Справа № 713/2372/24
Провадження №1-кп/713/147/24
іменем України
22.07.2024 м. Вижниця
Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021260000000231 від 26.11.2021 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.28 ч.4 ст.246 КК України, -
До Вижницького районного суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.28 ч.4 ст.246 КК України.
22.07.2024 року суддя ОСОБА_1 заявив самовідвід, обґрунтовуючи тим, що суддею ОСОБА_1 ухвалою від 23 січня 2024 року було заявлено самовідвід від розгляду об'єднаних кримінальних проваджень по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023240050000171 від 16.06.2023 року за обвинуваченням: ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.365 ч.3, ст.28 ч.3 ст.366 ч.2, ст.28 ч.3 ст.246 ч.4, ст.191 ч.5, ст.15 ч.2 ст.191 ч.5, ст.209 ч.2, ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.172 ч.2 КК України; ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.365 ч.3, ст.28 ч.3 ст.366 ч.2, ст.28 ч.3 ст.246 ч.4, ст.191 ч.5, ст.15 ч.2 ст.191 ч.5 КК України, з тих підстав, що при розгляді цивільної справи №713/2372/24 (провадження 2/713/147/24) ним було досліджено докази та надано їм оцінку, які стосуються даного кримінального провадження, що може викликати у стороннього спостерігача сумніви щодо його неупередженості чи об'єктивності.
Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. (ст. 1-2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства, а згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону, що також закріплено і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
У п. 81 рішення від 06.09.2005 «Салов проти України» (Salov v. Ukraine), заява № 65518/01) ЄСПЛ вказав, що «неупередженість» у сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію, тобто чи були в суді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу».
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів також викладені у рішеннях ЄСПЛ (зокрема, справа «Мироненко та Мартиненко проти України» (Mironenko and Martenko v. Ukraine), заява № 4785/02, 10.12.2009, п. 66, 69, 70), згідно яких наявність безсторонності має визначатися за допомогою об'єктивного та суб'єктивного критеріїв. У кожній окремій справі необхідно визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об'єктивний критерій, необхідно з'ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді. У справі «Білуха проти України» (рішення від 09.11.2006, заява № 33949/02) ЄСПЛ констатував, що «наявність безсторонності відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49). При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною».
Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків, а у п. 2.5 цих принципів визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При цьому суддя підлягає задоволенню відвід від участі в розгляді справи, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням РСУ від 04.02.2016 № 1, роз'яснено, що суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється у ефективному відправленні судочинства і виступає мірою реалізації завдань справедливого суду (ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013). При цьому, здійснюючи розгляд справ ЄСПЛ констатував, що «…сумнів є легітимним, навіть якщо він не призводить до суттєвих наслідків; сумніви можуть бути фактично необґрунтованими; достатньо того, що в розумної людини, на її погляд, вони викликають побоювання стосовно упередженості суду, що має підґрунтя на певних обставинах» (рішення ЄСПЛ від 26.09.2019 у справі «Іліє проти Румунії» (Ilie v. Romania), заява № 26220/10), тому суд може бути справедливим, але породжувати легітимні сумніви щодо своєї безсторонності.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частиною 1 ст.80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
В розумінні положень ч.2 ст.81 КПК України заяву про самовідвід судді може розглянути той же суддя, в провадженні якого знаходиться справа.
Враховуючи наведене приходжу до висновку про неможливість участі судді ОСОБА_1 у розгляді даного кримінального провадження в зв'язку з наявністю обставин, передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України, а тому вважаю за необхідне заявити самовідвід, який задовольнити у відповідності до ч.1 ст.80 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75, 80-82 КПК України, -
Заяву про самовідвід судді Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021260000000231 від 26.11.2021 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.28 ч.4 ст.246 КК України, - задовольнити.
Передати кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021260000000231 від 26.11.2021 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.28 ч.4 ст.246 КК України, до канцелярії суду для визначення судді у порядку ч.3 ст.35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_5