Справа № 675/820/24
Провадження № 1-кп/675/99/2024
"19" липня 2024 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 , розглянувши в м. Ізяслав Хмельницької області у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
На розгляді Ізяславського районного суду Хмельницької області знаходиться кримінальне провадження № 12024244000000562 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою суду від 28 травня 2024 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 по 26 липня 2024 року включно. До спливу цього строку судове провадження з об'єктивних причин завершити не представляється можливим, оскільки у даному провадженні ще не завершений судовий розгляд.
Прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого строку тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання прокурора. Крім того, захисник просив при вирішенні даного клопотання врахувати особу обвинуваченого, а саме те, що він повністю визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, щиро кається у вчиненому, наявність міцних соціальних зв'язків, а також те, що він здійснює догляд за своїм батьком, який являється інвалідом ІІ групи та потребує сторонньої допомоги.
Таким чином, на думку як обвинуваченого, так і його захисника, доводи прокурора є тільки припущеннями не підтвердженими будь-якими доказами, тому вважають за необхідне застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши доводи прокурора в обгрунтування поданого ним клопотання, думку потерпілого, обвинуваченого та доводи його захисника, суд встановив наступні обставини та прийшов до такого висновку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Нечипорук та Йонкало проти України» зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви", № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).
Суд враховує, що обвинувачений є одруженим, має на утриманні одну неповнолітню дитину.
Із матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисного нанесення тяжкого тілесного ушкодження.
Отже, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, який відносяться до тяжких та має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише прав обвинуваченого, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів.
На думку суду, суворість можливого покарання у випадку доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення може спонукати обвинуваченого переховуватися від суду, водночас усі дані про особу ОСОБА_6 не спростовують висновків про існування такого ризику.
У даному кримінальному провадженні судовий розгляд не завершений, відтак, існують ризики перешкоджання кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на потерпілого, свідків, з метою зміни їхніх показів на користь обвинуваченого.
Зазначені вище обставини, у своїй сукупності переконують суд, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу і його продовження та по своїй суті суттєво не змінилася обстановка, що дає підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Суд констатує, що ризики, які стали підставою для застосування і продовження запобіжного заходу, продовжують існувати, а тому строк тримання під вартою необхідно продовжити на 60 днів.
Суд вважає, що суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами, згідно з якими лише продовження строку дії застосованого раніше запобіжного заходу зможе запобігти ризику можливого ухилення від суду, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Враховуючи вищевикладене, на думку суду, до обвинуваченого не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, що полягало в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, розмір застави судом не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 95, 177, 178, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк обраного щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у слідчому ізоляторі до 16.09.2024 включно, без можливості внесення застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали для виконання направити начальнику слідчого ізолятора, вручити у встановленому порядку прокурору, обвинуваченому та його захиснику.
Ухвала суду може бути оскаржена виключно в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченому - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1