Справа № 621/2681/24
Провадження № 2-о/621/81/24
Ухвала
Іменем України
22 липня 2024 року м. Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Вельможна І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про звільнення від повноважень опікуна, заінтересована особа - Орган опіки та піклування Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області,
18 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про звільнення від повноважень опікуна, заінтересована особа - Орган опіки та піклування Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, в якій заявник просила звільнити її від обов'язку опікуна над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Ознайомившись з заявою, дійшов наступного:
Відповідно до частин 1, 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За приписами частини 3 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження в тому числі справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до 41 Цивільного кодексу України правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.
Розгляд справ, пов'язаних з вирішенням питання про звільнення від повноважень опікуна регулюється Главою 2 Цивільного кодексу України - розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Частиною 2 статті 300 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.
Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.
Таким чином, при вирішенні питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за заявою про звільнення від повноважень опікуна суд повинен керуватися положеннями Глави 2 Цивільного процесуального кодексу розділу IV Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 5 статті 63 Цивільного процесуального кодексу України, звільнення опікуна чи піклувальника в разі, якщо їх призначив суд, і призначення ними інших осіб здійснюються в порядку, встановленому частиною другою статті 300 цього Кодексу.
За змістом частини 1 статті 75 Цивільного кодексу України суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.
Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.
Відповідно до частини 3 статті 75 Цивільного кодексу України, за заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм права, вирішуючи питання про призначення опіки суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання органу опіки та піклування за його заявою чи заявою особи, призначеної піклувальником або опікуном.
Питання призначення опікуна недієздатному, звільнення від обов'язків опікуна та призначення іншого опікуна врегульовані статтею 300 Цивільного процесуального кодексу України.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок звільнення особи від повноважень опікуна та призначення над недієздатними особами опікуна виключно за поданням органу опіки та піклування.
Проте в порушення вимог чинного законодавства заявником не порушується питання щодо призначення недієздатній особі опікуна та такого подання до заяви не надано, суд не може перебирати на себе повноваження інших органів.
Жодного доказу про те, що заявниця зверталась до органу опіки та піклування з заявою про звільнення від повноважень опікуна до поданої до суду заяви не надано.
Органи опіки та піклування є ключовими суб'єктами відносин у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
На них покладено низку завдань щодо захисту прав та інтересів таких осіб, які передбачені Цивільним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.99 № 34/166/131/88 (далі - Правила), та іншими нормативно-правовими актами.
Ведення органами опіки та піклування обліку осіб, які потребують опіки (піклування), передбачено пунктами 1.7 та 3.5 Правил. Зокрема, при встановленні опіки (піклування) орган опіки та піклування оформляє на кожного підопічного особову справу із занесенням до неї документів, яка зберігається в органах опіки та піклування за місцем проживання підопічного.
Органи опіки та піклування відповідно до покладених на них завдань та розподілу повноважень між структурними підрозділами відповідних управлінь і відділів місцевої державної адміністрації, зокрема: вирішують питання про встановлення і припинення опіки та піклування; ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування); здійснюють нагляд за діяльністю опікунів і піклувальників та вирішують інші питання з метою захисту прав недієздатних.
При цьому, в заяві не зазначено в якому органі опіки та піклування на обліку перебуває недієздатна особа, адже це важливо для визначення належної заінтересованої особи, яка повинна готувати відповідне подання і це має важливе значення для визначення питання підсудності.
Заявник в заяві заінтересованою особою зазначає орган опіки та піклування Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, проте які вимоги до даного органу він пред'являє з заяви не зрозуміло.
Крім того положеннями статті 295 Цивільного процесуального кодексу України визначена підсудність зазначеної категорії справ.
Згідно з частиною 1 статті 295 Цивільного процесуального кодексу України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
Виходячи із розуміння положень статей. 295, 300 Цивільного процесуального кодексу України та застосувавши аналогію закону, суд приходить до висновку, що до справи про заміну опікуна недієздатному мають застосовуватись правила підсудності передбачені частиною 1 статті 295 Цивільного процесуального кодексу України, тобто такі справи мають вирішуватися судом за місцем проживання недієздатного або місцезнаходженням закладу, де він перебуває на лікуванні.
Як вбачається з тексту заяви ОСОБА_1 вказує на той факт, що недієздатний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час перебуває на лікуванні в Київській області.
Разом з тим, будь яких даних щодо місця перебування на лікуванні, а саме найменування установи, адреса, заява не містить, як і не містить доказів на підтвердження такого факту.
Таким чином із заяви та доданих до неї документів судом не встановлено, що на час звернення ОСОБА_1 до суду з вказаною заявою недієздатний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає чи перебуває на лікуванні в психіатричному закладі, місцезнаходження якого розміщене на території підсудній Зміївському районному суду Харківської області.
Крім того, заяви подані в порядку окремого провадження повинні відповідати загальним вимогам, передбаченим у статтях 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно положень статті 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Заява не відповідає вимогам частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, а саме:
- у порушення пункту 2 заявником не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, інформації щодо наявності адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заявника. Крім того відсутні будь які відомості щодо відомостей про місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заінтересованої особи - Органу опіки та піклування Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області;
- у порушення пункту 5 позивачем не зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю заяви до судового розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, заяву належить залишити без руху, надати заявнику строк для усунення недоліків відповідно до цієї ухвали, шляхом подання до суду уточненого позову з зазначенням:
- реєстраційного номеру облікової картки платника податків, інформації щодо наявності адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заявника. - відомості про місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заінтересованої особи;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- відомостей щодо органу опіки та піклування на обліку якого перебуває недієздатна особа;
- доказів на підтвердження звернення заявника до органу опіки та піклування з заявою про звільнення її від повноважень опікуна;
- даних щодо місця проживання, перебування, в тому числі на лікуванні недієздатного ОСОБА_2 .
Суд роз'яснює заявнику, що в разі не усунення зазначених недоліків заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про судовий збір", статтями 175-177, 185, 297, 318 Цивільного процесуального кодексу України,суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про звільнення від повноважень опікуна, заінтересована особа - Орган опіки та піклування Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області - залишити без руху.
Запропонувати заявнику ОСОБА_1 в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки поданої заяви.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, вона буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: