Справа № 478/900/24 Провадження № 1-кп/478/83/2024
22 липня 2024 року.Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Казанка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 24.06.2024 року за № 12024153270000091 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Весела Балка, Казанківського районного суду Миколаївської області, громадянина України, українця, із середньо - технічною освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст.125 КК України,-
В провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 24.06.2024 року за № 12024153270000091 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), ч. 1 ст.125 КК України.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкодженні.
Так, 24 червня 2024 року, обвинувачений ОСОБА_4 , близько 01 год. 00 хв. ночі, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, разом з ОСОБА_7 , мешканцем АДРЕСА_2 , поїхали на автомобілі, який належить ОСОБА_8 , на АДРЕСА_2 з метою пошуку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки с- АДРЕСА_3 , яка є співмешканкою ОСОБА_4 .
Рухаючись на автомобілі по АДРЕСА_4 , обвинувачений ОСОБА_4 побачив автомобіль марки «Daewoo Lanos» з д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, який належить його співмешканці ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_4 попросив ОСОБА_9 зупинити автомобіль, та після його зупинки, вийшов з автомобіля та підбіг до автомобіля марки «Daewoo Lanos» з д.н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору, відкривши двері автомобіля, побачив ОСОБА_6 та їх спільного знайомого ОСОБА_10 , 1990 р.н., мешканця АДРЕСА_1 , які перебували в даному автомобілі.
На ґрунті раптово виниклих ревнощів, переслідуючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, обвинувачений ОСОБА_4 схопив ОСОБА_6 руками за одяг, витягнув її з автомобілю та реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на завдання тілесних ушкоджень тримаючи ОСОБА_6 лівою рукою за одяг,обвинувачений, правою рукою, а саме долонею почав наносити удари ОСОБА_6 по голові та обличчю зліва та права, при цьому наніс не менше п'яти ударів.
Після цього, обвинувачений ОСОБА_4 схопив ОСОБА_6 правою рукою за волосся та почав тягнути, внаслідок чого остання впала на спину, а обвинувачений ОСОБА_4 в цей час правою ногою завдав не менше п'яти ударів ОСОБА_6 по правому стегну.
Також, після цього, обвинувачений ОСОБА_4 долонею правої руки завдав ОСОБА_6 не менше п'яти ударів по голові з права, при цьому ОСОБА_6 закривала голову та обличчя обома руками, щоб захиститись від ударів, тому обвинувачений ОСОБА_4 наніс не менше п'яти ударів долонею правої руки по обличчю та голові потерпілої зліва, в результаті чого ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження.
Внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у виді: синця в області лівого ока; по одному синцю на слизовій верхній та нижній губ; 5 синців на зовнішній поверхні стегна та правій гомілці; садини в області лівого колінного суглобу. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
11 липня 2024 року між прокурором Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , за наявності письмової згоди потерпілої у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , було укладено угоду про визнання винуватості за умовами якої: обвинувачений ОСОБА_4 , беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Згідно п. 6 угоди сторони узгодили покарання ОСОБА_4 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
При погодженні виду і розміру покарання сторони врахували вимоги ч. 1 ст. 66 КК України, обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття, також обставини, які обтяжують покарання, у відповідності до ст. 67 КК України, якою є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину.
Потерпілою ОСОБА_6 , в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 469 КПК України надано письмову згоду прокуророві у вказаному кримінальному провадженні на укладення угоди про визнання винуватості обвинуваченим.
В угоді також передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_4 та зрозумілі прокурору.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушенні визнав повністю, пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно та здатен виконати її вимоги.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , проти затвердження угоди не заперечував, пояснивши, що угода укладена його підзахисним добровільно в його присутності та її зміст роз'яснений його підзахисному.
Прокурор просив затвердити угоду, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Потерпіла ОСОБА_6 , в судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що потерпіла ОСОБА_6 , надала свою згоду на укладення угоди, а обвинувачений ОСОБА_4 , повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Також, судом встановлено, що при укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини відповідно до ст. 470 КПК України, зокрема: характер і тяжкість обвинувачення, ступінь і характер сприяння обвинуваченим у проведенні кримінального провадження, особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, на утриманні має неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, наявність передбачених ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують його покарання у виді щирого каяття, що обтяжують покарання, якими є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Таким чином, при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
За правилами ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду в нарадчу кімнату для ухвалення вироку.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про визнання винуватості.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами покарання.
Цивільний позов не подавався.
Запобіжний захід не застосовувався.
Питання про речові докази, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 394, 468, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, - суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11 липня 2024 року між прокурором Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу, в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп) грн. 00 коп.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Процесуальні витрати - відсутні
Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовується.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
1) обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав призначення покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому, згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу, угода не може бути укладена.
Оскарження вироку з підстав не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції після його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокуророві.
Суддя