справа № 197/662/23
провадження № 2/197/197/24
11 березня 2024 року с-ще Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Шевченко О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Слобідської Л.О.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
І. Стислий виклад позицій сторін.
Позивач 09.06.2023 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 48000,00 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2684 грн.
В обґрунтуванні позову позивач зазначає, що ПрАТ «СГ «ТАС» було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО 6376290 (далі - поліс). Забезпеченим ТЗ за полісом є Fiat Punto, д.н. НОМЕР_1 (далі - забезпечений ТЗ).
13.11.2019 о 17:00 год на четвертому кілометрі автодороги смт Широке - с. Шестірня відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю забезпеченого ТЗ під керуванням відповідача та ТЗ ВАЗ 21074, д.н. НОМЕР_2 .
Постановою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 у справі № 197/1354/19 відповідача було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення.
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого у зазначеній ДТП у розмірі 48000,00 грн.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором страхування, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду в порядку регресу у розмірі 48000,00 грн.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 19.07.2023 позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою судді від 19.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.
Ухвалою судді від 09.10.2023 постановлено перейти до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач, представник позивача повідомлені у встановленому законом порядку про час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшла заява, в якій він просив справу розглянути за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечував.
Відповідач повідомений про дату, час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява, в якій просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Враховуючи, що сторони, їхні представники не прибули в судове засідання і представник позивача, відповідач заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає можливим здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/6376290 від 15.07.2019 строк його дії - з 16.07.2019 до 15.07.2020, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 200000 грн, за шкоду, заподіяну майну - 100000 грн, розмір франшизи - 950 грн, страховик - АТ «СГ «ТАС», страхувальник - ОСОБА_1 , забезпечений транспортний засіб - Fiat Punto, номерний знак - НОМЕР_1 , страховий платіж - 438,00 грн, виплачений 15.07.2019.
Згідно з постановою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 17.12.2019, ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 130 ч. 1, 124 КУпАП. Судом встановлено, що 13.11.2019 о 17:00 год на четвертому кілометрі автодороги смт Широке - с. Шестірня ОСОБА_1 , керував автомобілем Фіат-ритмо, н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота.
13.11.2019 о 17:00 год на четвертому кілометрі автодороги смт Широке - с. Шестірня ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Фіат-ритмо 75SL н.з. НОМЕР_1 при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 210740-111-30 н.з. НОМЕР_2 .
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 20.03.2020 № 03-D/67/6, вартість матеріального збитку, завданого власнику ВАЗ 21074-111-30, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , внаслідок ДТП складає 72356,33 грн.
Відповідно до страхового акту від 08.05.2020, особа, відповідальна за настання страхового випадку - ОСОБА_1 одержувач страхового відшкодування - ОСОБА_2 , розмір страхового відшкодування становить 48000,00 грн.
Згідно з платіжним дорученням № 98029 від 13.05.2020, АТ «СГ «ТАС» сплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування за договором № АО6376290 від 15.07.2019 у розмірі 48000,00 грн.
ІV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права, оцінка суду.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Приписами ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. п. 1.7, 1.4 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована. Особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Винуватим у вчиненні ДТП з використанням забезпеченого полісом транспортного засобу визнано ОСОБА_1 , отже, відповідно до підпункту «в» пункту 38.1.1. ч. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач, як особа, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,зобов'язаний відшкодувати матеріальну шкоду в порядку регресу.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Ціна позову - 48000,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022, прожитковий мінімум для працездатних осіб (з розрахунку на одну особу) становить 2684 грн з 01.01.2023.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Сторони не звільнені від сплати судового збору, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем фактично сплачено судовий збір у сумі 2684 грн, з яких: 2147,20 грн - сума судового збору із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору за подання позовної заяви в електронній формі, 536,80 грн - сума надміру сплаченого судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом
Згідно з п. 5 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства, Казначейства (у разі сплати судового збору в іноземній валюті) подається копія судового рішення, засвідчена належним чином.
Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Для повернення надміру сплаченого судового збору позивач повинен звернутися до суду з заявою про повернення надміру сплаченого судового збору. Заява не подана.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись вищевикладеним, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України»).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 979, 1191, 1192 ЦК України, ст. ст. 22, 29, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 12, 81, 141, 247, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 48000 (сорок вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова група «ТАС» з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 5296 від 13.06.2023 при поданні позову, а саме 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», місцезнаходження: м. Київ, пр. Берестейський, 65, ідентифікаційний код юридичної особи: 30115243.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО