Справа № 577/3893/24
Провадження № 2/577/1102/24
"19" липня 2024 р. м. Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Потій Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Конотопського відділу ДВС у Конотопському районі, третя особа ОТП «Факторинг Україна» про скасування арешту нерухомого майна,
18 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Конотопського відділу ДВС у Конотопському районі, третя особа ОТП «Факторинг Україна», в якому прохає скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстровано на підставі постанови про арешт майна, серія та номер 51532424, виданої 11.07.2016 Конотопським МРВДВС ГТУЮ, вид обтяження: все нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 20988382.
Як вбачається зі змісту позовної заяви арешт на майно позивача було накладено постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження № 51532424 за виконавчим листом №2/577/81/16 від 19.04.2016 року, виданим Конотопським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь «ОТП Факторинг Україна» 119698,36 доларів США в солідарному порядку.
З листа Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області від 16.06.2024 вбачається, що вказане виконавче провадження завершене на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до положень статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття Закону України «Про виконавче провадження»).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) зазначено, що «відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Схожі правові висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19), у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року у справі № 127/11276/20 (провадження № 61-882св21), від 08 вересня 2021 року у справі № 369/3757/20 (провадження № 61-3588св21), від 01 грудня 2021 року у справі № 201/6486/20 (провадження № 61-19066св20), від 18 травня 2022 року у справі № 642/4263/21 (провадження № 61-17525св21), від 19 січня 2022 року у справі № 577/4541/20 (провадження 61-8240св21).
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 , є боржником у виконавчому провадженні, а тому не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позовна заява ОСОБА_1 про скасування арешту в межах виконавчого провадження підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, тому у відкритті провадження слід відмовити.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 186, 353-354 ЦПК України,
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Конотопського відділу ДВС у Конотопському районі, третя особа ОТП «Факторинг Україна» про скасування арешту нерухомого майна - відмовити.
Зобов'язати Конотопське управління Державної казначейської служби України Сумської області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену на р/р UA788999980313161206000018530, отримувач коштів: ГУК Сум.обл./Конотопська МТГ/ 22030101, ЄДРПОУ- 37970404, суму судового збору у розмірі 1211,20 грн згідно квитанції Такскомбанк, квитанція ID 0078-4255-8748-4681 від 18.07.2024.
Роз'яснити позивачці, що вона має право звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця в порядку визначеному Розділом VII ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяН. В. Потій