19 липня 2024 р. Справа № 440/11853/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, м. Полтава, повний текст складено 10.04.24 по справі № 440/11853/23
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Полтавській області, третя особа), у якому просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складення та надсилання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 № ФП71305/4868 від 06 червня 2023 року станом на 01 січня 2022 року із заниженням розмірів додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби та премії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розмір яких встановлений відповідно до вимог окремого доручення - наказу Міністра оборони України від 14 січня 2022 року № 248/269 про визначення розмірів додаткових щомісячних видів грошового забезпечення військовослужбовців на 2022 рік, а саме: надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 % та премії у розмірі 35%, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії за вислугу років з 01 лютого 2022 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 у справі № 440/11853/23 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складення на ім'я ОСОБА_1 та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки №ФП71305/4768 від 06 червня 2023 року про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року із зазначенням у ній надбавки за особливості проходження служби в розмірі 0% та премії в розмірі 10%.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати на ім'я ОСОБА_1 та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01 січня 2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, зокрема, з урахуванням надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2022 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_1 звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі №440/11853/23 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 440/11853/23 повернуто скаржнику.
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України про визнання дій та бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виконання рішення суду від 04.10.2023 у справі № 440/11853/23, в якій просив суд:
- визнати дії та бездіяльність ПОТЦК та СП на виконання рішення ПОАС від 04.10.2023 у справі № 440/11853/23 щодо складання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня 2022 року для працездатних осіб - протиправними.
В обґрунтування вказаної заяви наполягав на виконанні відповідачем рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 у справі № 440/11853/23 неналежним чином, оскільки довідка про розмір грошового забезпечення складена не у відповідності до вимог чинного законодавства, порядку обчислення грошового забезпечення, передбаченого наказом Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам” від 07.06.2018 № 260. Так, залишення без змін розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача (їх грошовий еквівалент), а саме у розмірі, визначеному станом на 05.03.2019, свідчить про наявність в діях відповідача ознак протиправності.
Враховуючи те, що позивачем використано усі передбачені заходи, спрямовані на виконання рішення суду, у тому числі його примусове виконання в органах державної виконавчої служби, стверджував про наявність підстав для задоволення поданої заяви.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі № 440/11853/23 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дії та бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 440/11853/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі № 440/11853/23 та ухвалити нове рішення, яким заяву, подану позивачем в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 року у справі № 440/11853/23 задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про помилковість та безпідставність висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення поданої позивачем в порядку ст. 383 КАС України заяви, мотивованою фактичним виконанням відповідачем рішення у справі № 440/11853/23, оскільки такі обставини не відповідають дійсності.
Пояснив, що предметом спору у даній справі було визнання протиправних дій відповідача щодо зменшення розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії під час складання довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2022. При цьому, на виконання рішення суду у вказаній справі відповідачем внесено відомості до довідки про розмір грошового забезпечення та їх розміри у відсотковому співвідношенні, однак їх розміри значно зменшені (залишено в розмірах, які існували станом на 05.03.2019, що були обчислені з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених із застосуванням прожиткового мінімуму в розмірі 1762,00 грн, встановленого станом на 01.01.2018).
На думку позивача, відсутність у рішенні від 04.10.2023 у справі № 440/11853/23 чітких розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії не свідчить про наявність у відповідача права визначати їх на власний розсуд у неналежному розмірі.
Третя особа, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечувала проти доводів, викладених в ній, просила суд апеляційної інстанції залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 440/11853/23, яке набрало законної сили, суд зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати на ім'я ОСОБА_1 та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01 січня 2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, зокрема, з урахуванням надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2022 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_1 звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року.
Судом встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 440/11853/23 ІНФОРМАЦІЯ_3 04 грудня 2023 року сформував та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року, у якій визначив: посадовий оклад - 6950,00 грн, оклад за військове звання - 1980,00 грн, відсоткова набавка за вислугу років (50%) - 4465,00 грн, надбавка за ОПС (65%) - 6181,50 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 493,00 грн, премія (35%) - 1725,00 грн, всього - 21795,00 грн /а.с. 121/.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України, суд першої інстанції, з огляду на те, що рішенням у справі № 440/11853/23 відповідача не було зобов'язано підготувати та надати третій особі довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01 січня 2022 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, вважав, що між позивачем та відповідачем виникли нові правовідносини (новий спір) щодо правомірності/неправомірності обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, тобто такі відносини, які були відсутні під час розгляду цієї справи.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року в справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будьяких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільноправових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень (п. 40).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.
Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин 2, 4 вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частина перша статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
З наведених вище норм вбачається, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід'ємною складовою права на судовий захист.
Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 383 КАС України особа позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Так, стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Частиною 6 статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення по справі, що порушує права та законні інтереси позивача.
Колегією суддів встановлено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 у справі № 440/11853/23, яким частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 набрало законної сили 27.11.2023.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 у справі № 440/11853/23 відповідачем сформовано та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку № ФП71305/4767 від 06 червня 2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року, у якій визначено посадовий оклад - 6950,00 грн, оклад за військове звання - 1980,00 грн, відсоткова набавка за вислугу років (50%) - 4465,00 грн, надбавка за ОПС (65%) - 6181,50 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 493,00 грн, премія (35%) - 1725,00 грн, всього - 21795,00 грн.
Колегія суддів зауважує, що норми статті 383 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Позивач, обґрунтовуючи свою заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України, протиправністю дій відповідача при виконанні рішення суду від 04.08.2022 у справі № 520/24588/21, стверджує, що при складанні довідки № ФП71305/4767 від 06 червня 2023 року розмір складових із застосуванням прожиткового мінімуму встановленого на 01 січня 2022 року для працездатних осіб, визначений у спірний довідці із заниженням розмірів таких додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, як надбавка за особливості проходження служби та премія. На його переконання їх розмір повинен бути більшим, що в свою чергу, свідчить про фактичне невиконання ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення у справі № 440/11853/23.
Тобто, по суті, ОСОБА_1 заперечує проти зазначених у спірній довідці розмірів у відсотковому співвідношенні надбавки за особливості проходження служби та премії.
Разом з цим, колегія суддів наголошує, що зобов'язальна частина рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 у справі № 440/11853/23 не містить жодної вимоги до відповідача стосовно необхідності зазначення у довідці конкретних розмірів (відсотків) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; відповідача зобов'язано надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку, зокрема, з урахуванням надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2022 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_2 звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 01 лютого 2022 року.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в контексті спірних правовідносин виключно питання щодо невидачі ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки про розмір грошового забезпечення може бути предметом судового контролю, а вимоги щодо правильності обчислення відповідачем розміру складових, які вказані в такій довідці, можуть бути заявлені в окремому позові.
Крім того, як вбачається зі змісту судового рішення від 04.10.2023 у справі № 440/11853/23 позивач звертався з вимогою про зобов'язання відповідача підготувати і надати до ГУ ПФУ в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 з урахуванням надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% та премії у розмірі 35% для здійснення обчислення та перерахунку пенсії за вислугу років з 01.02.2022.
Однак, суд першої інстанції вирішуючи питання щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача зазначити у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 конкретні розміри складових щодо надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% та премії у розмірі 35% для здійснення обчислення та перерахунку пенсії за вислугу років з 01.02.2022, дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки до суду не було надано доказів на підтвердження того, що середній розмір премії, що фактично виплачена за січень 2022 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію, становив саме 35%, а середній розмір надбавки за особливості проходження служби, що фактично виплачена за січень 2022 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію, становив саме 65%.
Колегія суддів зазначає, що позивач вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позову не оскаржував, а відтак жодного іншого рішення, з якого б випливав обов'язок ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначити у спірній довідці розмір надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% та премії у розмірі 35% по даній справі судами не приймалось.
За встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 у справі № 440/11853/23.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає обставин, які б давали підстави ставити під сумнів правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 по справі № 440/11853/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова