Справа № 683/2268/24
3/683/981/2024
17 липня 2024 року м. Старокостянтинів
Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Кутасевич О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №235676 від 03 липня 2024 року ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він 03 липня 2024 року близько 18 год. 00 хв. перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що сварка між ним та його дружиною виникла на побутовому ґрунті з малозначного приводу, ініціатором якої була саме його дружина, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Будь-якого психологічного насильства він не чинив.
Дослідивши надані докази, приходжу до наступних висновків.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №235676 від 03 липня 2024 року ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він 03 липня 2024 року близько 18 год. 00 хв. перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю.
Диспозиція частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Диспозиція частини 2 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною 1 статті 173-2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі- Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ч.1 ст.1 вище зазначеного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Для правильної кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з підстав, передбачених частиною 1 статті 173-2 КУпАП, факт порушення вказаних прав повинен бути відображений у протоколі про адміністративне правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених у диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Разом з тим, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами (наприклад аудіо/відео фіксацією), що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Відтак, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.2 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той же час, під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Так, із письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 03 липня 2024 року вбачається, що 03 липня 2024 року близько 18 години 00 хвилин її чоловік ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у висловлюванні в її сторону грубою нецензурною лайкою, принижуванні її честі та гідності.
У матеріалах даної справи відсутні конкретні правові докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 економічного, фізичного та психологічного насильства, як це передбачено ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Отже, аналіз матеріалів справи засвідчує лише факт конфлікту, який виник на побутовому рівні між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та наявність тривалих неприязних відносин, якого при кваліфікації дій за ч.2 ст.173-2 КУпАП недостатньо, адже конфлікт між особами, які знаходяться в неприязних стосунках без наслідків - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди в розумінні ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яка була чи могла бути завдана потерпілій, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, а такого матеріали справи не містять.
Тому, з врахуванням відсутності об'єктивних даних, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, в контексті застосування ч.1 та 3 ст.5, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю, що відповідно до п.1 ч. ст.247 КУпАП провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2 ч.1, 247, 283-285 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП, закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесенняпостанови до апеляційного суду Хмельницької області.
Суддя