Провадження № 11-кп/803/1542/24 Справа № 197/950/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
11 червня 2024 року м.Кривий Ріг
11.06.2024р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у складі:
судді доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційну скаргу із доповненнями обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.02.2024р., яким обвинуваченого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187, п. 6, п. 9, п. 13, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 194 КК України та призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
та обвинуваченого
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у АДРЕСА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на дев'ять років три місяці позбавлення волі із конфіскацією майна.
за участю обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_9
прокурора ОСОБА_10
Оскаржуваним вироком обвинуваченого ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187, п. 6, п. 9, п. 13, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 194 КК України та призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, обвинуваченого ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на дев'ять років три місяці позбавлення волі із конфіскацією майна.
Вирок оскаржено обвинуваченим ОСОБА_6 та прокурором
В апеляційній скарзі з доповненнями обвинувачений ОСОБА_6 :
- вважає вирок несправедливим, неправомірним та необґрунтованим жодним доказом щодо його винуватості;
- вказує, що свідки сторони обвинувачення не сказали по справі нічого конкретного, деякі з них охарактеризували його позитивно;
- зазначає, що він особисто не вбивав потерпілу, наніс їй тільки один удар ногою, коли входив до приміщення, а решту ударів наносив обвинувачений ОСОБА_8 ;
- вказує, що він взяв усю провину на себе, тому що працівники поліції його били та катували, забрали його з дому о 17:00год., до відділу поліції привезли о 22:00год., весь цей час він перебував у колишньому приміщенні відділу поліції, де його били та катували, та при цьому весь цей час старший оперуповноважений поліції вів переписку у соцмережі «Telegram» з обвинуваченим ОСОБА_8 ;
- зазначає, що при його особистому затриманні у нього були відсутні будь-які тілесні ушкодження, проте коли його відвезли на огляд до судмедексперта, то відповідно до висновку СМЕ у нього виявлені легкі тілесні ушкодження; також факт його побиття видно на відео при обшуку домоволодіння;
- вказує, що він не хоче більше брати всю провину на себе, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 під час знаходження його особисто під вартою обікрав його будинок та повідомив у правоохоронні органи, що він особисто погрожує йому;
- зазначає, що його затримання з місця мешкання проводилось без відеофіксації, що є порушенням КПК України;
- вказує, що при огляді відеоматеріалів його допиту конкретно видно, що він тільки в основному повторював за слідчим; на судовому слідстві при огляді відео записів вони не відкривались, потім були замінені флеш-картою, що є порушенням;
- зазначає, що на досудовому та судовому слідстві не було представлено знаряддя вбивства, відсутні його особисті відбитки пальців, відсутні жодні докази його винуватості, крім його особистих показань на досудовому слідстві, які він надав під тиском працівників правоохоронних органів;
- вказує, що у обвинувальному акті та у вироку суду першої інстанції дуже багато суперечностей та помилок, а саме висновок СМЕ щодо його особистого огляду відбувався 11.05.2023р., а не 10.05.2023р., як зазначено у вироку; крім того строк відбування ним покарання згідно вироку рахується з 11.05.2023р., що не відповідає законодавству України;
- вказує що банківських карток він особисто не брав, а їх брав обвинувачений ОСОБА_8 ;
- вважає, що всі докази є неналежними, необґрунтованими та недостовірними, та прохає вирок суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
В апеляційній скарзі прокурор вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає зміні, зважаючи на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме в порушення ст.ст. 84, 99 КПК України при ухваленні вироку зазначено, що винуватість обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме витягами з ЄРДР, згідно яких за фактами смерті потерпілої, розбійного нападу з метою заволодіння майном потерпілої, викрадення майна потерпілої, її офіційних документів внесені відомості та розпочато досудове розслідування від 20.05.2023р., 11.05.2023р., 12.05.2023р., 01.06.2023р.
- зазначає, що хоч судом першої інстанції в ході судового розгляду були досліджені вказані вище витяги з ЄРДР, в яких зафіксовані відомості про кримінальні правопорушення, проте вони не є процесуальними джерелами доказів;
- прохає вирок змінити, виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на вказані вище витяги з ЄРДР, як на докази.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, та прохали її задовольнити, заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу прокурора, прохала її задовольнити, заперечила проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, перевіривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про залишення апеляційних скарг обвинуваченого та прокурора без задоволення за таких підстав.
Вирок суду першої інстанції не оскаржується щодо встановлених фактичних обставин вчинення обвинуваченими за попередньою змовою групою осіб крадіжки та розбійного нападу, їх кваліфікації, а також вирок не оскаржується обвинуваченим ОСОБА_6 щодо встановлених фактичних обставин вчинення ним одноособово умисного пошкодження майна шляхом підпалу, його кваліфікації. Крім того вирок не оскаржений обвинуваченим ОСОБА_8 щодо призначеного йому покарання.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 та ОСОБА_8 були визнані винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень при таких обставинах.
09.05.2023 року приблизно о 22:00год обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, таємно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, в умовах дії воєнного стану,через незачинену дерев'яну хвіртку потрапили на подвір'я жилого будинку потерпілої ОСОБА_11 (далі - потерпіла) в АДРЕСА_3 , після чого шляхом віджиму вхідних дверей, проникли до приміщення літньої кухні, звідки викрали майно потерпілої вартістю 2305,30грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись майном на свій розсуд, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.
Дії обвинувачених кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за поредньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
Суд першої інстанції при встановленні фактичних обставин справи та обґрунтуванні висновку про винуватість обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України безпосередньо дослідив, оцінив та поклав такі докази:
- витяг з ЄРДР від 12.05.2023р. яким підтверджується внесення до реєстру повідомлення, що 09.05.2023р. приблизно 23:00год. обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_6 за попередньою змовою, в умовах воєнного стану, шляхом проникнення до побутового приміщення на території домоволодіння в АДРЕСА_3 , таємно викрали майно, що належить потерпілій.
Розпочато досудове розслідування кримінального провадження з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України.
(а.п. 3 т.1)
- протокол обшуку від 11.05.2023р. та протокол огляду предмету від 12.05.2023р., якими підтверджується, що за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 під час обшуку виявлено та вилучено два подовжувача довжиною 29,5м. та 5,10м., які оглянуті та сфотографовані;
(а.к.п.235-237, а.к.п. 252-254 т.1);
- заяву обвинуваченого ОСОБА_8 та протокол огляду речей від 12.05.2023р., якими підтверджується, що він добровільно видав викрадений ним електро-тример (електро-газонокосарку);
( а.к.п. 255-257 т. 1)
- висновок судової товарознавчої експертизи № 2263/ 23 від 31.05.2023р., яким підтверджується що ринкова вартість з урахуванням зносу станом на 10.05.2023р. електричного тримеру «Tatra Garden TE 30», становить 1750грн., подовжувача розділеного на дві частини, одна з яких довжиною 29,5 м., переріз 3х1,5, друга довжиною 5,10 м. 10А становить 276грн.
(а.к.п. 207-213 т.1 )
Крім того, 10.05.2023р., близько 00:30 годин обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном потерпілої, підійшли до житлового будинку за місцем мешкання потерпілої, постукали у вхідні двері, які потерпіла відкрила після того, як почула голос раніше знайомого обвинуваченого Чарушина ОО.
Після чого обвинувачений ОСОБА_6 , із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, завдав правою ногою із значною силою удар в область грудної клітини потерпілої, від якого потерпіла впала спиною на підлогу біля вхідних дверей, заподіявши потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді переламу ребер праворуч, яке має прижиттєвий характер, виникло незадовго до смерті, за ознакою тривалого розгляду здоров'я (більше 21 доби), після чого обвинувачені незаконно проникли через відчинені двері до житла потерпілої. Відразу обвинувачений ОСОБА_8 , діючи умисно, став незаконно обшукувати житло потерпілої з метою заволодіння грошовими коштами та майном потерпілої, а обвинувачений ОСОБА_6 , діючи умисно, бажаючи придушити волю потерпілої до опору та можливості кликати на допомогу, завдав із значною силою численних ударів дерев'яною дошкою по верхніх кінцівках потерпілої, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження у вигляді синця верхніх кінцівок праворуч, що мають скороминучі наслідки, а потім підшукавши в приміщенні кухні дерев'яний стілець та сковорідку, взявши їх у руки, завдав вказаними предметами удари в область голови потерпілої.
Після цього обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном потерпілої, обшукали будинок та незаконно заволоділи грошовими коштами та майном потерпілої на загальну суму 2521,20грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на свій розсуд, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
Дії обвинувачених кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Суд першої інстанції при встановленні фактичних обставин справи та обґрунтуванні висновку про винуватість обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 187 КК України безпосередньо дослідив, оцінив та поклав такі докази:
- витяг з ЄРДР від 11.05.2023р., яким підтверджується факт внесення до реєстру повідомлення, що під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР 10.05.2023р. за п.п. 6, 9 ч. 2 ст. 115 КК України, встановлено в діях обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 окремий склад злочину за ч. 4 ст. 187 КК України за ознаками нападу з метою заволодіння майном потерпілої (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
(а.к.п. 2 т. 1, а.к.п. 103 т. 1)
- протокол огляду місця події з відеофіксацією та фототаблицями від 10.05.2023р. яким підтверджується, що був оглянутий будинок потерпілої, в якому виявлені та вилученні сліди речовини бурого кольору, два мобільні телефони, паспорт на ім'я потерпілої, ніж, рушник, сережка, табурет, фрагмент дерев'яного руків'я, сковорідка, ключі, продовжувач, праска.
(а.к.п. 6-23 т. 1)
- протокол слідчого експерименту від 11.05.2023р. з відеофіксацією за участю обвинуваченого ОСОБА_8 , яким підтверджується, що він в присутності захисника та двох понятих розповів та на місці події показав обставини, механізм вчинення ним та обвинуваченим ОСОБА_6 розбійного нападу на потерпілу. При цьому він вказав, що обвинувачений ОСОБА_6 постукав у двері будинку потерпілої, та коли потерпіла відкрила, обвинувачений ОСОБА_6 наніс їй удар ногою в живіт, після чого потерпіла впала на підлогу. Обвинувачений ОСОБА_6 вимагав від потерпілої вказати, де вона зберігає гроші, при цьому наніс рукояткою ножа не менше чотирьох ударів по різних частинах тіла потерпілої, а потім наніс дошкою для нарізання овочів та сковорідкою не менше двох ударів по голові та тулубу потерпілої. Також обвинувачений ОСОБА_8 показав, що він особисто наніс удар потерпілій по сідницям, та коли вони вдвох з обвинуваченим ОСОБА_6 виходили з будинку потерпілої, він особисто побачив на тілі потерпілій в ділянці хребта спини ніж, рукоятка якого виходила з тіла потерпілої приблизно на 2 см.
(а.к.п. 51-52 т.1)
- протокол слідчого експерименту від 11.05.2023р. з відеофіксацією за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , яким підтверджується, що він в присутності захисника та двох понятих розповів та показав на місці про обставини та механізм вчинення ним та обвинуваченим ОСОБА_8 розбійного нападу. При цьому обвинувачений ОСОБА_6 розповів, що коли потерпіла відкрила двері, він особисто наніс їй ногою один удар в ділянку грудної клітини, від чого вона впала на підлогу. Після цього він особисто наніс потерпілій кришкою табуретки не менше двох ударів. Далі він схопив на кухні сковорідку та наніс нею не менше двох ударів по голові потерпілої та декілька ударів по тулубу, та пішов шукати цінності. Після цього обвинувачений ОСОБА_6 показав, що знайшовши необхідні речі, взяв на кухні ніж, яким наніс удар в область спини потерпілої, а саме в ділянку хребта. Потім вони разом з обвинуваченим ОСОБА_8 пішли з будинку, через деякий час він особисто повернувся до будинку потерпілої, витяг ніж з її спини, протер його ганчіркою, яку в подальшому спалив, обклав труп потерпілої речами та підпалив.
(а.к.п. 68-69 т. 1)
- висновки СМЕ № 647 від 10.05.2023р. та № 1175 від 12.05.2023р., якими підтверджується відсутність у обвинуваченого ОСОБА_8 будь-яких тілесних ушкоджень та ознак сп'яніння;
(а.к.п. 92-94, 96 т. 1)
- висновки СМЕ № 678 від 12.05.2023р. та № 1176 11.05.2023р., якими підтверджується наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 садна обличчя, яке утворилося не більше, як за одну добу до огляду від дії тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею контакту за механізмом тертя-ковзання під кутом до поверхні шкіри у напрямку згори-донизу, за своїми характеристиками відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таке, що має незначні скороминучі наслідки тривалості не більше шести днів та відсутність ознак алкогольного сп'яніння;
(а.к.п. 98-100, 102 т. 1)
- протокол обшуку з відеофіксацією від 11.05.2023р,, яким підтверджується, що при обшуку будинку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_8 виявлені та вилучені електричний годинник «Mi Band 3» чорного кольору із зарядним пристроєм, зарядний пристрій марки «Samsung», два зарядних пристрої «Motorola», зарядний пристрій «Акикс», зарядний пристрій «Sonte», два шнури USB, кабель до телефону, які належали потерпілій, та якими обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_6 заволоділи при вчиненні розбійного нападу;
(а.к.п. 152-154 т.1)
- протокол огляду предметів від 15.05.2023р. з фото таблицею, яким підтверджується огляд вилучених зарядних пристроїв, шнурів, дротів;
(а.к.п.1-3 т.2)
- протокол слідчого експерименту з відеофіксацією від 22.05.2023р. за участі обвинуваченого ОСОБА_8 , яким підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_8 повторно, в присутності захисника, судово-медичного експерту та двох понятих, розповів та на місці відтворив усі події та обставини вчиненого ним та обвинуваченим ОСОБА_6 злочинів, а саме повторно показав, як вони з обвинуваченим ОСОБА_6 прийшли до будинку потерпілої та що відбувалося в середині будинку, яким чином обвинувачений ОСОБА_6 наносив тілесні ушкодження потерпілій, та як він особисто ходив по будинку та шукав майно для заволодіння ним;
(а.к.п. 79-83 т.2)
- протокол слідчого експерименту з відеофіксацією від 22.05.2023р. за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , яким підтверджується, що він повторно в присутності захисника, судово-медичного експерта та двох понятих розповів та на місці події відтворив обставини вчинених ним та обвинуваченим ОСОБА_8 вчинених злочинів, а саме повторно вказав, як вони з обвинуваченим ОСОБА_8 прийшли до будинку потерпілої, щоб викрасти майно з її подвір'я, повторно розповів та показав, як вони з обвинуваченим ОСОБА_8 проникли до будинку потерпілої, та що відбувалося всередині будинку, яким чином та в якій послідовності він особисто наніс тілесні ушкодження потерпілій, а також як обвинувачений ОСОБА_8 ходив по будинку, відшукуючи майно потерпілої для заволодіння ним.
(а.к.п. 68-70 т. 1)
- висновки СМЕ трупа потерпілої ОСОБА_11 № 1048 від 31.05.2023р. з фототаблицею, та № 1048/1 від 31.05.2023р., якими підтверджується виявлення на трупі потерпілої, серед інших ушкоджень, ушкодження у виді синців верхньої кінцівки праворуч, переламу ребер праворуч, які мають прижиттєвий характер, виникли незадовго до настання смерті, виникли від дії предметів з обмеженою поверхнею, якими могли бути кулак, лікоть, коліно, взута нога, інші предмети з подібними властивостями, та за своїм характером зазначені ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, як таких, що мають скороминучі наслідки, та тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розгляду здоров'я більше (21 доби) відповідно, дані ушкодження могли утворитися при обставинах та механізму їх заподіяння, які були вказані обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_8 під час слідчих експериментів від 11.05.2023р. за їх участю.
Крім того серед інших тілесних ушкоджень на трупі потерпілої були виявлені ушкодження у вигляді забитих ран тім'яних ділянок ліворуч та праворуч та лобної ділянки праворуч, синців в параорбітальних областях, крововилив у м'які покрови голови, дифузного очагових субарахноідальніх крововиливів у лобно-тім'яно-скроневу ділянку праворуч та лобну ділянку ліворуч, крововилив в речовину головного мозку, мають також прижиттєвий характер, виникли незадовго до настання смерті. Ушкодження у вигляді забитих ран виникли при відцентровому впливі тупого твердого предмета з жорсткою конструкцією та конфігурацією поверхні, що діяла в межах контактного майданчика, - дугоподібної(лінійної) форми ребро, довжиною близько 51мм. За своїм характером тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньочерепної травми відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та здоров'я. Дані тілесні ушкодження частково відповідають обставинам та механізму заподіяння, які були вказані обвинуваченими під час слідчих експериментів від 11.05.2023р. за їх участю, а саме не відповідає кількість точок прикладання, виявлених при СМЕ трупа потерпілої з кількістю ударів, нанесених потерпілій, зазначених обвинуваченими.
(а.к.п. 81-86, 87-90 т. 1, а.к.п. 73-77, 86-90 т.2)
- висновок судово молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/109-23/6492-БД від 26.07.2023р, яким підтверджується наявність крові потерпілої на подовжувачі білого кольору, що вилучений у обвинуваченого ОСОБА_6 , під час проведення обшуку, яка не збігається з ознаками зразків крові обвинувачених;
(а.к.п.100-110 т.2)
- висновок судово молекулярно-генетичної експертизи з фото таблицею № СЕ-19/109-23/6499-БД від 26.07.2023р., яким підтверджується наявність крові потерпілої на сковорідці та ножі, яка не збігається з генетичними ознаками зразків крові обвинувачених;
(а.к.п.115-131 т.2);
- висновок судово молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/109-23/6495-БД від 25.07.2023р., яким підтверджується наявність крові потерпілої на фрагментах дерев'яної табуретки, яка не збігається з генетичними ознаками зразків крові обвинувачених;
(а.к.п.137-158 т.2)
- висновок судово молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/109-23/6502-БД від 25.07.2023р., яким підтверджується наявність кров потерпілої на шльопанцях чоловічих на ліву ногу, що належать ОСОБА_8 , яка не збігається з генетичними ознаками зразків крові обвинувачених;
(а.к.п.163-178 т.2)
- висновок судово молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/109-23/6498-БД від 24.07.2023р., яким підтверджується наявність крові потерпілої на кофті, що була вилучена у обвинуваченого ОСОБА_6 11.05.2023р, яка не збігається з генетичними ознаками зразків крові обвинувачених;
(а.к.п.183-201 т.2);
- висновок судово-товарознавчої експертизи №2963/23 від 31.05.2023р., яким підтверджується, що загальна сума збитків викраденого майна, яким заволоділи обвинувачені складає 4826,50грн..
(а.к.п.207-213 т.2);
- висновок судово-психіатричної експертизи №330 від 07.06.2023р., яким підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_8 під час вчинення інкримінованих йому діянь виявляв і в теперішній виявляє психічний розлад у формі емоційно нестійкого розладу особистості; у період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;
(а.к.п. 14-18 т.3)
Крім того обвинувачений ОСОБА_6 знаходячись в приміщенні будинку потерпілої за вказаною вище адресою, розуміючи, що потерпіла, будучи з ним знайома, після учинення злочину може в подальшому звернутися до правоохоронних органів, вирішив вийти за межі змови зі співучасником розбою обвинуваченим ОСОБА_8 щодо обсягу сумісних злочинних дій, та у нього раптово виник злочинний умисел на вчинення умисного вбивства потерпілої з корисливих мотивів, та з метою приховання вчиненого щодо неї розбійного нападу.
При цьому обвинувачений ОСОБА_6 , в ніч на 10.05.2023р. знаходячись в приміщенні кухні буд. АДРЕСА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, будучи особою, раніше судимою за вчинення умисного вбивства, умисно, з корисних мотивів, та з метою приховання вчиненого розбійного нападу, знов напав на потерпілу та застосовуючи до потерпілої насильство, небезпечне для її життя та здоров'я, діючи з умислом на заподіяння їй смерті із корисливих мотивів, з метою приховання вчиненого розбійного нападу, за допомогою дерев'яного стільця та сковорідки, знайденими у кухні будинку, умисно наніс потерпілій не менше шести ударів в місце розташування життєво важливого органу людини - голову потерпілої, заподіявши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньо-черепної травми, що супроводжувалась крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку та у своєму плині ускладнилось набряком мозку.
Після цього обвинувачений ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, під час розбійного нападу на потерпілу, з метою її умисного вбивства та приховання вчиненого розбою щодо потерпілої, наніс ножем, знайденим на кухонному столі у будинку, не менше двох ударів по тулубу потерпілої, та заподіяв потерпілій тяжкі тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних поранень тулубу по передньопахвинній лінії праворуч, як небезпечні для життя та здоров'я, та легкі тілесні ушкодження по біляхребтовій лінії ліворуч, які викликали короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні (21 добу).
Від отриманих тілесних ушкоджень, несумісних з життям, потерпіла ОСОБА_11 в короткий проміжок часу померла на місці злочину.
Тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньої-черепної травми перебувають у прямому причинно-слідчому зв'язку з настанням смерті. Інші виявлені тілесні ушкодження не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку з настанням смерті потерпілої.
Крім того, після цього обвинувачений ОСОБА_6 , продовжуючи перебувати у будинку потерпілої, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою викрадення офіційних документів та переказу з поточних рахунків грошових коштів потерпілої, дістав з гаманця потерпілої банківські картки «Приват Банк», перша № НОМЕР_1 та друга № НОМЕР_2 та відкрито вилучив їх, тобто викрав.
Крім того, в цей же день, 10.05.2023р. обвинувачений ОСОБА_6 повернувся до будинку потерпілої, відчинив вхідні двері будинку раніше знайденим ключем, після чого, діючи умисно, з метою подальшого приховання вчиненого ним та обвинуваченим ОСОБА_8 кримінального правопорушення, а саме для відсутності можливості ідентифікації працівниками правоохоронних органів викрадених ними мобільних терміналів, вирішив повернути викрадені мобільні телефони. Повернувшись з вказаною метою до будинку потерпілої, обвинувачений ОСОБА_6 поклав викрадені мобільні телефони біля трупу потерпілої. В цей час у обвинуваченого ОСОБА_6 виник злочинний умисел на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу приміщення будинку, де знаходився труп потерпілої, з метою уникнення покарання за вчинення спільно з обвинуваченим ОСОБА_8 особливо тяжкого злочину проти власності, вчинення ним одноособово умисного злочину та життя і здоров'я людини, для чого обвинувачений ОСОБА_6 у кімнаті будинку увімкнув у розетку електричну праску та залишив її там для виникнення пожежі.
Після чого, обвинувачений ОСОБА_6 пройшов до приміщення кухні, де знаходився труп потерпілої, та зняв з вішалки для одягу декілька курток, якими накрив труп потерпілої, облив його олією та використовуючи вогонь від сирників, підніс джерело вогню до трупу потерпілої, внаслідок чого виникла пожежа, після чого обвинувачений ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник, зачинивши вхідні двері на замок. Внаслідок виниклої пожежі було пошкоджено майно потерпілої, а саме приміщення будинку АДРЕСА_3 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковані за п. 6, п. 9, п. 13, ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, з корисливих мотивів, з метою приховання іншого кримінального правопорушення, за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів, та за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу.
Суд першої інстанції при встановленні фактичних обставин справи та обґрунтування висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 за п. 6, п. 9, п. 13, ч. 2 ст. 115 КК України безпосередньо дослідив, оцінив та поклав такі докази:
- витяг з ЄРДР від 10.05.2023р., яким підтверджується факт внесення до реєстру повідомлення, що в житловому будинку АДРЕСА_3 після ліквідації пожежі виявлений труп потерпілої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в положенні лежачи на животі з тілесними ушкодженнями: на задній поверхні тулуба виявлено прогорання м'яких тканин з розтріскуванням шкіри та обвугленням, рани на волосяній частині голови в кількості не менше трьох, волосся зі слідами підсохлої речовини бурого кольору, шкіра обличчя з нашаруванням речовини бурого кольору, на передній поверхні черевної стінки праворуч одна рана щілиноподібної форми. Розпочато досудове розслідування за попередньою правовою кваліфікацією за п.п. 6, 9, ч. 2 ст. 115 КК України;
(а.к.п. 1 т. 1)
- протокол огляду місця події з відеофіксацією та фототаблицями від 10.05.2023р. яким підтверджується, що був оглянутий будинок потерпілої, в якому виявлений труп потерпілої із слідами тілесних ушкоджень, виявлені та вилучені сліди речовини бурого кольору, два мобільні телефони, паспорт на ім'я потерпілої, ніж, рушник, сережка, табурет, фрагмент дерев'яного руків'я, сковорідка, всі предмети зі слідами речовини бурого кольору, зрізи нігтьових пластин, фрагменти волосся, ключі, продовжувач, праска.
(а.к.п. 6-23 т. 1)
- протокол огляду трупа від 11.05.2023р., з фототаблицями, яким підтверджується огляд трупу потерпілої в положенні лежачи на животі з тілесними ушкодженнями, на задній поверхні тулуба, виявлені прогорання м'яких тканин з розтріскуванням шкіри та обвугленням, рани на волосяній частині голови в кількості не менше трьох, волосся зі слідами підсохлої речовини бурого кольору, шкіра обличчя з нашаруванням речовини бурого кольору, на передній поверхні черевної стінки праворуч одна рана щілиноподібної форми;
(а.к.п.70-78 т.1);
- протокол слідчого експерименту від 11.05.2023р. з відеофіксацією за участю обвинуваченого ОСОБА_8 , яким підтверджується, що він в присутності захисника та двох понятих розповів та на місці події показав про обставини механізм вчинення ним та обвинуваченим ОСОБА_6 розбійного нападу на потерпілу. При цьому він вказав, що обвинувачений ОСОБА_6 постукав у двері будинку потерпілої, коли потерпіла відкрила, обвинувачений ОСОБА_6 наніс їй удар ногою в живіт, після чого потерпіла впала на підлогу. Обвинувачений ОСОБА_6 вимагав від потерпілої вказати, де вона зберігає гроші, при цьому наніс рукояткою ножа не менше чотирьох ударів по різних частинах тіла потерпілої, а потім наніс дошкою для нарізання овочів та сковорідкою не менше двох ударів по голові та тулубу потерпілої. Також обвинувачений ОСОБА_8 показав, що він особисто наніс удар потерпілій по сідницям, та коли він виходив з будинку потерпілої, то побачив на тілі потерпілої в ділянці хребта спини ніж, рукоятка якого виходила з тіла потерпілої приблизно на 2 см.
(а.к.п. 51-52 т.1)
- протокол слідчого експерименту від 11.05.2023р. з відеофіксацією за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , яким підтверджується, що він в присутності захисника та двох понятих розповів та показав на місці про обставини та механізм вчинення ним та обвинуваченим ОСОБА_8 розбійного нападу. При цьому обвинувачений ОСОБА_6 розповів, що коли потерпіла відкрила двері, він особисто наніс їй ногою один удар в ділянку грудної клітини потерпілої, від чого вона впала на підлогу. Після цього він особисто наніс потерпілій кришкою табуретки не менше двох ударів. Далі він схопив на кухні сковорідку та наніс нею не менше двох ударів по голові потерпілої та декілька ударів по тулубу, та пішов шукати цінності. Після цього обвинувачений ОСОБА_6 показав, що знайшовши необхідні речі, взяв на кухні ніж, яким наніс удар в область спини потерпілої, а саме в ділянку хребта. Потім вони разом з обвинуваченим ОСОБА_8 пішли з будинку, через деякий час він особисто повернувся до будинку потерпілої, витяг ніж з її спини, протер його ганчіркою, яку в подальшому спалив, обклав труп потерпілої речами та підпалив.
(а.к.п. 68-69 т. 1)
- висновки судово-медичної експертизи № 1048 від 31.05.2023р., №1048/1 від 31.05.2023р., №1048/2 від 31.05.2023р. та додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 №1048/2 від 31.05.2023р., якими підтверджується, що смерть потерпілої настала від закритої внутрішньо-черепної травми, що супроводжувалась крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку та у своєму плині ускладнилась набряком мозку.
При СМЕ трупа потерпілої виявлені ушкодження у вигляді шести забитих ран тім'яних ділянок ліворуч та праворуч та лобній ділянці праворуч, синців в пара орбітальних областях, крововилив у м'які покрови голови, діфузноочагових субарохнаїдальних крововиливів у лобно-тімяно-скроневій ділянці праворуч та лобній ділянці ліворуч, крововиливів в речовину головного мозку, мають прижиттєвий характер, виникли незадовго до настання смерті. За своїм характером тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя.
Дані тілесні ушкодження частково відповідають обставинам та механізму заподіяння, які були вказані обвинуваченими під час слідчих експериментів від 11.05.2023р. за їх участю, а саме не відповідає кількість точок прикладання виявлених при СМЕ трупа потерпілої з кількістю ударів, нанесених потерпілій, зазначених обвинуваченими.
Ушкодження у вигляді забитих ран виникли при відцентровому впливі тупого твердого предмета з жорсткою конструкцією та конфігурацією поверхні, що діяла в межах контактного майданчика, - дугоподібної(лінійної) форми ребро, довжиною близько 55мм.
Ушкодження у вигляді синців верхньої кінцівки праворуч, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, перелом ребер праворуч, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості без тривалого розладу здоров'я, мають прижиттєвий характер, виникли незадовго до настання смерті, виникли від дії предмету(ів) з обмеженою поверхнею. Такими предметами могли бути кулак, лікоть, коліно, взута нога, інші предмети з подібними властивостями.
Дані ушкодження могли утворитися при обставинах та механізму їх заподіяння, які були вказані обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_8 під час слідчих експериментів від 11.05.2023р. за їх участю.
Колото-різані поранення тулуба по передньопахвинній лінії праворуч, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, спричинені дією плоского клинкового предмета, що володіє колюче-ріжучими властивостями, шириною протягом його поринулої частини близько 36мм, який має гостре лезо зі скосом і “П” подібний обушок товщиною близько 1мм; та по біляхребтовій лінії ліворуч, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні (21 добу), спричинені дією клинкового предмета, що володіє колюче-ріжучими властивостями, шириною протягом його поринулої частини близько 28мм, який має гостре лезо зі скосом і “П” подібний обушок, товщиною близько 1мм. Даний комплекс ушкоджень має прижиттєвий характер, виникли незадовго до настання смерті.
Дані ушкодження могли утворитися при обставинах та механізму їх заподіяння, які були вказані обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_8 під час слідчих експериментів від 11.05.2023р. за їх участю.
Виявлені ушкодження у вигляді опіків по задньо-внутрішній поверхні лівого плеча з переходом на ліктьовий суглоб та передпліччя; по передньо-бічній, по задній поверхні тулубу ліворуч, на сідницях, по усій поверхні лівого стегна з переходом на внутрішню поверхню лівого колінного суглоба, внутрішню поверхню лівої гомілки, по задньо-бічним поверхням правового стегна, по бічним поверхням правового колінного суглоба, по зовнішній поверхні правої гомілки. Враховуючи відсутність карбоксигемоглобіну в крові, відсутність кіптяви в дихальних шляхах та «слабко виражені ознаками прижиттєвості» можна припустити, що термічні опіки утворились посмертно та не можуть бути оцінені по ступеню тяжкості.
Тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньої-черепної травми перебувають у прямому причинному наслідковому зв'язку з настанням смерті потерпілої. Інші виявлені тілесні ушкодження не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку з настанням смерті потерпілої;
(а.к.п. 81-90, а.к.п. 73-77, 86-90 т. 2)
- висновки судових молекулярно-генетичних експертиз, якими підтверджується наявність крові потерпілої, а також на виявлених та вилучених на місці події фрагментах дерев'яної табуретки (№ СЕ-19/109-23/6495-БД від 25.07.2023р.), сковорідці та ножі (№ СЕ-19/109-23/6499-БД від 26.07.2023р), а також на кофті, яка була вилучена 11.05.2023р. під час обшуку житла обвинувачена ОСОБА_6 ( № СЕ-19/109-23/6498-БД від 24.07.2023р., № СЕ-19/109-23/6492-БД від 26.07.2023р.);
(а.к.п. 100-110, 115-131, 137-158, 163-178, 183-201 т. 2)
- висновок судово-товарознавчої експертизи №2963/23 від 31.05.2023р., яким підтверджено, що загальна сума збитків заподіяних викраденням майна потерпілої складає 4826,50грн.;
(а.к.п. 207-213 т. 2)
- висновок судово-психіатричної експертизи № 331 від 07.06.2023р., яким підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_6 у період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки не страждав і не страждає, у період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;
(а.к.п.6-10 т. 3)
- постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 13.12.2023р., якою підтверджується, що заява обвинуваченого ОСОБА_6 про притягнення до кримінальної відповідальності працівників правоохоронних органів за фактом застосування ними фізичного та психологічного тиску щодо нього з метою зізнання у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень була внесена до ЄРДР, розпочато та проведено досудове розслідування за фактами, викладеними в заяві, за правовою кваліфікацією та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 365 КК України за відсутністю події кримінального правопорушення;
(а.к.п.234-236 т.1)
- показання обвинуваченого ОСОБА_8 в судовому засіданні, якими підтверджується, що з обвинуваченим ОСОБА_6 він знайомий приблизно з 2021р., потерпіла раніше йому не була знайома.
09.05.2023р. він особисто знаходився вдома у обвинуваченого ОСОБА_6 , де вживали горілку, після цього обвинувачений ОСОБА_6 запропонував йому викрасти майно потерпілої, у якої він раніше виконував будівельні роботи, вони вдвох пішли та з подвір'я її домоволодіння та літньої кухні викрали майно, мідні кабелі та ще якісь речі, які віднесли до місця мешкання обвинуваченого ОСОБА_6 .
Через деякий час вони повернулися знов до місця мешкання потерпілої, з метою крадіжки майна, при цьому обвинувачений ОСОБА_6 постукав у двері будинку, та коли потерпіла відчинила, то обвинувачений ОСОБА_6 наніс їй удар ногою по тілу, потерпіла впала, після чого він став вимагати у неї гроші, при цьому потерпіла відмовлялась їх віддати.
В цей час він особисто обшукував кімнати та знайшов два мобільні телефони, зарядні пристрої та інші кабелі, та побачив, як обвинувачений ОСОБА_6 завдав потерпілій удар сковорідкою та стільцем по голові та по ногах, також він бив її ручкою кухонного ножа по ногах. Потім обвинувачений ОСОБА_6 знайшов банківські картки потерпілої та став вимагати потерпілу повідомити пін-код. Він особисто намагався декілька разів зупинити дії обвинуваченого ОСОБА_6 , але той не зупинявся та продовжував бити потерпілу, він особисто чув, як потерпіла хрипіла, та згодом вже побачив у неї в спині встромлений ніж. Після чого вони покинули будинок потерпілої. Також обвинувачений ОСОБА_6 повідомив йому особисто, що хотів спалити тіло потерпілої.
Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушеннях за ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі.
- показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які підтвердили, що обвинувачений ОСОБА_6 був раніше знайомий з потерпілою, оскільки він раніше ремонтував у неї у дворі підлогу.
Суд першої інстанції при встановленні фактичних обставин справи та обґрунтуванні висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 357 КК України безпосередньо дослідив, оцінив та поклав такі докази:
- витяг з ЄРДР від 01.06.2023р., яким підтверджується факт внесення до реєстру повідомлення, що під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню за п.п. 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 185 КК України, внесеного 10.05.2023р., було встановлено окремий склад злочину в умисних діях обвинуваченого ОСОБА_6 , передбачений ч. 1 ст. 357 КК України за ознаками викрадення офіційних документів, а саме банківських карток;
(а.к.п. 222 т. 2)
- протокол обшуку від 11.05.2023р., яким підтверджується, що під час проведення обшуку домоволодіння за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 , в АДРЕСА_1 в присутності двох понятих, серед інших речей були виявлені в коричневій спортивній сумці та вилучені дві банківські карти «Приват Банк» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які належать потерпілій;
(а.к.п. 235-237 т.1)
- показання обвинуваченого ОСОБА_8 в судовому засіданні про те, коли вони вдвох з обвинуваченим ОСОБА_6 знаходились у будинку потерпілої, та він особисто знаходився в іншій кімнаті та чув, як обвинувачений ОСОБА_6 знайшов на підвіконні в гаманці потерпілої банківські картки на її ім'я, та при цьому став вимагати у потерпілої, яка лежала на підлозі, повідомити пін-коди від банківських карток.
Суд першої інстанції при встановленні фактичних обставин справи та обґрунтуванні висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 194 КК України безпосередньо дослідив, оцінив та поклав такі докази:
- відомості з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 10.05.2023р., якими підтверджується, що 24.12.2012р. було прийнято рішення про державну реєстрацію на ім'я потерпілої на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.2012р., посвідченого Широківською Державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області за № 2230, житлового будинку АДРЕСА_3 ;
(а.к.п. 24-25 т. 1)
- висновок судової пожежно-технічної експертизи від 07.07.2023р, з фото таблицею та фотовідеофіксацією, якою підтверджується, що пожежа, яка виникла 10.05.2023 в буд. АДРЕСА_3 має два не пов'язаних між собою осередки виникнення пожежі, які знаходяться: перший перед входом на підлозі в приміщенні кухні, другий в середині кімнати № 1 у дальньому лівому куті. Причиною виникнення пожежі в місці розташування першого осередка, а саме перед входом на підлозі в приміщені кухні, є виникнення горіння внаслідок занесення стороннього джерела запалювання до осередку пожежі. Встановити причину виникнення пожежі у другому осередку пожежі, який знаходиться у кімнаті № 1 у дальньому лівому куті не видалось можливим, Оскільки встановити чи був підключений побутовий електронагрівальний прилад схожий на праску, який міститься на фотозображенні, наданий на дослідження, неможливо.
Враховуючи фотозображення, матеріали, , які були надані на дослідження, наявність в осередку пожежі електронагрівального приладу, схожого на праску, версія щодо можливості виникнення горіння від тепла, отриманого від більш розігрітого або розжареного предмету, в тому числі і від праски, не знайшла свого підтвердження або спростування, а отже є вірогідною.
(а.к.п. 55-66 т. 2)
- визнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_6 при проведенні слідчого експерименту, де він у присутності захисника та двох понятих детально розповів, як він особисто вчинив злочинні дії щодо потерпілої, при цьому також розповів, що після цього через деякий час повернувся до будинку потерпілої, витяг ніж зі спини потерпілої, протер ганчіркою, яку спалив, після чого обклав труп потерпілої речами та підпалив.
Обвинувачений ОСОБА_6 в суді першої інстанції визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст.185, ч. 4 ст.187, ч. 2 ст. 194 КК України, не визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень за АДРЕСА_4 , ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 357 КК України, показав, що не вчиняв їх.
Обвинувачений ОСОБА_6 показав в суді першої інстанції, що обвинувачений ОСОБА_8 йому відомий приблизно півтора роки, з потерпілою він знайомий, іноді допомагав їй по господарству за матеріальну винагороду.
09.05.2023р. він особисто знаходився вдома , де вживав горілку спільно із обвинуваченим ОСОБА_8 , після того він особисто запропонував обвинуваченому ОСОБА_8 викрасти майно потерпілої, у якої він раніше виконував будівельні роботи, вони вдвох пішли та з подвір'я її домоволодіння та літньої кухні викрали майно, мідні кабелі та ще якісь речі, які віднесли до місця його мешкання.
Через деякий час вони повернулися знов до місця мешкання потерпілої, з метою крадіжки майна, при цьому він особисто постукав у двері будинку, та коли потерпіла відчинила, то особисто наніс їй удар ногою по тілу, від якого потерпіла впала. , а обвинувачений ОСОБА_8 став наносити потерпілій удари та добивати її. Він особисто бачив, як обвинувачений ОСОБА_8 кидав у потерпілу здоровий ніж, який згодом він побачив в спині потерпілої. Після цього обвинувачений ОСОБА_8 наносив удари сковорідкою по голові потерпілої. При цьому він особисто знайшов ключі від будинку, якими закрив будинок, та вони разом з обвинуваченим ОСОБА_8 пішли до його особистого місця мешкання. Згодом він особисто один повернувся до будинку потерпілої, накрив її тіло куртками, облив олією та підпалив.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 також показав, що йому невідомо, як банківські картки на ім'я потерпілої потрапили до його житла, де були виявлені працівниками поліції.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції всебічно, повно та неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору допустимості та достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. При цьому суд першої інстанції перевірив показання обвинуваченого щодо його непричетності до вбивства потерпілої та викрадення банківських карток на її ім'я, враховуючи його заінтересованість у вирішенні даного кримінального провадження, проаналізувавши та дослідивши їх зміст з позиції повноти, несуперечності, логічної послідовності, дійшов висновку про їх недостовірність, оскільки вони є неповними та непослідовними у викладенні фактичних обставин справи, в них наявні суттєві протиріччя та вони не узгоджуються з усією сукупністю зібраних доказів по справі, які в свою чергу спростовують показання обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що судом першої інстанції доведені події кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 4 ст. 187 КК України, за п. 6, п. 9, п. 13, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 194 КК України, а саме час, місце, спосіб та всі обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 інкримінованих їм кримінальних правопорушень, що підтверджується формулюванням обвинувачення, визнаного судом першої інстанції доведеним з конкретним зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінальних правопорушень, вчинених обома обвинуваченими, як за попередньою змовою, так і одноособово обвинуваченим ОСОБА_6 , також зазначені форми вини та мотиви вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що суд першої інстанції обґрунтував обвинувачення конкретними доказами не лише по кожному обвинуваченому, а й по кожному епізоду обвинувачення, визнаного судом доведеним. При цьому суд першої інстанції надав аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілої, обох обвинувачених, як при проведенні досудового розслідування, так і в судовому засіданні, у висновках численних експертиз та інших досліджених доказах.
Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції в основу обвинувального вироку щодо обох обвинувачених покладені лише достовірні докази, безпосередньо досліджені ним у судовому засіданні, та яким була надана остаточна оцінка з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності після всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
Зазначені висновки суду першої інстанції щодо оцінки доказів викладені у оскаржуваному вироку в точних і категоричних судженнях, які виключають будь-які сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття судом першої інстанції одних доказів та відхилення інших вмотивовано.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що судом першої інстанції в оскаржуваному вироку вмотивовані висновки щодо кваліфікації кожного з п'яти кримінальних правопорушень, вчинених обвинуваченими, їх винуватість у вчиненні цих кримінальних правопорушень, як за попередньою змовою групою осіб, так і одноособово, визнаних судом доведеними, шляхом зіставлення ознак установленого судом кожного злочинного діяння і ознак відповідного кримінального правопорушення, передбаченого відповідними статтями кримінального закону, його частиною, пунктом, та сформульований висновок про їх відповідність.
Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржуваний вирок з точки зору законності та обґрунтованості, оцінив його відповідність нормам матеріального та процесуального закону, фактичним обставинам справи, а також дослідженим у судовому засіданні доказів та дійшов до таких висновків.
09.05.2023р. приблизно о 22:00год. під час воєнного стану раніше знайомі обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_6 . вдвох вживали спиртні напої, де у них виник умисел вчинити спільно крадіжку майна потерпілої, та вони заздалегідь , до початку злочину домовились про спільне його вчинення.
Після чого, обидва обвинувачених, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб прийшли до місця мешкання потерпілої, через незачинену дерев'яну хвіртку пройшли до подвір'я домоволодіння потерпілої та шляхом віджиму вхідних дверей проникли до приміщення літньої кухні, звідки таємно викрали майно потерпілою на загальну суму 2 305,30грн., після чого зникли з місця вчинення злочину, розпорядившись майном на свій розсуд, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на суму 2 305,30грн.
Дії обох обвинувачених правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
Обвинувачені незаконно, безоплатно вилучили чуже майно поза волею власника та за його відсутності. При цьому вони усвідомлювали, що посягають на чужу власність, таємно вилучають чуже майно, на яке вони не мали ніякого права, передбачали спричинення потерпілій матеріальної шкоди у певному розмірі та бажали спричинення такої шкоди.
Мотивом крадіжки у обох обвинувачених є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна.
Метою вчинення крадіжки у обох обвинувачених - збагатитись самим.
При вчиненні крадіжки обвинувачені діяли за попередньою змовою групою осіб, оскільки заздалегідь, до початку розбійного нападу домовились про спільне його вчинення. Співучасть обвинувачених при вчиненні крадіжки виразилась в їх сумісних узгоджених діях щодо викрадення майна потерпілої. При цьому обидва обвинувачених переслідували одну і ту ж кінцеву мету - заволодіння майном потерпілої, при цьому обидва обвинувачених усвідомлювали спільність своїх дій, їх узгодженість.
При цьому обвинувачені вчинили крадіжку з проникненням до іншого приміщення - літньої кухні, що знаходилась на території домоволодіння потерпілої, а саме незаконно вторглись до приміщення літньої кухні шляхом віджиму її вхідних дверей.
Обвинувачені вчинили крадіжку під час дії воєнного стану в державі.
Крім того, в цей же день у обвинувачених після вчинення крадіжки виник умисел на спільне вчинення нападу на потерпілу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з проникненням до житла, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчиненого в умовах воєнного стану (розбою), та вони заздалегідь до початку злочину домовились про спільне його вчинення, розподілили злочинні ролі між собою при виконанні злочину. Так обвинувачені в ніч на 10.05.2023р. повторно прийшли до будинку потерпілої та використавши знайомство обвинуваченого ОСОБА_6 з потерпілою, змусили потерпілу відчинити їм вхідні двері. Після чого обвинувачений ОСОБА_6 , виконуючи свою роль у вчиненні розбою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою вчинення розбою діючи за попередньою змовою групою осіб, застосував насильство небезпечне для життя та здоров'я, із значною силою наніс правою ногою один удар в область грудної клітини потерпілої, від якого вона впала на підлогу біля вхідних дверей будинку, заподіявши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді перелому ребер праворуч.
Після цього обидва обвинувачених через відчинені двері незаконно проникли до житла потерпілої, де обвинувачений ОСОБА_8 , виконуючи свою злочинну роль у вчиненні розбою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою вчинення розбою, за попередньою змовою групою осіб з обвинуваченим ОСОБА_6 , став відшукувати в приміщенні житла потерпілої грошові кошти та інше майно потерпілої.
В цей час обвинувачений ОСОБА_6 , продовжуючи виконувати свою злочинну роль, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою вчинення розбою, за попередньою змовою групою осіб з обвинуваченим ОСОБА_8 , із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, наніс дерев'яною дошкою із значною силою численні удари по верхніх кінцівках потерпілої, заподіявши їй синці верхньої кінцівки праворуч, після чого наніс взявши в руки дерев'яний стілець та сковорідку, та наніс ними численні удари в область голови потерпілої, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження.
Після цього обвинувачені діючи умисно, корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, відшукавши у житлі потерпілої грошові кошти у розмірі 500грн. та майно на загальну суму 2021грн., заволодівши ними, та утримуючи його, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись майном на свій розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 2 521 грн.
Винуватість обох обвинувачених у вчиненні крадіжки та розбійного нападу на потерпілу підтверджується сукупністю досліджених, перевірених та оцінених судом першої та апеляційної інстанції доказів, а саме особистими визнавальними показаннями обох обвинувачених, як при проведенні досудового розслідування, так і в судовому засіданні, протоколом огляду місця події, яким була зафіксована обстановка вчиненого розбійного нападу на потерпілу, протоколами обшуків житла обвинувачених, під час яких були виявлено та вилучено викрадене ними майно потерпілої, численними висновками проведених судових експертиз, якими встановлена наявність крові потерпілої на речах, виявлених та вилучених у обвинувачених, а також наявні у потерпілої тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя та здоров'я, які утворились незадовго до її смерті, механізм їх заподіяння, а також встановлена вартість майна потерпілої, яким заволоділи обвинувачені, та розмір заподіяної їй злочинними діями обвинувачених матеріальної шкоди.
Дії обох обвинувачених правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчинений в умовах воєнного стану.
Обвинувачені спільно відкрито напали на потерпілу з метою заволодіння її майном із застосуванням до потерпілої фізичного насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, яке мало реальний характер, а саме подавило волю потерпілої та примусило її надати майно обвинуваченим. При цьому фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров'я виразилось у заподіянні потерпілій тяжких тілесних ушкоджень.
При цьому обвинувачені усвідомлювали, що посягають на чужу власність, відкрито заволодівають чужим майном, на яке не мають права.
Фізичне насильство при розбійному нападі на потерпілу обвинуваченими було застосовано з метою заволодіння майном потерпілої.
Мотивом розбійного нападу у обох обвинувачених є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна.
Мета вчинення розбійного нападу у обох обвинувачених - збагатитись самим.
При вчиненні розбійного нападу на потерпілу обвинувачені діяли за попередньою змовою групи осіб, оскільки заздалегідь, до початку розбійного нападу домовились про спільне його вчинення. Співучасть обвинувачених при вчиненні розбійного нападу на потерпілу виразилась в їх сумісних узгоджених діях щодо заволодіння майном потерпілої. При цьому обидва обвинувачених переслідували одну і ту ж кінцеву мету - заволодіння майном потерпілої, при цьому обидва обвинувачених усвідомлювали спільність своїх дій, їх узгодженість.
Розбійний напад, вчинений обвинуваченими на потерпілу, був поєднаний з проникненням до житла потерпілої, оскільки обвинувачені використали знайомство обвинуваченого ОСОБА_6 з потерпілою для того, щоб вона відкрила їм вхідні двері, після цього застосували до потерпілої фізичне насильство, після чого через відчинені двері незаконно проникли до житла потерпілої.
Розбійний напад, виконаний обвинуваченими на потерпілу, також був поєднаний із заподіянням потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя та здоров'я в момент заподіяння.
Обвинувачені вчинили розбій під час воєнного стану в державі.
При цьому судом апеляційної інстанції враховані показання обвинуваченого ОСОБА_8 та визнання ним винуватості за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, показання обвинуваченого ОСОБА_6 та визнання ним винуватості за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194 КК України, оскільки обидва обвинувачених в судовому засіданні надали послідовні показання щодо обставин вчинення ними крадіжки майна потерпілої та розбійного нападу на неї, розповіли як про власну поведінку, так і про поведінку іншого співучасника цих злочинів. При цьому обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив нанесення ним особисто одного удару ногою в область тулубу потерпілої, та вказав дрібні деталі підпалу будинку потерпілої.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 , знаходячись у приміщенні житла потерпілої, зрозумів, що потерпіла, який він особисто був раніше відомий, внаслідок їх злочинних дій може звернутися до правоохоронних органів. При цьому обвинувачений ОСОБА_6 вирішив вийти за межі угоди з обвинуваченим ОСОБА_8 про спільне вчинення розбійного нападу на потерпілу з метою заволодіння її майном, поєднаного з проникненням до житла потерпілої, вчиненого в умовах воєнного стану, поєднаного із заподіянням потерпілій тяжких тілесних ушкоджень.
Так обвинувачений ОСОБА_6 будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в кухні будинку потерпілої в ніч на 10.05.2023р., діючи умисно, поза межами укладеної раніше угоди з обвинуваченим ОСОБА_8 , із корисливих мотивів, з метою приховання вчиненого розбійного нападу, з метою умисного вбивства потерпілої, наніс дерев'яним стільцем та сковорідкою не менше шести ударів в ділянку голови, в саме місце розташування життєво важливого органу людини, внаслідок чого завдав потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, несумісні з життям, у вигляді внутрішньочерепної травми, що супроводжувалась крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, та у своєму плині ускладнилась набряком мозку. Після чого обвинувачений ОСОБА_6 , діючи з аналогічних мотивів та з метою вбивства потерпілої, наніс ножем не менше двох ударів в область тулубу потерпілої, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження за ознаками небезпеки для життя у вигляді колоторізаного поранення тулубу, та легкі тілесні ушкодження по біляхребтовій лінії ліворуч, які викликали короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 днів, але не більше як 21 добу, відповідно, мають прижиттєвий характер, виникли незадовго до настання смерті потерпілої.
Вчинення вказаних вище злочинних дій обвинуваченим ОСОБА_6 не охоплювалось прямим чи непрямим умислом обвинуваченого ОСОБА_8 , що підтверджується тим, що він декілька разів намагався зупинити злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_6 , направлені на подальше нанесення багато численних ударів із застосуванням дерев'яного стільця, сковорідки, ножа в область голови, тулубу потерпілої, оскільки не бажав смерті потерпілої, при цьому всіляко вмовляв обвинуваченого ОСОБА_6 будинок потерпілої, проте обвинувачений ОСОБА_6 продовжував наносити потерпілій тілесні ушкодження поза його особистою волею.
Тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньочерепної травми потерпілої перебувають у прямому причинно-слідчому зв'язку з настанням її смерті.
Від отриманих тілесних ушкоджень, несумісних з життям, потерпіла в короткий проміжок часу померла на місці злочину, після чого обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_6 залишили місце злочину, при цьому обвинувачений ОСОБА_6 зачинив вхідні двері на замок, знайденим у будинку ключем.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства також за п.п. 6, 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України підтверджується сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які були безпосередньо дослідженні, оцінені судом першої інстанції, перевірені судом апеляційної інстанції, які не мають протиріч та узгоджуються між собою, також спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні про його непричетність до умисного вбивства потерпілої.
При цьому суд першої інстанції надав правильну оцінку зазначеним показанням обвинуваченого, як таким, що суперечать сукупності зібраних доказів по справі, не узгоджуються з ними, мають на меті намагання пом'якшити відповідальність за вчинене вбивство потерпілої, враховуючи максимальну санкцію за ч. 2 ст. 115 КК України - довічне позбавлення волі.
Так винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 в умисному вбивстві потерпілої при трьох обтяжуючих обставинах: а саме, з корисливих мотивів, з метою приховати інший злочин та вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, підтверджується:
- протоколом огляду місця вчинення злочину, під час якого виявлено труп потерпілої з ознаками насильницької смерті, виявлені та вилучені знаряддя вчинення злочину - дерев'яний стілець, сковорідка, ніж;
- протоколами затримання обвинувачених та обшуку місць мешкання обвинувачених, під час яких виявлені та вилучені майно потерпілої, дві банківські картки на ім'я потерпілої, одяг та взуття обвинувачених із речовиною бурого кольору;
- протоколами слідчих експериментів від 11.05.2023р. за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , під час якого він, в присутності захисника та двох понятих, добровільно, без будь-якого тиску на нього, детально та послідовно розповів та показав механізм нанесення ним всіма знаряддями злочину - дерев'яним стільцем, сковорідкою та ножем тілесних ушкоджень потерпілій, кількість зазначених ним ударів, їх послідовність та локалізацію;
- численними висновками судово-медичних експертиз трупу потерпілої щодо виявлених тілесних ушкоджень та їх тяжкості, множинності, механізму їх заподіяння можливими предметами, якими могли бути заподіяні зазначені тілесні ушкодження, причини смерті потерпілої, наявність причинно-наслідкового зв'язку між наявними тілесними ушкодженнями у потерпілої та її смертю;
- численними висновками судово-медичних експертиз про наявність крові потерпілої на одягу обвинуваченого ОСОБА_6 , знарядді злочину - фрагментах дерев'яної табуретки, сковорідки, ножі, кофті, продовжувачі білого кольору, виявлених під час обшуку житла обвинуваченого ОСОБА_6 ,
- показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 при проведенні досудового розслідування та в судовому засіданні, що з обвинуваченим ОСОБА_6 він знайомий приблизно з 2021р., потерпіла раніше йому не була знайома.
09.05.2023р. він особисто знаходився вдома у обвинуваченого ОСОБА_6 , де вживали горілку, після того обвинувачений ОСОБА_6 запропонував йому викрасти майно потерпілої ОСОБА_11 , у якої він раніше виконував будівельні роботи, вони вдвох пішли та з подвір'я її домоволодіння та літньої кухні викрали майно, мідні кабелі та ще якісь речі, які віднесли до місця мешкання обвинуваченого ОСОБА_6 .
Через деякий час вони повернулися знову до місця мешкання потерпілої, з метою крадіжки майна, при цьому обвинувачений ОСОБА_6 постукав у двері будинку, та коли потерпіла відчинила, то обвинувачений ОСОБА_6 наніс їй удар ногою по тілу, потерпіла впала, після чого обвинувачений ОСОБА_6 став вимагати у неї гроші, при цьому потерпіла відмовлялась їх віддати.
В цей час він особисто обшукував кімнати та знайшов два мобільні телефони, зарядні пристрої та інші кабелі, та побачив, як обвинувачений ОСОБА_6 завдав потерпілій удар сковорідкою та стільцем по голові та по ногах, також він бив її ручкою кухонного ножа по ногах. Потім обвинувачений ОСОБА_6 знайшов банківські картки потерпілої та почав вимагати потерпілу повідомити пін-код. Він особисто намагався зупинити обвинуваченого ОСОБА_6 , але той не зупинявся та продовжував бити потерпілу, він особисто чув, як потерпіла хрипіла та згодом вже побачив у неї в спині встромлений ніж. Після чого він, а потім обвинувачений ОСОБА_6 покинули будинок потерпілої. Також обвинувачений ОСОБА_6 повідомив йому особисто, що хотів спалити тіло потерпілої.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за п.п. 6, 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів, із метою приховання іншого кримінального правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 виразились у нанесенні із значної силою багаточисельних ударів дерев'яним стільцем, сковорідкою в область життєво важливого органу - голови потерпілої, двох ударів ножем в область тулуба потерпілої, що призвело до закритої внутрішньо-черепної травми, що супроводжувалась крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, та у своєму плині ускладнилася набряком мозку, та від чого настала смерть потерпілої.
Тілесне ушкодження у вигляді закритої внутрішньочерепної травми потерпілої перебуває у прямому причинному наслідковому зв'язку з настанням смерті потерпілої.
Між вказаними вище злочинними діяннями обвинуваченого ОСОБА_6 та смертю потерпілої є причинний зв'язок.
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив умисне вбивство потерпілої з прямим умислом, оскільки наносячи із значною силою багаточислені удари дерев'яним стільцем, сковорідкою, в область життєво важливого органу - голову потерпілої, усвідомлював суспільне небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілої, яка при цьому лежала на підлозі у приміщенні кухні, та бажав настання смерті потерпілої.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про умисел обвинуваченого ОСОБА_6 врахував сукупність всіх обставин вчиненого ним діяння, а саме спосіб, три знаряддя злочину, багаточислену кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_6 , поведінку обвинуваченого та потерпілої, що передувала вбивству та поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, їх стосунки.
Так обвинувачений ОСОБА_6 раніше був знайомий з потерпілою, оскільки виконував у неї будівельні роботи за платню, вчинив вбивство потерпілої після розбійного нападу на потерпілу з метою приховати це кримінальне правопорушення, та при цьому вчиняючи свої злочинні дії щодо потерпілої, припинив їх після того, як потерпіла перестала подавати ознаки життя. Після цього обвинувачений ОСОБА_6 одразу покинув місце злочину, зачинивши двері на замок, оскільки подальша доля потерпілої була йому байдужою.
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив вбивство за трьох обтяжуючих обставин:
1) з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном потерпілої;
2) з метою приховати вчинений ним за попередньою змовою групою осіб з обвинуваченим ОСОБА_8 розбійний напад щодо потерпілої;
3) обвинувачений ОСОБА_6 вчинив умисне вбивство потерпілої будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.07.2021р., який 21.12.2021р. Дніпровським апеляційним судом змінено в частині покарання та засуджено за ч.1 ст. 115 КК України до позбавлення волі строком на десять років, судимість за раніше вчинене вбивство не знята та не погашена в установленому законом порядку.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 , знаходячись в будинку потерпілої, на підвіконні у гаманці потерпілої знайшов дві банки «Приват Банку» на ім'я потерпілої, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою викрадення офіційних документів та подальшого переказу з банківських рахунків грошових коштів потерпілої, та викрав їх, тобто відкрито вилучив зазначені дві банківські карти, виданих на ім'я потерпілої.
Вчинення зазначеного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_6 підтверджується, по-перше, протоколом обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_6 , під час якого в спортивній сумці виявлені та вилучені дві банківські карти «ПриватБанку», які належать потерпілій, по-друге, показаннями обвинуваченого ОСОБА_6 при проведенні слідчого експерименту від 11.05.2023р., де він особисто в присутності захисника та двох понятих добровільно без будь-якого тиску відтворив обставини кримінального правопорушення про викрадення двох банківських карток потерпілої, по-третє, показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 , який на досудовому розслідуванні та в судовому засіданні підтвердив, що він особисто бачив, що обвинувачений ОСОБА_6 знайшов банківські картки потерпілої, після чого обвинувачений ОСОБА_6 став вимагати у потерпілої пін-код, при цьому бити потерпілу.
Суд першої інстанції надав правильну оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_6 щодо невизнання ним своєї участі у вчиненні зазначеного злочину, відкинув їх, як недостовірні, та які суперечать всій сукупності зібраних досліджених та оцінених доказів по справі та не узгоджуються з ними, які суд першої інстанції в свою чергу визнав допустимими, достовірними, та достатніми для визнання винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Діі обвинуваченого ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
Предметом злочину, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_6 , є офіційні документи, належним чином оформлені матеріальні носії інформації, а саме дві банківські пластикові картки, на яких зафіксована інформація про грошові кошти потерпілої в банківській установі.
Обвинувачений ОСОБА_6 , викрадаючи зазначені банківські картки, тобто відкрито вилучаючи їх, діяв з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою збагачення за рахунок грошових коштів потерпілої, які знаходяться в банківській установі.
Крім того, 10.05.2023р. обвинувачений ОСОБА_6 після вчинення вбивства потерпілої та викрадення банківських карток, знаходячись за місцем свого мешкання з метою недопущення викриття його злочинних дій працівниками правоохоронних органів, вирішив повернутися до місця злочину - житла потерпілої. При цьому обвинувачений ОСОБА_6 прийшов до вказаного будинку, відкрив двері ключем, який забрав після вчинення розбійного нападу на потерпілу, після чого поклав біля трупу вбитої потерпілої два раніше викрадених мобільних телефони, після цього, діючи умисно, з метою приховання вчинення ним за попередньою змовою групою осіб з обвинуваченим ОСОБА_8 розбійного нападу щодо потерпілої та вчиненого ним особисто викрадення банківських карток потерпілої та умисного вбивства потерпілої при обтяжуючих обставинах, в кімнаті № 1 увімкнув у розетку електричну праску, залишивши її увімкненою для виникнення пожежі. Після чого, в кухні накрив труп потерпілої знайденими кількома куртками, облив труп потерпілої олією, та за допомогою сірників підніс джерело вогню до трупу потерпілої, внаслідок чого виникла пожежа, після цього обвинувачений ОСОБА_6 зник з місця вчинення злочину, вхідні двері зачинив на замок. Внаслідок виниклої пожежі було пошкоджено приміщення будинку, який належить потерпілій, також в результаті пожежі на трупі потерпілої утворились численні термічні опіки посмертно.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України підтверджується сукупністю допустимих, достовірних та достатніх доказів, які були безпосередньо досліджені та оцінені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Це, по-перше, протокол огляду місця події з фото таблицею, на якому зафіксовано пошкодження будинку потерпілої внаслідок підпалу та труп потерпілої із численними термічними опіками. По-друге, це визнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_6 при проведенні слідчого експерименту, де він у присутності захисника та двох понятих детально розповів, як він особисто вчинив злочинні дії щодо потерпілої, при цьому також розповів, що після цього через деякий час повернувся до будинку потерпілої, витяг ніж зі спини потерпілої, протер ганчіркою, обклав труп потерпілої речами та підпалив. По-третє, винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 194 КК України підтверджується численними висновками судових експертиз про наявність у потерпілої численних термічних опіків, які утворилися, про причини виникнення пожежі в будинку потерпілої, про вартість відновлених робіт будинку, який був пошкоджений внаслідок підпалу, у розмірі 119626,93грн.
Зазначені докази не мають протиріч, доповнюють один одного, узгоджуються між собою.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Так обвинувачений ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 194 КК України своїми злочинними діями вчинив протиправний вплив вогню на майно потерпілої - будинок, внаслідок якого будинок частково втратив свої споживчі властивості та економічну цінність, та при цьому істотно обмежилась можливість його використання за призначенням.
Між діями обвинуваченого та пошкодженим майном потерпілої є причинний зв'язок, при цьому обвинувачений діяв з прямим умислом, тобто передбачав настання негативних наслідків та бажав їх настання.
Мотивом та метою злочинних дій обвинуваченого є приховання учинених кримінальних правопорушень ним особисто та за попередньою змовою групою осіб з обвинуваченим ОСОБА_8 .
Таким чином, 10.05.2023р. обвинувачений ОСОБА_6 вчинив п'ять кримінальних правопорушень щодо потерпілої, а саме за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України за попередньою змовою групою осіб з обвинуваченим ОСОБА_8 , з яким вони заздалегідь домовились вчинити спільно, як крадіжку майна потерпілої при кількох кваліфікуючих ознаках, так і розбійний напад щодо потерпілої з метою заволодіння її майном при наявності кількох кваліфікуючих ознак, при цьому обвинувачені розподілили між собою злочинні ролі, згідно яких обвинувачений ОСОБА_6 був зобов'язаний застосувати фізичне насилля щодо потерпілої з метою подавити її опір, а обвинувачений ОСОБА_8 був зобов'язаний відшукати майно потерпілої та заволодіти ним. Таким чином, при вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обидва обвинувачених усвідомлювали факт спільного з іншим співучасником вчинення кримінальних правопорушень, передбачали настання єдиного неподільного для них обох злочинного результату.
Під час досудового розслідування та в судовому засіданні було встановлено що обвинувачені при вчиненні розбійного нападу на потерпілу діяли відповідно до розподілених злочинних ролей, а саме обвинувачений ОСОБА_6 спочатку до кінця розбійного нападу на потерпілу застосовував до неї фізичне насильство шляхом нанесення ударів ногою в область грудної клітини, дерев'яною дошкою по поверхні кінцівок, дерев'яним стільцем та сковорідкою в область голови. При цьому обвинувачений ОСОБА_8 ніякого насильства щодо потерпілої не вчиняв, а виконував свою злочинну роль по відшукуванню у будинку потерпілої належного їй майна з метою заволодіння ним.
При проведенні досудового розслідування та в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 надав послідовні та незмінні показання, що коли він особисто знаходився у будинку потерпілої та відшукував майно, то прохав обвинуваченого ОСОБА_16 не наносити удари потерпілій, проте обвинувачений ніяким чином не реагував на його прохання. Таким чином обвинувачений ОСОБА_16 продовжуючи наносити за допомогою дерев'яного стільця та сковорідки численні удари в область життєво важливого органу - голову потерпілої, завдав їй тяжкі тілесні ушкодження, не сумісні з життям, у вигляді внутрішньочерепної травми, що ускладнилось крововиливом під оболонку та речовину головного мозку та у своєму плині ускладнились набряком мозку, що стало причиною смерті потерпілої, при цьому обвинувачений ОСОБА_6 вийшов за межі угоди, укладеної між ним особисто та обвинуваченим ОСОБА_8 заздалегідь про спільне вчинення ними саме розбійного нападу щодо потерпілої, та вчинив умисне вбивство потерпілої при трьох обтяжуючих обставинах.
Також обвинувачений ОСОБА_6 вже після вчинення умисного вбивства потерпілої вчинив викрадення двох банківських карток на ім'я потерпілої та умисне пошкодження будинку потерпілої шляхом підпалу.
Суд апеляційної інстанції також вважає правильними висновки суду першої інстанції про доведеність події кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 та інших обставин, передбачених ст. 91 КПК України, у вчиненні ним, як особою, яка раніше вчинила умисне вбивство та засуджена вироком суду, умисного вбивства потерпілої з корисливих мотивів, та з метою приховати інше кримінальне правопорушення, викрадення її двох банківських карток, викладених у оскаржуваному вироку у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Цей висновок суду першої інстанції ґрунтується на ретельній перевірці та всебічному й неупередженому дослідженні судом першої інстанції зібраних по справі доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за п.п. 6, 9, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 357 КК України, а також на їх оцінці з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку.
При цьому в обґрунтування своїх висновків про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 суд першої інстанції поклав його особисті показання про обставини умисного вбивства потерпілої, викраденні банківських карток, які були надані обвинуваченим ОСОБА_6 11.05.2023р. одразу ж після події злочину при проведенні слідчого експерименту у присутності захисника та двох понятих. Так обвинувачений ОСОБА_6 надав послідовні показання про механізм нанесення ним ударів потерпілій, про знаряддя, за допомогою яких наносились удари, кількість ударів, їх силу, послідовність та локалізацію, а також надав послідовні показання про викрадення ним двох банківських карток з будинку потерпілої.
Зазначені показання обвинуваченого ОСОБА_6 , також й ті, які він підтвердив при проведенні слідчого експерименту, про нанесення ним особисто численних ударів дерев'яним стільцем та сковорідкою в область життєво важливого органу - голову потерпілої, узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи трупу потерпілої про механізм заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень в область голови, несумісних з життям, причину смерті потерпілої, а також з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи про наявність крові потерпілої на знаряддях вчинення злочину - фрагментах дерев'яного стільця, сковорідці, ножі, кофті обвинуваченого ОСОБА_6 , а також з протоколом обшуку місця мешкання обвинуваченого ОСОБА_6 , де в сумці було виявлено та вилучено дві банківські картки на ім'я потерпілої.
Суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції про належність наведених вище доказів, покладених на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 в умисному вбивстві потерпілої при обтяжуючих обставинах та викраденні банківських карток, оскільки вони у повному обсязі доводять подію злочинів, винуватість обвинуваченого тощо, про достовірність цих доказів, оскільки у суду відсутні будь-які сумніви в їх правдивості, а також їх допустимість, оскільки вони зібрані відповідно з вимогами діючого КПК України.
Заява обвинуваченого ОСОБА_6 про застосування до нього під час досудового розслідування працівниками поліції недозволених методів була перевірена, проведено досудове розслідування, та доводи, зазначені обвинуваченим ОСОБА_6 , не знайшли свого підтвердження.
Таким чином доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , що свідки сторони обвинувачення не сказали по справі нічого конкретного, деякі з них охарактеризували його позитивно, є надуманими, оскільки умисне вбивство потерпілої обвинувачений ОСОБА_6 вчинив у її будинку, де єдиним свідком зазначеного злочину був обвинувачений ОСОБА_8 , який перебував у будинку під час вчинення ним особисто та обвинуваченим ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб розбійного нападу на потерпілу з метою заволодіння її майном з розподілом між ними злочинних ролей. При цьому обвинувачений ОСОБА_6 при вчиненні розбійного нападу, виконуючи свою злочинну роль - застосування фізичного насильства щодо потерпілої шляхом нанесення спочатку удару ногою в тулуб потерпілої, а потім численних ударів за допомогою дерев'яного стільця, сковорідки у різні частини тіла та ділянку голови, вийшов за межі домовленості з обвинуваченим ОСОБА_8 при вчиненні розбійного нападу щодо потерпілої, продовжуючи із значною силою наносити удари із збільшенням їх кількості дерев'яним стільцем, сковорідкою в область голови потерпілої та ножем в область тулуба потерпілої, та вчинив більш тяжке кримінальне правопорушення, а саме умисне вбивство потерпілої з корисливих мотивів та з метою приховати розбійний напад на неї. При цьому обвинувачений ОСОБА_8 своєю поведінкою виказав обвинуваченому ОСОБА_6 свою незгоду з такими його діями, наполягаючи негайно покинути будинок потерпілої, оскільки ніяким чином не бажав настання її смерті.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , що він особисто не вбивав потерпілу, наніс їй тільки один удар ногою, коли входив до приміщення, а решту ударів наносив обвинувачений ОСОБА_8 , а також, що він особисто взяв усю провину на себе, оскільки працівники поліції забрали його з дому о 17:00год., до відділу поліції привезли о 22:00год., весь цей час він перебував у колишньому приміщенні відділу поліції, де його били та катували, та під час цього працівник поліції вів переписку у соцмережі «Telegram» з обвинуваченим ОСОБА_8 , а також, що він особисто не хоче більше брати всю провину на себе, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 під час знаходження його особисто під вартою обікрав його будинок та повідомив у правоохоронні органи, що він особисто погрожує йому, також є неслушними, з таких підстав.
Показання обвинуваченого ОСОБА_6 щодо його непричетності до умисного вбивства потерпілої були предметом ретельної перевірки, як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції, та при цьому встановлено, що зазначені показання є недостовірними доказами по справі, нічим не підтверджуються, не узгоджуються із усією сукупністю зібраних при проведенні досудового розслідування доказів, досліджених, перевірених та оцінених судом відповідно до вимог діючого КПК України, та наведених у мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції.
Показання обвинуваченого ОСОБА_6 , що умисне вбивство потерпілої вчинив обвинувачений ОСОБА_8 спростовуються по-перше, його особистими визнавальними показаннями при проведенні двох слідчих експериментів за його участі, де він у присутності захисника та двох понятих, з відеофіксацією даної слідчої дії, двічі послідовно та з деталізацією розповів про обставини вчиненого ним умисного вбивства потерпілої та показав механізм нанесення їй тілесних ушкоджень, з їх локалізацією. Крім того кров потерпілої виявлена на одязі обвинуваченого ОСОБА_6 - кофті, у яку він був одягнений в день події, також кров потерпілої виявлена на знаряддях злочину - дерев'яному стільці та сковорідці, за допомогою яких саме обвинувачений ОСОБА_6 наніс багаточислені удари в область голови потерпілої, чим заподіяв їй тілесні ушкодження, несумісні з життям, від яких настала смерть потерпілої.
Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , що він особисто не брав банківських карток, а їх брав обвинувачений ОСОБА_8 , то вони також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вчинення викрадення банківських карток потерпілої саме обвинуваченим ОСОБА_6 підтверджується прямими доказами - протоколом обшуку житла обвинуваченого ОСОБА_6 , під час якого в сумці були виявлені та вилучені дві банківські картки потерпілої, які обвинувачений ОСОБА_6 знайшов на підвіконні в гаманці потерпілої, при цьому вимагав у ще живої потерпілої вказати йому пін-коди від карток, а після її вбивства відкрито вилучив ці картки з метою подальшого використання, тобто викрав їх.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , що при його особистому затриманні у нього були відсутні будь-які тілесні ушкодження, проте коли його відвезли на огляд до судмедексперта, то відповідно до висновку СМЕ у нього виявлені легкі тілесні ушкодження; також факт його побиття видно на відео при обшуку домоволодіння, а також що його затримання з місця мешкання проводилось без відеофіксації, що є порушенням КПК України, також є неспроможними з таких підстав.
Так обвинуваченого ОСОБА_6 фактично було затримано 10.05.203р. о 22:00год. у приміщенні службового кабінету органу поліції у присутності захисника з відеофіксацією цієї процесуальної дії, підстава затримання - підозра у вчиненні умисного вбивства при обтяжуючих обставинах. Протокол затримання обвинуваченого ОСОБА_6 складено 11.05.2023р. о 03:05год. у присутності двох понятих, затриманого та його захисника. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 11.05.2023р. о 03:41год. до 04:11год. обвинувачений ОСОБА_6 був допитаний у якості підозрюваного у присутності захисника із відеофіксацією. Крім того 11.05.2023р. з 04:24год. до 04:30год. був проведений слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_6 в присутності його захисника та двох понятих з відеофіксацією. Крім того, 11.05.2023р. о 05:10год. обвинувачений ОСОБА_6 був оглянутий лікарем в КНП «Криворізька міська лікарня» № 11, під час огляду скарги були відсутні, у свідомості, адекватний, орієнтований, госпіталізації не потребує, може перебувати в ізоляторі тимчасового тримання, має подряпину в області перенісся. В цей же день була проведена СМЕ обвинуваченого ОСОБА_6 та при огляді виявлено на спинці носа садно, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що має незначні скороминучі наслідки. При проведенні СМЕ обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що 06 - 07 травня 2023р. косив траву, щось вдарило в обличчя.
Таким чином, наведене вище спростовує доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про застосування до нього під час проведення досудового розслідування фізичного впливу з боку працівників поліції, а також його доводи про відсутність відео фіксації при проведенні слідчих дій за його участі.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , що при огляді відеоматеріалів його допиту конкретно видно, що він тільки в основному повторював за слідчим; на судовому слідстві при огляді відеозаписів вони не відкривались, потім були замінені флеш-картою, що є порушенням, також не підлягають задоволенню, оскільки всі показання, надані обвинуваченим ОСОБА_6 , як у якості підозрюваного, так і у якості обвинуваченого, були надані ним у присутності захисника, який захищав його інтереси в цьому кримінальному провадженні, а деякі також у присутності двох понятих.
Судом апеляційної інстанції ретельно перевірено дослідження судом першої інстанції відеозаписів проведених по кримінальному провадженню слідчих дій, та встановлено відповідність зазначеного дослідження вимогам кримінального процесуального законодавства України, при цьому ніяких порушень не встановлено.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , що на досудовому та судовому слідстві не було представлено знаряддя вбивства, відсутні його особисті відбитки пальців, відсутні жодні докази його винуватості, крім його особистих показань на досудовому слідстві, які він надав під тиском працівників правоохоронних органів; також не мають під собою підґрунтя, оскільки пари проведенні досудового розслідування слідчим були виявлені і вилучені знаряддя злочину - дерев'яний стілець, сковорідка та ніж, проведені відповідні судові експертизи, та на них встановлена наявність крові потерпілої, що в свою чергу узгоджується з показаннями обвинуваченого ОСОБА_6 про механізм нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілій та висновком СМЕ про це.
Що стосується показань обвинуваченого ОСОБА_6 про надання визнавальних показань в умисному вбивстві потерпілої під тиском працівників поліції, то вони спростовуються відсутністю у нього будь-яких тілесних ушкоджень, пов'язаних з цим, а також спростовується обов'язковою участю при проведенні всіх без виключення слідчих дій з обвинуваченим ОСОБА_6 захисника, та проведеним розслідуванням за його заявою з цих підстав з прийняттям постанови про закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 365 КК України у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , що у обвинувальному акті та у вироку суду першої інстанції дуже багато суперечностей та помилок, а саме висновок СМЕ щодо його особистого огляду відбувався 11.05.2023р., а не 10.05.2023р., як зазначено у вироку також є неслушними, оскільки особистий огляд обвинуваченого ОСОБА_6 був проведений 11.05.2023р. за постановою слідчого від 10.05.2023р.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора, що вирок суду першої інстанції підлягає зміні, зважаючи на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме в порушення ст.ст. 84, 99 КПК України при ухваленні вироку зазначено, що винуватість обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме витягами з ЄРДР, згідно яких за фактами смерті потерпілої, розбійного нападу з метою заволодіння майном потерпілої, викрадення майна потерпілої, її офіційних документів внесені відомості та розпочато досудове розслідування від 20.05.2023р., 11.05.2023р., 12.05.2023р., 01.06.2023р., та що хоч судом першої інстанції в ході судового розгляду були досліджені вказані вище витяги з ЄРДР, в яких зафіксовані відомості про кримінальні правопорушення, проте вони не є процесуальними джерелами доказів, то вони, на думку суду апеляційної інстанції, є необґрунтованими з таких підстав.
Так, досудове розслідування по кримінальному провадженню розпочинається з моменту внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР із зазначенням фактичних обставин справи та з попередньою кваліфікацією злочину. В даному випадку внесення відомостей до ЄРДР про вчинення обвинуваченими численних злочинів від початку повно та достовірно відобразило фактичні обставини вчинених ними діянь, що зробило витяги з ЄРДР початковими ланками у ланцюзі доказів в даному кримінальному провадженні, що було зазначено судом першої інстанції у вироку, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Що стосується призначеного судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_6 остаточного покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, то суд апеляційної інстанції вважає необхідним наголосити наступне.
Так суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання врахував, що він вчинив два особливо тяжких кримінальних правопорушення за п.п. 6, 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України проти життя та здоров'я особи та за ч. 4 ст. 187 КК України проти власності, два тяжких кримінальних правопорушення за ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 194 КК України проти власності, кримінальний проступок за ч. 1 ст. 357 КК України проти авторитету органів державної влади органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, врахував особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який за місцем мешкання характеризується посередньо, постійного місця роботи немає, неодружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, на обліку по лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 05.07.2021р. за ч. 1 ст. 115 України до покарання у виді позбавлення волі строком на десять, який ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.12.21р. залишений без змін в частині призначеного покарання за ч. 1 ст. 115 КК України. Також судом першої інстанції враховано відсутність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 .. Обставинами, які обтяжують його покарання, судом першої інстанції визнано вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, щодо особи похилого віку, а також рецидив злочинів. Також судом першої інстанції було врахована поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 , який не визнав свою винуватість у вчиненні умисного вбивства потерпілої при обтяжуючих обставинах та викраденні її банківських карток, враховано відсутність у обвинуваченого щирого каяття, відсутність з його боку висловлення жалю щодо вчиненого та осуду своєї поведінки, враховано, що обвинуваченим ОСОБА_6 не вживались будь-які заходи щодо відшкодування заподіяної шкоди.
З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість призначення обвинуваченому остаточного покарання у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки таке покарання є недостатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, та є несправедливим внаслідок м'якості, та дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді довічного позбавлення волі, що буде відповідати вимогам ст.ст. 50, 65 КК України та буде пропорційною карою за вчиненні обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальні правопорушення, буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та буде запобігати вчиненню нових злочинів, як особисто ним, так і іншими особами.
На переконання суду першої інстанції, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді довічного позбавлення волі, неможливість призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на певний строк зумовлена винятково високим ступенем суспільної небезпеки вчиненого ним умисного вбивства потерпілої при трьох обтяжуючих обставинах і особи обвинуваченого, який раніше вчинив умисне вбивство, був засуджений вироком суду та звільнений після відбування покарання 13.09.2022р., спосіб вчинення умисного вбивства потерпілої - особи похилого віку, двох мотивів вчинення цього злочину - корисливий мотив та з метою приховання іншого злочину. При цьому суд першої інстанції звернув особливу увагу на холоднокровну реалізацію обвинуваченим ОСОБА_6 вбивства потерпілої, що підтверджується тим, що він безжалісно, без будь-яких вагань, умисно, протиправно позбавив життя потерпілу. Зазначені злочинні дії обвинуваченого потребують виключної та найжорстокішої реакції, та саме призначення обвинуваченому покарання у виді довічного позбавлення волі є справедливим та достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України.
Суд першої інстанції призначив обвинуваченому ОСОБА_6 покарання на підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю вчинених ним п'яти кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим з конфіскацією майна, що є власністю обвинуваченого, та обов'язково передбачена санкцією ч. 4 ст. 187 КК України.
При цьому суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 остаточного покарання врахував правову позицію, викладену у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004р. № 15 рк/2004 та дійшов висновку, що саме таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого обвинуваченим ОСОБА_6 , та його особою.
Суд апеляційної інстанції вважає правильними вказані висновки суду першої інстанції щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_6 остаточного покарання у виді довічного позбавлення волі, оскільки одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством, як однією з його форм, а включає інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Вимога додержувати справедливості при призначенні кримінального покарання, закріплена у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1998р. ( рішення Генеральної Асамблеї ООН 10.12.1948р.), ст. 14 Міжнародного акту про громадянські та політичні права 1966р., Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950р.. Зазначені міжнародні акти згідно ч. 1 ст 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Формою державного захисту життя та особистої недоторканості людини є встановлення кримінальної відповідальністі за злочини проти життя і здоров'я.
Так обвинувачений ОСОБА_6 , будучи молодою, фізично здоровою, працездатною людиною, який раніше, 07.02.2013р. вчинив умисне вбивство людини, 05.07.2021р. був засуджений вироком суду першої інстанції за ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі строком на десять років, при цьому йому було зараховано у строк відбування покарання перебування під вартою з 19.02.2013р. по 28.10.2017р., із зарахуванням в строк покарання часу попереднього ув'язнення, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції ЗУ від 26.11.2015р.), з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (а.к.п. 190-220 т. 1), який 13.09.2022р. був звільнений по відбуттю покарання з Петрівської ВК № 49 Кіровоградської області (а.к.п. № 184 т. 1), не вважаючи життя людини найвищою цінністю, після спливу майже десяти місяців після звільнення з місць позбавлення волі знов вчинив умисне вбивство людини, а саме жорстоко та безжально, шляхом нанесення із значною силою багаточисельних ударів дерев'яним стільцем, сковорідкою в область життєво важливого органу людини - голову потерпілої, холоднокровно вбив 65-річну потерпілу, після чого накрив труп одягом, облив олією та підпалив. При цьому потерпіла, з якою обвинувачений був раніше знайомий, в момент вбивства не створювала для нього будь-якої небезпеки, не чинила щодо нього ніяких протиправних дій та будь-якого опору. При цьому, вбиваючи потерпілу, обвинувачений діяв цинічно та зухвало, а саме він за власним бажанням та умисно дістався до помешкання потерпілої, де мав можливість не починати кримінальних правопорушень, та піти, але натомість, підшукав в помешканні потерпілої знаряддя злочину - дерев'яний стілець, сковорідку, ніж та використав їх для умисного вбивства потерпілої, заподіявши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, несумісні із життям, чим поставив життя потерпілої нижче від своїх бажань - заволодіння майном потерпілої у розмірі 4826,50грн., під час розбійного нападу на неї з подальшою метою приховати це.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , що строк відбування ним покарання згідно вироку рахується з 11.05.2023р., що не відповідає законодавству України, є неспроможними, оскільки він був затриманий у процесуальному порядку відповідно до ч. 4 ст. 208 КПК України 11.05.2023р. за підозрою у вчиненні умисного вбивства потерпілої, що підтверджується протоколом затримання від 11.05.2023р. з відеофіксацією.
Істотних порушень вимог кримінального та кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції не встановлено, оскаржуваний вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим судовим рішенням, а тому доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , що вирок є несправедливим, неправомірним та необґрунтованим жодним доказом щодо його винуватості, що всі докази є неналежними, необґрунтованими та недостовірними, та що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд в суді першої інстанції, не мають під собою підґрунтя та не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.02.2024р., яким обвинуваченого ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, п. 9, п. 13, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 357 КК України та призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, та обвинуваченого ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України та на підставі ст. 71 Кк України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на дев'ять років три місяці позбавлення волі із конфіскацією майна - залишити без задоволення.
Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.02.2024р., яким обвинуваченого ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, п. 9, п. 13, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 357 КК України та призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, та обвинуваченого ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України та на підставі ст. 71 Кк України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на дев'ять років три місяці позбавлення волі із конфіскацією майна - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою в той самий строк з дня отримання ним копії судового рішення.
Судді