Справа № 456/3443/24
Провадження № 3/456/1699/2024
іменем України
17 липня 2024 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
ОСОБА_1 17.06.2024 о 10:35 год. надавав послуги з перевезення пасажирів, без отримання відповідної ліцензії і державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності на автомобілі «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції в с.Конюхів Стрийського району Львівської області, чим порушив вимоги ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст.ст. 19, 58 Господарського кодексу України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав свою вину, пославшись на те, що не знав, що так чинити не можна.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до п.24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів. Завданням ліцензування на автомобільному транспорті є: сприяння становленню сучасного ринку послуг, розвитку автомобільного транспорту та стимулювання впровадження нових видів послуг; підвищення ефективності використання транспортних засобів; створення конкурентного середовища; захист прав споживачів та ринку послуг від небезпечних перевезень; забезпечення соціальних стандартів транспортного обслуговування; забезпечення використання сертифікованих і дозволених для використання транспортних засобів; забезпечення доступності послуг та підвищення якості транспортного обслуговування. Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів на такі види робіт: надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з внутрішніх перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з міжнародних перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами. Ліцензія на надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів чи небезпечних вантажів надає право автомобільному перевізнику надавати послуги з внутрішніх перевезень пасажирів чи вантажів.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненому при вище викладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 375741 від 17.06.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_1 17.06.2024 о 10:35 год. надавав послуги з перевезення пасажирів, без отримання відповідної ліцензії і державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності на автомобілі «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції в с.Конюхів Стрийського району Львівської області, чим порушив ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст.ст. 19, 58 Господарського кодексу України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП /а.с.2/;
- письмовими поясненнями гр. ОСОБА_2 від 17.06.2024, з яких вбачається, що 17.06.2024 вона знаходилася на автобусній зупинці по вул. Болехівська в м. Стрий Львівської області. Близько 10:20 год. під'їхав автомобіль «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_1 , водій запропонував підвести в м. Сколе за ціною 50,00 грн. за проїзд. Вона погодилася, сіла в автомобіль, заплатила за проїзд 50,00 грн., після цього їх зупинили працівники поліції /а.с.3/;
- письмовими поясненнями гр. ОСОБА_1 від 17.06.2024, з яких вбачається, що 17.06.2024 він на автомобілі «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_1 , у власних правах поїхав в м. Сколе. По дорозі взяв пасажирку, яка їхала м. Сколе, оплату за проїзд вона дала добровільно /а.с.4/;
- витягом з ЄО, з якого вбачається, що відповідно до рапорту поліцейського ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 від 17.06.2024, під час несення служби було отримано інформацію, що водій автомобіля «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснює господарську діяльність з перевезення пасажирів, без отримання відповідних документів, тому в с. Конюхів Стрийського району Львівської області було зупинено вказаний автомобіль, для перевірки даної інформації. При спілкуванні з водієм ОСОБА_1 встановлено, що дійсно він перевозив пасажирів та отримав за це грошові кошти. Таким чином, факт адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП /а.с.5/;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, оглянутої в судовому засіданні, з якого вбачається, що ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів автомобілем марки «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_1 , без отримання відповідної ліцензії і державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності/а.с. 7/.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, суддя не вбачає.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченого частиною 1 ст. 164 КУпАП, яка доведена повністю, а тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті за якою кваліфікується правопорушення, у виді штрафу без конфіскації продукції, знарядь, сировини чи грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
Крім того, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 605 грн. 60 коп. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
В судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, згідно зі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 33, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, й накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 /шістсот п'ять/ грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційного скарги до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Cуддя В. Л. Бучківська