Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/1465/24
Провадження № 3/689/784/24
Іменем України
18 липня 2024 року смт. Ярмолинці
Суддя Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Мазурчак В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №271102 від 05 липня 2024 року ОСОБА_1 23 червня 2024 року близько 12 год 00 хв в с. Соколівка на місцевому кладовищі, виражалася нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою відносно громадянки ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
Окрім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №271102 від 05 липня 2024 року ОСОБА_1 01 липня 2024 року близько 06 год 45 хв виражалася нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою відносно ОСОБА_3 , перебуваючи у громадському транспорті, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
ОСОБА_1 в суді вину не визнала, пояснила, що у неї з потерпілими тривалий конфлікт, до них вона перша не підходила, не ображала.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за статтею 173КУпАП слід закрити на підставі пункту 1 статтею 247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадському місці, образливе чіпляння до громадян ті інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Крім того, в матеріалах справи, відсутні належні докази того, що дії ОСОБА_5 були направлені на порушення громадського порядку та вчинені з хуліганських мотивів.
З урахуванням наведеного, в даному випадку відсутні такі суб'єктивні ознаки правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, - як мотив вчинення і направленість умислу, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень та злочинів, а також відсутні дії, які згідно ст.173 КУпАП становлять об'єктивну сторону даного правопорушення.
За таких обставин вину ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого правопорушення слід вважати не доведеною. Але оскільки Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить регламентації дій судді щодо виду рішення, яке слід прийняти в цьому випадку, то провадження щодо ОСОБА_4 слід закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 247, 256, 276, 278 КУпАП,
постановив:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десятиднів з дня винесення постанови до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В. Мазурчак