Справа № 452/466/24
Провадження № 1-в/452/73/2024
іменем України
19 липня 2024 року м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
із участю: прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області клопотання військової частини НОМЕР_1 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання за вироком суду, -
Вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20.02.2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 5(п'ять) років; на підставі ст. 75 КК України особу звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік із покладенням визначених обов'язків у відповідності до ст. 76 КК України, - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Судове рішення набрало законної сили та було скеровано у військову частину командиру із Розпорядженням виконання контролю за поведінкою особи, оскільки він був військовослужбовцем і, саме на той час перебував у відпустці. Через неповернення з відпустки було призначено службове розслідування і цей факт підтвердився наказом №563-АГ від 21.03.2024 року, а тому відбулось звернення до військового прокурора для порушення кримінальної справи. Через те, що станом на 25.06.24р. були відсутні відомості у військовій частині про місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_4 , стосовно нього вирішено звернутись до місцевого суду про скасування звільнення як засудженому за вироком суду.
З'ясувавши думку прокурора про відмову в задоволенні клопотання, оскільки по суті Вирок суду виконувався і відсутні будь-які юридичні підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання, однакову позицію сторони захисту та безпосередньо засудженого, котрий просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки він став на шлях виправлення та усвідомив значимість цього питання, дослідивши матеріали подання, суд прийшов до висновку, що у задоволенні цього звернення слід відмовити з таких підстав:
Із матеріалів кримінальної справи установлено, що про вирок місцевого суду військовою частиною повідомлено про неможливість його виконання через неприбуття ОСОБА_4 з відпустки і в квітні 2024 року із Розпорядженням це судове рішення було скеровано для подальшого виконання контролю за поведінкою особи за зареєстрованим місцем його проживання; засудженого ОСОБА_4 було поставлено на облік Самбірським районним сектором №1 філії Державна установа «Центр пробації» у Львівській області, - про що сьогодні в судовому засіданні Довідкою підтвердила сторона захисту.
Водночас засуджений сьогодні у судовому засіданні ствердив, що із травня 2024 року відмічається у службі пробації двічі на місяць.
Наведене ніяким чином не може бути спростованим представником ініціатора звернення до місцевого суду представником військової частини, котрий на виклик до суду не з'явився без поважних причин, хоча повідомлявся у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи.
Згідно ч. 2 ст. 78 КК України та відповідно до роз'яснень, викладених в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
При скасуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням необхідно встановити умисел засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Тому, враховуючи вищенаведені обставини в сукупності з наведеними вимогами закону, суд приходить до переконання, що викладені в клопотанні мотиви не є жодними підставами для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженого, в отриманих від військової частини матеріалах відсутні будь-які дані, які б безумовно свідчили про небажання засудженого ОСОБА_4 ставати на шлях виправлення, коли вирок суду взагалі не був прийнятим до виконання, - набрав законної сили 22 березня, коли вже 21 числа цього ж місяця особу визнано таким, що самовільно залишив військову частину, а тому скасування звільнення останнього від відбування покарання є апріорі неможливим і безпідставним, - у зв'язку з чим, суд не вбачає засад для задоволення такого звернення.
Керуючись ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання за вироком суду ОСОБА_4 .
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом семи днів із дня її оголошення.
Суддя