Справа № 279/4066/24
Провадження № 1-кс/279/855/24 У Х В А Л А
іменем України
19 липня 2024 року
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12024060490000378 від 25.06.2024 за ознаками злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, про примусове направлення підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи,
Старший СВ Коростенської РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся із клопотанням у кримінальному провадженні за №12024060490000378 від 25.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, згідно якого просить надати дозвіл на примусове направалення підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Житомирської філії судових експертиз ДУ "Інститут судової психіатрії МОЗ України" для проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи,
Клопотання обґрунтовано тим, що 24.06.2024 близько 11 години 40 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де на ґрунті особистих неприязних відносин вступила у конфлікт зі своїм спімешканцем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого у ОСОБА_4 , виник умисел на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 - ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень останньому, в ході конфлікту, ОСОБА_4 взяла на кухні в праву руку кухонний ніж, клинком якого умисно нанесла 2 удари в черевну порожнину потерпілого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді: колото- різаної рани черевної стінки праворуч, проникаючої в черевну порожнину з ушкодженням правої нирки, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння та колото-різаної рани черевної стінки (непроникаючі), один удар в область стегна, заподіявши колото-різану рану правого стегна, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
25.06.2024 відповідно до ст.276-278 КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.І ст.121 КК України.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст 121 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами зокрема: протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 від 24.06.2024 року, довідкою з травмпункту від 24.06.2024, висновком судової медичної експертизи від 25.06.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.06.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 25.06.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 25.06.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 25.06.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 08.07.2024, повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 25.06.2024, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчинень злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України, який відповідно до ст.12 КК України з ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вид позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі.
04 липня 2024 року у кримінальному провадженні призначено амбулаторну судово- психіатричну експертизу відносно підозрюваної ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 для визначення психічного стану підозрюваної, виконання якої доручено експертам Житомирської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України», що за адресою: Житомирська область Житомирський район с.Зарічани вул. Шосе Бердичівське,3.
04 липня 2024 року підозрюваній ОСОБА_4 надано постанову про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи для ознайомлення. Після ознайомлення ОСОБА_4 надала письмову заяву в якій відмовляється від добровільного проходження вищевказаної експертизи, в зв'язку з чим виникла необхідність звернутись до слідчого судді з клопотанням для вирішення питання про примусове направлення підозрюваної для проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи.
Просить надати дозвіл на примусове направлення підозрюваної ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 до Житомирської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України», що за адресою: АДРЕСА_3 для проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив задвольнити.
Захисник та його підзахисна проти клопотання заперечили, просили відмовити в задовленні клопотання за необгрунтованістю.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060490000378 від 25.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 ККУкраїни.
25.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121 КК України.
Постановою СВ Коростенського РУП ГУНП в Житмирській області, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060490000378 від 25.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, призначено судово-психіатричну експертизу, виконання якої доручено експертам Житомирської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України».
Однак ОСОБА_4 звернулась до слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області з письмовою заявою в якій відмовляється від добровільного проходження вищевказаної експертизи.
Згідно ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 статті 242 КПК України передбачено, що слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо:
1) встановлення причин смерті;
2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;
3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;
4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;
6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайновогохарактеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Згідно ч.3 ст.242 КПК України примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.
Між тим, на суд покладена можливість обмеження конституційних прав та свобод громадян у передбачених законом випадках, в тому числі і в частині направлення особи до медичного закладу для проведення медичної або психіатричної експертизи, але лише для з'ясування обставин, визначених ч.2 ст. 242 КПК України.
Примусовість проведення експертизи полягає в тому, що особа, якій призначено експертизу, освідується спеціалістами в галузі судової медицини або судової психіатрії проти її волі. Проведення такого освідування експертом амбулаторно є не довготривалим і не потребує значного часу для перебування особи в певному місці в умовах судово-медичного чи психіатричного стаціонару. Тому в разі відмови підозрюваного, потерпілого свідка прибути у визначений час у призначене для проведення експертизи місце рішення про здійснення приводу такої особи під час досудового розслідування приймається слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.
Примусовість проведення експертизи полягає в тому, що особа, якій призначено експертизу, освідується спеціалістами в галузі судової медицини або судової психіатрії проти її волі.
При цьому слід зазначити, що дане питання є неврегульованим законодавством, а також не містить чіткого механізму та порядку (послідовності дій, складу осіб, способу) примусового залучення особи до проведення експертизи.
Як визначено ч.ч.1, 2 ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 23.04.2003 у справі «Полторацький проти України» вказав, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.
У рішенні від 23.06.1995 у справі «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини вказав: під терміном «закон» слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам «доступності» та «передбачуваності». Суд зазначає, що «закон» повинен бути належним чином доступним: громадяни повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку. Крім того, норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку. Громадянин повинен мати можливість у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачати, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.
Насамперед, суд повинен розглянути чи було втручання здійснене «відповідно до закону». Цей вираз, по-перше, вимагає, щоб відповідний захід мав певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна бути здатна передбачити його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (рішення у справах «Круслен проти Франції та «Ювіг проти Франції»).
Разом з тим в клопотанні відсутнє посилання на законодавчо закріплений спосіб (процедуру) примусового залучення особи до проведення судово-медичної експертизи, на необхідність чого вказує ЄСПЛ в рішенні.
Крім того, до самого клопотання слідчим не надано доказів неможливості провести призначену судово-медичну експертизу в іншій спосіб, а ніж шляхом примусового залучення останнього до проведення експертизи.
Таким чином, враховуючи наведене, проаналізувавши подане клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування не надано достатніх доказів, які б свідчили про необхідність примусового залучення до проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_4 , а також неможливості іншими способами провести відповідну слідчу дію, а ніж шляхом примусу за відсутності встановленого законодавством механізму, що суперечитиме практиці ЄСПЛ та призведе до необґрунтованого порушення прав людини.
Керуючись ст.ст.242, 369-372, 376 КПК України,
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція) і практику Європейського Суду з прав людини (далі - практика ЄСПЛ) як джерело права. Згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про міжнародні договори України", якщо міжнародним договором України, який набрав чинності, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Так, у справі «Функе проти Франції» важливим висновком, який слід зробити з аналізу рішення, є неможливість здійснення по відношенню до особи будь-якого примусу з метою надання цією особою доказів, які згодом буде покладено в основу її обвинувачення.
Також, рішення «J.B.проти Швейцарії» дозволяє дійти висновку про те, що навіть якщо дані, які матимуть вирішальне значення для обвинувачення особи, не залежать від цієї особи, вони не можуть бути отримані примусово всупереч волі особи.
Під час вирішення питання про призначення судово-психіатричного дослідження судом не встановлено, що ОСОБА_4 хворіла раніше на будь-яке психічне захворювання чи перебувала під наглядом психіатра в диспансері або на стаціонарному лікуванні.
Дані особи не підтвердили в судовому засіданні зміст стану психічного здоров'я обвинуваченої ОСОБА_4 ..
Таким чином, враховуючи наведене, проаналізувавши подане клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування не надано достатніх доказів, які б свідчили про необхідність примусового залучення до проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_4 , не доведено наявність відомостей, які викликають сумнів у осудності підозрюваної (обмеженій осудності), оскільки відсутні правові підстави для примусового направлення підозрюваної ОСОБА_4 для проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, у клопотанні слідчого слід відмовити.
Керуючись статтями 91, 107, 176-178, 193-194, 242, 309, 372, 509 КПК України,
В задовленні клопотання слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12024060490000378 від 25.06.2024 за ознаками злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, про примусове направлення підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копія згідно з оригіналом