Справа № 560/10223/24
19 липня 2024 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши позовну заяву керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України до Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації щодо невиконання вимог чинного законодавства України з виготовлення облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини за видом "археологія" - "Поселення ХІІ-ХІІІ ст." с. Жищинці Городоцької міської територіальної громади Хмельницького району та зобов'язати Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації виготовити облікову документацію на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Проте позовна заява не відповідає таким вимогам.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У позовній заяві позивач вказує, що звернення прокурора до суду з даним позовом обумовлено бездіяльністю Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації, яка полягає у не виготовленні облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини на видом "археологія" - "Поселення ХІІ-ХІІІ ст." с. Жищинці на східній околиці села, на правому (північному) березі струмка, що тече через село.
Вказує, що з метою збереження щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, Волочиською окружною прокуратурою на адресу Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації направлено листи про наявність порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини щодо необхідності виготовлення облікової документації для занесення вказаного об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Однак на щойно виявлений об'єкт археологічної спадщини облікова документація (паспорт, облікова картка, акт стану збереження, історична довідка) так і не виготовлена.
Звертає увагу суду, що з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації, яка полягає у невчиненні дії, спрямованих на виготовлення облікової документації, Міністерство культури та інформаційної політики України до суду не зверталося. Вказане свідчить про бездіяльність Міністерства культури та інформаційної політики України, яка може призвести до негативних наслідків.
Вказане і стало підставою для звернення керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України до суду.
Суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 7 ст. 160 КАС України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
При цьому, за змістом ч. ч. 3 і 4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 КАС України).
Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Верховний Суд у постанові від 20.01.2022 у справі у справі № 0440/6277/18 дійшов до висновку, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб'єкта виконання владних управлінських функцій, а - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб'єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.
З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб'єкта владних повноважень.
Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 26.02.2020 року в справі № 804/4458/18, від 27.04.2020 року в справі № 826/10807/16, від 20.05.2020 року в справі №580/17/20.
Суд звертає увагу на те, що керівником Волочиської окружної прокуратури в позовній заяві не зазначено жодних визначених Законом конкретних заходів, яких Міністерство культури та інформаційної політики України мало б вжити для захисту інтересів держави в сфері охорони культурної спадщини. Не надано суду і доказів причини неможливості самостійного захисту інтересів держави в сфері охорони культурної спадщини Міністерством культури та інформаційної політики України.
Відтак, судом встановлено, що прокуратурою не обґрунтовані підстави звернення до суду в інтересах держави за наявності державного органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції - Міністерства культури та інформаційної політики України.
Крім того, в позовній заяві керівник Волочиської окружної прокуратури вказує, що занесенню щойно виявленого об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини.
Однак позивач не вказав, які конкретні заходи мають бути вжиті Департаментом інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації для виготовлення облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини та якими нормативно-правовими актами це визначено.
Враховуючи викладене, позивачем порушено вимоги пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації.
Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- обґрунтування наявності законних підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді та подання доказів, які підтверджують існування передбачених законом підстав;
- позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ст.160 КАС України.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.А. Божук