Провадження № 1-кс/742/1191/24
Єдиний унікальний № 742/1831/24
19 липня 2024 року слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого,
встановив:
До Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області надійшла скарга ОСОБА_3 , у якій він просить визнати протиправною бездіяльність слідчого СВ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області щодо неповернення тимчасово вилученого майна під час обшуку, та зобов'язати слідчого негайно повернути тимчасово вилучене майно.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, щоПрилуцькою окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024272210000007 від 17.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України. 04.04.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 від 04 квітня 2024 року було проведено обшук у всіх приміщеннях та спорудах, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на праві приватної власності належить ОСОБА_4 . В результаті проведення обшуку за даною адресою вилучене майно відповідно до якого складений старшим слідчим СВВП №2 (м. Ічня) Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 протокол обшуку та додаток до протоколу - Опис вилученого майна під час проведення обшуку 04.04.2024 року. До цього часу слідчий не звернувся з клопотанням до слідчого судді про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Скаржник звертався до слідчого із заявою про повернення тимчасово вилученого майна, проте відповідь не отримав. Вважає, що майно вилучене під час обшуку підлягає поверненню.
Скаржник до судового засідання не з'явився, подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, скаргу просив задовольнити.
Слідчий до судового засідання не з'явився.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування (ч. 1 п. 1 ст. 303 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 5 статті 171 КПК передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених частиною 5 статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Як встановлено у судовому засіданні 04.04.2024 слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області постановив ухвалу, згідно якої задовольнив клопотання прокурора про проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42024272210000007 та надав дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення певних речей та документів. 04.04.2024 проведено обшук та вилучено речі згідно опису.
Слідчий не надав суду постанову про визнання речовим доказом вилучених речей та ухвалу слідчого судді про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, як того вимагають норми кримінально-процесуального законодавства.
У судовому засіданні сторона обвинувачення не довела причетність вказаних речей до будь-якого правопорушення. Підозрюваних по справі немає. За таких обставин потреби досудового розслідування не виправдовують ступінь втручання у права власника майна.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що скарга є обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 22, 303, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу - задовольнити.
Зобов'язати старшого слідчого СВВП №2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 повернути тимчасово вилучене майно під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 від 04.04.2024 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6