Справа № 308/11336/24
22 липня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , її представника адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, кримінальне провадження №12024071170000279, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.04.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, українця за національністю, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, розлученого, на утриманні двоє малолітніх дітей, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.04.2024 року за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 Кримінального кодексу України,-
Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
ОСОБА_6 у період часу з 28 вересня 2023 року по 23 лютого 2024 року включно, перебуваючи за місцем проживання за адресою АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, на ґрунті неприязних відносин, систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство над своєю дружиною ОСОБА_4 , що призвело до її фізичних, психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої особи.
Зокрема, 28 вересня 2023 року близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем проживання за адресою АДРЕСА_2 , ображав нецензурною лайкою та застосовував фізичну силу, чим вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_4 дії психологічного та фізичного насильства.
Окрім цього, 22 жовтня 2023 року о 00 годині 21 хвилина ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_3 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_4 домашнє насильство, а саме: виражався в її адресу нецензурною лайкою.
Окрім цього, 18 лютого 2024 року о 01 годині 34 хвилини ОСОБА_6 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння за адресою АДРЕСА_1 , висловлювався нецензурною лайкою та штовхав потерпілу на землю, чим вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_4 дії психологічного та фізичного насильства.
Крім цього, 23 лютого 2024 року, близько 14 години 00 хвилин, перебуваючи за адресою Ужгородський район, с. Шишлівці, вул. Добо Іштвана, ОСОБА_6 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_4 домашнє насильство, що проявилось у тому, що ОСОБА_6 вчинив сварку, висловлювався в сторону дружини нецензурними словами, погрожував фізичною розправою та вдарив її по нозі, чим заподіяв шкоду психічному та фізичному здоров'ю ОСОБА_4 , про що остання, не витримавши такого відношення до себе, подала відповідну заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Вищевказаними насильницькими діями ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_4 ряд систематичних психологічних та фізичних страждань, що завдали шкоди її фізичному та психічному здоров'ю та погіршили якість життя.
Отже, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 Кримінального кодексу України, а саме: домашнє насильство, тобто умисне, систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призводить до фізичних, психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення в судовому засіданні.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, що викладені в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що психологічні зриви в нього почались після перебування в лавах ЗСУ.
Потерпіла та її представник в судовому засіданні просили призначити обвинуваченому найсуворіше покарання у виді позбавлення волі, оскільки його дії є систематичними.
Прокурор зазначила, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 240 годин. На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити обвинуваченого на проходження програми для кривдників. Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.04.2024 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконувати самостійно.
Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Тож, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_6 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме: домашнє насильство, тобто умисне, систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призводить до фізичних, психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 відповідно до статті 66 КК судом не встановлено.
Зазначену стороною обвинувачення обставину - щире каяття - суд не бере до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Однак з поведінки обвинуваченого в судовому засіданні та наданих суду сторонами кримінального провадження характеризуючи матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 лише формально визнав свою провину та не заперечував правильності викладених в обвинувальному акті обставин. Проте, враховуючи систематичність дій ОСОБА_6 і не припинення відповідної поведінки після вчинення кримінального правопорушення, суд не вбачає в поведінці обвинуваченого такого важливого елемента щирого каяття як критичної оцінки своїй протиправній поведінки, а відтак й відповідної обставини, що пом'якшує покарання.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_6 , суд хоче наголосити на особливостях явища домашнього насильства.
Так, Комітет з ліквідації дискримінації по відношенню до жінок підкреслював,що домашнє насильство є грубим порушенням прав людини до такої міри,яка виправдовує необхідність кримінального переслідування в публічному порядку, і звернувся до держави-учасниці з закликом в рамках її прерогатив організувати свій внутрішній правовий порядок з урахуванням міжнародних стандартів. Принцип належної обачності вимагає,щоб держава-учасниця створила систему ефективного і оперативного розслідування випадків домашнього насильства, з тим щоб забезпечити кримінальне переслідування і покарання винних і надання постраждалим адекватного відшкодування шкоди (пункт 9.8.Міркування щодо повідомлення №100/2016,за зверненням X. и Y. проти рф).
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами орієнтує держави на те, щоб вони вживали необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення покарання ефективними, пропорційними та переконливими санкціями за вчинення правопорушень, установлених відповідно до цієї Конвенції, з урахуванням ступеня їхньої тяжкості. Ці санкції охоплюють, де це доречно, вироки, що передбачають позбавлення волі, що може стати підставою для екстрадиції (стаття 45).
Однією із основних засад запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до Закону від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII є визнання суспільної небезпеки домашнього насильства та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких проявів домашнього насильства (стаття 4).
У зв'язку із чим суд в даному випадку обирає такий вид покарання, який би став ефективними, пропорційними та забезпечив виконання позитивного обов'язку державою у боротьбі із таким явищем, як домашнє насильство.
Відповідно до статті 65 КК суд враховує класифікацію кримінального правопорушення, що відповідно до статті 12 КК є нетяжким злочином; враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності); особу винного, який на утриманні має 2 малолітніх дітей, розлучений, не працює, хоча і має середню освіту, по медичну допомогу в КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров'я та медицини залежностей» не звертався, негативно характеризується по місцю проживання, раніше судимий за вчинення умисного тяжкого злочину проти власності; відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
У зв'язку з наведеним суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 з обранням покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, у виді пробаційного нагляду. При цьому, суд вважає за необхідне у відповідності до закону України про кримінальну відповідальність застосувати при призначенні покарання ОСОБА_6 положення п. п. 1, 2 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України та зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Додатково обґрунтовуючи необхідність застосування більш тяжкого покарання ніж те, яке просив призначити обвинуваченому прокурор, суд враховує позицію потерпілої, яка наголосила на необхідності призначення кривднику найсуворішого покарання.
Окрім того, положеннями ч.ч.1,3,4 ст.91-1 КК України передбачено, що в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений систематично вчиняв насильство щодо відносно своєї дружини ОСОБА_4 , що призвело до психологічних страждань потерпілої особи та погіршення якості її життя.
З метою необхідності зміни насильницької поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 у майбутньому та формування у нього неагресивної моделі поведінки у стосунках, як з потерпілою, так і з оточуючими, до обвинуваченого слід застосувати обмежувальний захід у виді направлення ОСОБА_6 для проходження програми для кривдників
Суд вважає, що застосування обмежувального заходу буде сприяти виправленню обвинуваченого, а призначене судом покарання та обмежувальний захід у своїй сукупності будуть необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчинення нових злочинів.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.04.2024 року, за яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст.185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання ? ?з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК, необхідно виконувати самостійно.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Цивільний позов по справі не заявлявся. Процесуальні витрати та речові доказі відсутні.
Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу, суд наголошує, що до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який до набуття вироком законної сили слід залишити обвинуваченому ОСОБА_6 без змін.
Керуючись ст. 7, 100, 124, 349, 368-370, 373, 374, 376, 377, 394, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_6 на проходження програми для кривдників.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.04.2024 року, за яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст.185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання? ?з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК, - виконувати самостійно.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст.394 КПКУкраїни цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілій та її представнику в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1