05 липня 2024 року м. Кропивницький
справа № 401/2629/22
провадження № 22-ц/4809/1110/24
Суддя Кропивницького апеляційного суду Дьомич Л.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 травня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Відповідно до ухвали апеляційного суду від 13 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху; запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду: апеляційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог процесуального закону, а також копію (примірник) виправленої апеляційної скарги з додатками для відповідача; докази сплати судового збору у розмірі 3 196,56 грн.
У межах встановленого строку скаржником подано до апеляційного суду доповнену апеляційну скаргу в одному примірнику, а також заяву про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування поданої заяви зазначається, що скаржник є пенсіонером та окрім пенсії доходів не отримує. Вважає, що зазначене є підставою для задоволення заявленого ним клопотання.
На заявлене скаржником клопотання про звільнення від сплати судового збору апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до практики ЄСПЛ, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, п. 59).
Частинами 1, 3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору встановлено у ст. 8 Закону.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору, зокрема, за умови, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Отже, у вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору визначальним для суду є майновий стан заявника.
Відповідно до принципу диспозитивності та правил доказування у цивільному процесі, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. При цьому, необхідно врахувати, що перелік документів, які підтверджують майновий стан особи, законодавчо не визначений. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір за своїм внутрішнім переконанням на підставі поданих доказів.
У своїх рішеннях «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року (п. 44) та «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року (п.п. 63-64) ЄСПЛ зазначив, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
В ухвалі від 04 квітня 2023 року у справі № 9901/988/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне: «…у своїй апеляційній скарзі просить суд звільнити його від сплати судового збору, долучивши до матеріалів апеляційної скарги відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків Головного управління ДПС у м. Києві від 15 лютого 2023 року № 2655-23-00557, з яких убачається, що у 2022 році доходів не отримував. Разом із цим, указані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків Головного управління ДПС у м. Києві від 15 лютого 2023 року № 2655-23-00557 не виключають можливості отримання скаржником інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості».
Апеляційний суд наголошує, що до заяви про звільнення від сплати судового збору заявником додано лише копію пенсійного посвідчення. При цьому, ані матеріали справи, ані додані до апеляційної скарги чи заяви про звільнення від сплати судового збору документи не містять відомостей про розмір отримуваної скаржником пенсії за попередній календарний рік (2023 рік), а також інформації про всі можливі джерела доходу заявника, зокрема, отримані соціальні виплати тощо за вказаний період.
За викладеного, наразі у апеляційного суду відсутні підстави для задоволення заявленого скаржником клопотання.
Крім того, всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, скаржником не надано до апеляційного суду копію (примірник) доповненої апеляційної скарги для відповідача у справі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зважаючи на встановлені обставини та беручи до уваги намір скаржника реалізувати своє процесуальне право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі, апеляційний суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 127, 260, 261, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
З ініціативи суду продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання копії зазначеної ухвали апеляційного суду.
У межах встановленого строку скаржнику необхідно надати до суду:
-копію (примірник) доповненої апеляційної скарги в одному екземплярі;
-належні докази на підтвердження такого майнового стану скаржника, який перешкоджає сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених законом порядку і розмірі, зокрема: відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2023 рік, довідка з Управління праці та соціального захисту населення щодо наявності/відсутності соціальних виплат у 2023 році, інформація органу Пенсійного фонду України про розмір нарахованої пенсії у 2023 році
або
- докази сплати судового збору у розмірі 3 196,56 грн за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Кропивницького апеляційного суду.
У разі невиконання у встановлений строк вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л. М. Дьомич