Провадження № 33/803/1596/24 Справа № 175/5179/23 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О.
08 липня 2024 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника Кравчуна Д.В. на постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2024 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює водієм ТОВ «Саніол», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Як встановлено судом першої інстанції, 11.08.2023 року о 12 год. 00 год., на перехресті вул. Дніпровська - вул. Бєляєва міста Краматорськ, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «DAF FT XF 105.410» номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат тесту №2399 склав 2, 35 %, чим порушив п.2.9а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судові витрати.
З таким судовим рішенням не погодився захисник ОСОБА_2 та оскаржила в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування своїх вимог вказує, що закон встановлює чітку послідовність обставин, які підлягають встановленню в ході проведення огляду особи на стан сп'яніння, які знаходяться у причинному зв'язку між собою та є взаємозалежними. Зазначає, що суд розглянув справу за відсутності особи, нехтуючи його процесуальними правами.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за ознакою керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9а ПДД України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду, рапорт, висновок алкотестеру «Drager Alcotest 6820», диск з відеозаписом.
Апеляційний суд зазначає, що вказаним відеозаписом беззаперечно підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт перебування його у стані алкогольного сп'яніння, за результатом проходження огляду 2,35‰.
Разом з цим, сам ОСОБА_1 не заперечує як факт керування так і факт перебування його в стані алкогольного сп'яніння. Вказаних доводів не зазначено в апеляційній скарзі.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Доводи апеляційної скарги не вказують на порушення суддею при розгляді справи вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та на наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови.
Твердження захисника про порушення права на захист, у зв'язку з розглядом справи за відсутності ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу, оскільки, останній належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив та як правильно зазначив суд першої інстанції мав реальну нагоду бути присутнім при розгляді справи. Разом з цим, вказаним правом надавати пояснення та заперечення у судовому засіданні, ОСОБА_1 не скористався і в апеляційній інстанції, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи.
Будь яких інших доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, на підтвердження доводів апеляційної скарги не надано.
Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну захисника Кравчуна А.В. залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2024 року, щодо ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя