Справа № 195/759/24
2/195/232/24
15.07.2024 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Скрипченко Д.М., за участю секретаря судових засідань - Левкович Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Кок Юлія Іванівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач у справі, ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника, адвоката Кок Юлії Іванівни, з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем у справі, ОСОБА_2 .
Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 04.06.2014 року між ОСОБА_1 і відповідачкою, ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) був укладений шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції у Дніпропетровської області, актовий запис № 22.
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя між ними не склалося. З серпня 2023 року позивач з відповідачем проживають окремо, спільного господарства не ведуть, їхні відносини остаточно припинилися, сім'я розпалася остаточно.
Позивач висловлює своє тверде рішення розірвати шлюб у зв'язку з неможливістю подальшого спільного проживання через різні погляди на подружнє життя, родинні цінності, відсутність взаєморозуміння з багатьох питань. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить його інтересам, що мають істотне значення.
На теперішній час їхній шлюб носить лише формальний характер, примирення між ними неможливе, у зв'язку з чим виникла необхідність юридично оформити розірвання шлюбу.
На цей час між сторонами відсутні спірні питання стосовно участі у вихованні та утриманні дитини.
Спору про поділ спільного майна подружжя між сторонами не існує.
Дана заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі обох з подружжя. Після розірвання шлюбу не буде порушено їхні особисті та майнові права, а також права їхньої дитини.
Позивач у справі, просить шлюб між ним та відповідачем розірвати, строк для примирення не надавати.
Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
З огляду на предмет позову дана справа, відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України, підпадає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Представник позивача подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач також просить суд розглянути справу без її участі, проти позову про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 не заперечує. Крім того, просить суд, повернути їй дошлюбне прізвище “ ОСОБА_3 ”.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.1 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки позивач виявив бажання розірвати шлюб та не має наміру більше зберігати родину, а відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, суд вважає за можливе розірвати шлюб між сторонами.
Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.
Відповідач зазначила у своїй письмовій заяві про бажання після розірвання шлюбу повернути їй дошлюбне прізвище “ ОСОБА_3 ”.
Як визначено ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 1 ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушення жінки чи чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Приймаючи до уваги те, що позивач категорично заперечує проти примирення з відповідачем та не бажає відновлювати сімейні відносини, посилаючись на те, що між ними відношення погіршились до того рівня, що відновлення їх неможливе, суд вважає недоцільним надавати їм строк для примирення.
У відповідності до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, а також на те, що сім'я розпалась остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, позов необхідно задовольнити, а шлюб зареєстрований між сторонами у справі розірвати.
Крім того, вирішуючи питання щодо витрат по справі, суд керується вимогами ст.141 ЦПК України, однак враховує те, що позивач в позовній заяві не ставить питання щодо стягнення понесених судових витрат, у зв'язку з чим, вважає за можливе залишити їх за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,4,9,83,141,229,235,258,259,265,268,274 ЦПК України, ст.ст.104,105,109,110,112,113,115 СК України, ст.15 Закону України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, суд -
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Кок Юлія Іванівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 04 червня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції у Дніпропетровської області, актовий запис №22.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 повернути дошлюбне прізвище “ ОСОБА_3 ”.
Судові витрати залишити за ОСОБА_1 .
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Д. М. Скрипченко