожну першу та третю суботу місяця з 09 години до 13 години та кожну другу та четверту суботу місяця з 10 години до 12 години за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов'язати матір дитини - ОСОБА_3 у разі зміни фактичного місця проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово повідомляти про це батька дитини - ОСОБА_2 ;
- надати ОСОБА_2 можливість спільного відпочинку разом з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у літню пору року у місці та в період, визначені за домовленістю між батьком та матір'ю дитини;
- встановити, що дні народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інші святкові дні проводити за взаємною домовленістю батьків з урахуванням віку дитини та її бажання.
Суд вважає, що такий графік є достатньо обґрунтованим, враховує фактор стабільності та відповідає інтересам дитини, яка є інвалідом та в силу захворювання потребує більш турботливого ставлення батьків до її виховання та розвитку, а встановлений порядок спілкування батька з дитиною забезпечить перебування дитини у звичайній для неї обстановці, що надасть можливість уникнути зайвих стресових ситуацій.
Вирішуючи зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення участі батька у спілкуванні та вихованні дитини і встановлення конкретних термінів спільного відпочинку, суд виходить з наступного.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_2 посилався на вчинення перешкод зі сторони відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 у спілкуванні з малолітнім сином, вважаючи, що остання штучно створює обставини, через які, він не може нормально бачитись та спілкуватись з сином, а визначений попереднім рішенням суду графік побачень не відповідає віку дитини та не охоплює його потреб.
В цьому контексті суд зауважує, того що предметом даного спору є саме зміна вже визначеного попереднім рішенням суду способу участі батька у вихованні та спілкуванні з сином, в даному випадку збільшення участі батька у спілкуванні та вихованні дитини і встановлення конкретних термінів спільного відпочинку, відтак, предметом доказування в даній справі є конкретні обставини, що були враховані судом і зазнали змін, або нові обставини, які мають значення і є підставою для зміни раніше визначеного порядку.
Враховуючи вказане, аналізуючи доводи зустрічного позову, а також надані на їх підтвердження докази, суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження того, що стан здоров'я дитини змінився та дозволяє проводити побачення з дитиною саме за місцем проживання батька в м. Березань, без присутності матері суду не надано. Сам по собі факт того, що дитина подорослішала, та бажань батька, не є достатнім для вказаного висновку, з урахуванням стану здоров'я дитини.
Крім того, вказана вимога ОСОБА_2 про забезпечення реалізації його батьківських прав шляхом побачень за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 , на думку суду, не відповідають якнайкращим інтересам дитини, оскільки передбачають щотижневі переміщення дитини з її фактичного місця проживання у м. Київ до місця проживання батька у м. Березань, та обумовлені цим обставини, яким надано оцінку судом вище.
Також не доведено належними та допустимими доказами наявність за місцем проживання ОСОБА_2 створених умов для проживання дитини, яка має особливі потреби, зокрема, окремого спального місця, меблів, іграшок, а також, що батько обізнаний з особливостями харчування дитини, режиму сну, лікування, занять та вирішення його особистих побутових питань.
За наведених обставин, з урахуванням того, що дитина ніколи не проживала постійно разом із батьком і має сталий емоційний зв'язок з матір'ю, висновки суду про тимчасове обмеження права батька на спілкування з дитиною саме в такий спосіб є виправданим інтересами дитини, тому у задоволенні зустрічного позову у цій частині слід відмовити.
Вимоги ОСОБА_2 щодо спільного відпочинку з дитиною влітку є взаємовиключними до первісних позовних вимог ОСОБА_16 , які судом були задоволені, тому суд вважає за необхідне відмовити в цій частині позову з наведених вище підстав.
Водночас, відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - це реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
За таких обставин, зобов'язання матері дитини повідомляти батька про факти захворювання та лікування дитини, зміну місця навчання входить до поняття надання інформації про дитину, що є складовою контакту з дитиною в розумінні статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», при цьому, повідомлення батьку про важливі факти із життя дитини не можна розцінювати як обтяжливе зобов'язання.
Вказане відповідає позиції Верховного Суду у постанові від 9 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17.
Враховуючи вказане, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 зобов'язати матір дитини ОСОБА_3 повідомляти його як батька про зміну дитиною місця навчання та про захворювання дитини, а також відвідувати дитину в період хвороби за місцем її перебування, проживання, лікування, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
При цьому, суд не вбачає підстав обмежувати форму такого повідомлення саме по телефону, як про це просить позивач за зустрічним позовом, з огляду на непередбачуваність таких обставин.
Вимога повідомляти ОСОБА_2 про зміну місця проживання дитини включена позивачем до первісного позову та безпосередньо випливає з пред'явленої нею вимоги про встановлення побачень з дитиною без зазначення конкретної адреси, що була задоволена судом з наведених вище підстав, тому не підлягає задоволенню в межах зустрічного позову.
Вимога зобов'язати відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 повідомляти про обставини, що унеможливлюють його побачення з сином, є неконкретизованою та стосується невизначеного кола обставин, тому не підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги ОСОБА_2 про забезпечення можливості спілкування з сином в школі на перервах, суд зазначає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_3 створює йому в цьому перешкоди, що не узгоджується з вимогами ст. 159 СК України.
З наданих відповідей за підписом директора ПЗПО «Школа Вєдєрнікової-Осокорки» ОСОБА_17 на заяви ОСОБА_18 від 08.02.2023 та від 29.03.2023 встановлено, що ОСОБА_2 було відмовлено у відвідуванні сина ОСОБА_6 на перервах у зв'язку з карантинними обмеженнями, що не залежить від волі матері дитини, а також відсутністю документів, що дозволяють ідентифікувати його як батька (Т.2,а.с.13-14).
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову в цій частині.
При цьому, посилання ОСОБА_2 на наявність відкритих кримінальних проваджень не доводить вчинення ОСОБА_3 перешкод у спілкуванні з дитиною, оскільки надані витяги з ЄРДР щодо кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за №№ 12019110320000030 від 04.02.2019, № 42020111100000139 від 22.12.2020, № 4202211200000111 від 07.10.2022, № 42021112100000051 від 12.06.2021, № 42021112100000050 від 12.06.2021, № 12018110320000128 від 13.08.2018, лише підтверджують внесення відомостей за заявами про вчинене кримінальне правопорушення в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України (Т.1,а.с.134-139,233-235,Т.2,а.с.122).
Жодного прийнятого в порядку КПК України рішення щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, матеріали справи не містять.
Постанова про відновлення виконавчого провадження № 63326441 від 25.05.2022, винесена начальником Яготинського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Жовтун О. І. на підставі ухвали № 382/1142/16-ц від 10.02.2022 Яготинського районного суду Київської області про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання відновити виконавче провадження, що була тричі подана ОСОБА_2 під час розгляду даної справи, стосується оскарження дій державного виконавця, вчинених в межах виконаного провадження, водночас, жодним чином не свідчить про ухилення боржника ОСОБА_3 від виконання рішення суду (Т.1,а.с.140,236,Т.2,а.с.121).
Надана ОСОБА_2 копія ухвали Яготинського районного суду Київської області від 13.10.2022 в справі № 382/1142/16-ц, містить відмітку про те, що дана ухвала не набрала законної сили, тому не приймається судом до уваги (Т.2,а.с.156).
Заявою від 30.05.2023 ОСОБА_3 повідомляє на вимогу державному виконавцю ОСОБА_10 про обставини виконання рішення суду (Т.2,а.с.157).
Вказані посилання ОСОБА_2 фактично зводяться до непогодження з вже визначеним рішенням Яготинського районного суду Київської області від 03.05.2018 способом його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, залишеним без змін постановою Верховного Суду віл 24.06.2020, що порушує принцип юридичної визначеності (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), а також його суб'єктивної оцінки порядку виконання ОСОБА_3 вказаного вище рішення, не стосуються предмету даного спору та до уваги судом не беруться.
Крім того, надані відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 акт про відвідування від 29.07.2013, лист Служби у справах дітей та сімї Яготинської РДА № 339 від 28.05.2013, розпорядження Яготинської РДА від 27.06.2013 № 139, від 06.07.2016 № 196, від 06.03.2018 № 95, відносяться до періоду часу до ухвалення рішення Яготинським районним судом Київської області від 03.05.2018, яким було визначено спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, та до виникнення даних спірних правовідносин, тому є належними щодо обставини, які підлягають доказуванню в даній справі і не враховуються судом при його вирішенні (Т.2,а.с.148-150).
Аудіозапис засідання комісії з питань захисту прав дитини Дарницької РДА в м. Києві 12.10.2023, всупереч таким доводам ОСОБА_2 , не містить жодних відомостей, які б свідчили про необ'єктивність комісії та вчинення дій всупереч інтересам дитини, зафіксовані на ньому записи повністю відповідають викладеним у висновку від 12.10.2023 мотивам (Т.2,а.с.240-241).
Зважаючи на викладене, суд, з урахуванням інтересів дитини, її віку та стану здоров'я, поведінки батьків, між якими немає порозуміння, що може негативно вплинути на розвиток дитини, психічний та фізичний стан малолітньої дитини, вважає за можливе зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задовольнити частково та визначити наступний спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні малолітнього сина:
- надати ОСОБА_2 можливість спільного відпочинку разом з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зимовий період протягом 7 календарних днів у місці та в період, визначені за домовленістю між батьком та матір'ю дитини;
- зобов'язати ОСОБА_3 повідомляти ОСОБА_2 про зміну дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місця навчання та про захворювання дитини;
- надати ОСОБА_2 можливість в період хвороби сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідувати дитину за місцем проживання, перебування чи лікування дитини;
В решті вимоги ОСОБА_2 належним чином не обґрунтовані, тому суд не вбачає підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 141, 153, 157, 159 СК України, ст.ст. 12-13, 81, 89, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей та сім'ї Яготинської міської ради, Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про зміну способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини - задовольнити.
Змінити спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Яготинського районного суду Київської області від 03.05.2018, у наступний спосіб:
- встановити ОСОБА_2 побачення з сином - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожну першу та третю суботу місяця з 09 години до 13 години та кожну другу та четверту суботу місяця з 10 години до 12 години за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов'язати матір дитини - ОСОБА_3 у разі зміни фактичного місця проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово повідомляти про це батька дитини - ОСОБА_2 ;
- надати ОСОБА_2 можливість спільного відпочинку разом з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у літню пору року у місці та в період, визначені за домовленістю між батьком та матір'ю дитини;
- встановити, що дні народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інші святкові дні проводити за взаємною домовленістю батьків з урахуванням віку дитини та її бажання.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи Служба у справах дітей та сім'ї Яготинської міської ради, Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про збільшення участі батька у спілкуванні та вихованні дитини і встановлення конкретних термінів спільного відпочинку - задовольнити частково.
Визначити участь ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у наступний спосіб:
- надати ОСОБА_2 можливість спільного відпочинку разом з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зимовий період протягом 7 календарних днів у місці та в період, визначені за домовленістю між батьком та матір'ю дитини;
- зобов'язати ОСОБА_3 повідомляти ОСОБА_2 про зміну дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місця навчання та про захворювання дитини;
- надати ОСОБА_2 можливість в період хвороби сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідувати дитину за місцем проживання, перебування чи лікування дитини;
В решті - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресо.: АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ), судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресо.: АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), судовий збір в розмірі 372 (триста сімдесят дві) гривні 15 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І. О. Капшученко