Справа № 465/5753/24
про залишення заяви без руху
"22" липня 2024 р. суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., дослідивши матеріали заяви
заявник: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ),
заінтересована особа: Орган опіки та піклування - Франківська районна адміністрація Львівської міської ради (ЄДРПОУ: 04056121, місцезнаходження: 79044, м. Львів, вул. Липинського, 11),
особа, щодо якої розглядається справа: ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
Представник заявника адвокат Подоляк Б.Р. звернувся до суду з заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 (бабусю заявника), недієздатною та призначити ОСОБА_1 її опікуном.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Під час вивчення змісту та матеріалів заяви встановлено, що вони не відповідають вимогам щодо них.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов'язки. При цьому, заінтересованими особами є особи, що беруть участь у справі та мають юридичну заінтересованість.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров'я.
Для визначення фактичної можливості такої особи з'явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.
Відтак, заявником у заяві про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, зазначено невірний суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, зокрема суд розглядає справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною за участю заявника, який бажає бути опікуном та заінтересованої особи. Всупереч наведеному заінтересованою особою в заяві не зазначено особу, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною.
Окрім цього, зміст заяви не містить повних відомостей про особу заявника, поза як ним не дотримано загальних вимог щодо зазначення власного зареєстрованого місця проживання чи перебування (п. 2 ч. 3 ст. 175, п. 1 ч. 1 ст. 183 ЦПК України).
Положеннями ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» дається таке визначення термінів:
- «місце проживання» - це житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги;
- «місце перебування» - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою, зокрема, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою, що прямо передбачено ст. 3 цього ж Закону. Там же встановлено, що особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування) (ч. 1 ст. 4 Закону).
Приписами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» встановлено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
З аналізу вищевикладених норм законодавства убачається, що місцем проживання фізичної особи є не фактичне місце проживання такої особи, а зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання чи перебування фізичної особи.
Крім цього, заява подана з порушенням вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки в ній відсутні докази та посилання на них щодо того чи наявні інші близькі родичі чи члени сім'ї ОСОБА_2 , які можуть бути залучені як заінтересовані особи. Адже сам по собі факт смерті матері заявника не свідчить про відсутність інших заінтересованих осіб, які можуть здійснювати догляд.
Крім цього, аналіз змісту заяви та доданих документів не свідчить про дотримання заявником вимог п. 5 ч. 3 ст. 175, ч. 3 ст. 297 ЦПК України, щодо необхідності викладу обставин та підтвердження їх доказами, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Частиною 1 ст. 300 ЦПК України унормовано положення про те, що суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.
Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Крім того, особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна ( піклувальника).
Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.
Всупереч вищезазначеним вимогам закону заявником до суду подано заяву, яка не відповідає вимогам низки положень ЦПК України.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зокрема, чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження. Тому при вирішенні питання щодо залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позову.
Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що її необхідно залишити без руху, з наведених вище підстав.
Враховуючи зазначене, заява підлягає залишенню без руху з наданням представнику заявника строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», статтями 2 - 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», ст. 60 ЦК України, ст. 4, 10, 175, 183, 294, 299, 300 ЦПК України,
Заяву про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна залишити без руху.
Роз'яснити необхідність усунення недоліків заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк, з дня отримання представником заявника цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути її заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Баран О.І.