Справа № 420/10177/21
19 липня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Потоцької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Позивача про постановлення ухвали в порядку ст. 383 КАС України,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилася справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення набрало законної сили 17.12.2021 року.
Представником позивача до суду 13.11.2023 року за вхід. №39640/23 надано заяву в порядку 383 КАС України, в якій він просить:
- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 31.01.2022 р. №951370822326 та його дії в частині обмеження максимального розміру пенсії та визначення 60% - відсоткового значення розміру пенсії від заробітної плати прокурора, який працює на відповідній посаді, під час її перерахунку ОСОБА_1 з 01.04.2021 року, вчинені як суб'єктом владних повноважень - відповідачем 1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2021р. у справі №420/10177/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 року у справі №420/10177/21, без обмеження її максимального розміру та виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% від заробітної плати прокурора, який працює на відповідній посаді згідно з довідкою Миколаївської обласної прокуратури від 29.03.2021 року №21-92вих.21, з урахуванням фактично виплачених сум.
На підставі Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.06.2024 року вказану заяву передано до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 12.07.2024 року прийнято до розгляду заяву та запропоновано сторонам подати до суду письмові пояснення з приводу наведених у заяві обставин та всі докази на їх підтвердження.
Головним управлінням ПФУ в Одеській області заперечення на заяву не подано.
Відповідно до абз. 1 ч.5 ст.383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Заяву розглянуто в порядку письмового провадження.
Розглядаючи заяву представника позивача в порядку ст. 383 КАС України, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 383 КАС України, передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Правові норми статті 383 КАС України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання судового рішення, яке стало наслідком протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, на якого покладений обов'язок щодо його виконання.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, в свою чергу, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 5 лютого 2020 року у справі № 640/10843/19, від 28.04.2020 у справі № 611/26/17.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі "Сорінг проти Об'єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Відтак, відповідач зобов'язаний виконати судове рішення, яке набрало законної сили, в межах покладених на нього цим рішенням зобов'язань.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, якому відповідно до розпорядження №822326 від 11.07.2012 року призначено пенсію відповідно до ст.50-1 Закону України « Про прокуратуру» основний розмір якої становить 80% від заробітної плати.
Рішенням про відмову в перерахунку пенсії №951370822326 від 05.08.2020 року, відповідач повідомив позивача, що йому відмовлено в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України « Про прокуратуру» (за заявою від 04.08.2020 року № 164).
Не погоджуючись із рішенням №951370822326 від 05.08.2020 року позивач звернувся до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 року по справі № 420/8564/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05.08.2020 року №951370822326 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 за вислугою років згідно із заявою від 04.08.2020 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років згідно з довідкою прокуратури Миколаївської області від 14.05.2020 року №18-206вих.20, з урахуванням фактично виплачених сум, у правовідносинах, що виникли після дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р/2019, тобто з 14 грудня 2019 року, без обмеження її максимального розміру.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного, суду від 02.12.2020 року у справі №420/8564/20 Головним управлінням 05.01.2021 винесено Рішення №951370822328 про перерахунок пенсії.
Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача склав 23228,80 грн, загальний процент розрахунку пенсії від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати встановлено 60% відповідно до ст. 86 Закону України від 14.10.2014 року№ 1697 -VII « Про прокуратуру» .
29.03.2021 року позивач отримав довідку встановленої форми від Миколаївської обласної прокуратури від 29.03.2021 року № 21-92вих.21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.
07.04.2021 року позивач через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою щодо перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697. До заяви від 07.04.2021 року позивачем була додана довідка про заробітну плату (грошове забезпечення) від 29.03.2021 №21-92вих-21 видана Миколаївською обласною прокуратурою.
На підставі заяви та наданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області винесено Рішення від 08.04.2021 року № 951370822326 про відмову у проведенні перерахунку пенсії.
30.04.2021 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії, виходячи із розміру складових заробітної плати (грошового забезпечення) працівника прокуратури, який працює на відповідній посаді (керівника місцевої прокуратури), які вказані у довідці Миколаївської обласної прокуратури відповідно до Закону № 1697, яка подана з порядку Закону України « Про звернення громадян» .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 08.04.2021 № 951370822326 в перерахунку пенсії позивачу відмовлено.
Позивачем вказане рішення оскаржено до суду.
Позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 08.04.2021 року № 951370822326 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Миколаївської обласної прокуратури від 29.03.2021р.;
- визнати незаконною бездіяльність Пенсійного Фонду України, Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області та Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області в нездійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 30.04.2021 та довідки Миколаївської обласної прокуратури від 29.03.2021р.
- зобов'язати Пенсійний Фонд України, Головне управління Пенсійного Фонду України в Київській області та Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно з довідкою Миколаївської обласної прокуратури від 29.03.2021 року № 21-92вих.21 та за його заявою від 30.04.2021р. з урахуванням фактично виплачених сум - з 15 березня 2021року, без обмеження її максимального розміру.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 року по справі № 420/10177/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 08.04.2021 року № 951370822326 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Миколаївської обласної прокуратури від 29.03.2021р. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, викладені в листі від 18.05.2021 року №7898-7889/Б-02/8-1500/21, щодо відмови у здійсненні з 01.04.2021 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 30.04.2021 та довідки Миколаївської обласної прокуратури від 29.03.2021р. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно з довідкою Миколаївської обласної прокуратури від 29.03.2021 року № 21-92вих.21 та за його заявою від 30.04.2021р. з урахуванням фактично виплачених сум з 01.04.2021року. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
31.01.2022 року Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 року по справі №420/10177/21 прийнято рішення №951370822326 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії, під час якого розмір пенсії розраховано з 60% від грошового забезпечення та обмежено максимальний розмір десятьма прожитковими мінімумами.
Позивачем вказане рішення оскаржено до суду.
Позивач просив:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Миколаївської обласної прокуратури від 29.03.2021 року з визначенням процентного розміру 60% від заробітної плати та з обмеженням її максимального розміру;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 31.01.2022 року №951370822326 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Миколаївської обласної прокуратури від 29.03.2021 року з визначенням процентного розміру 60% від заробітної плати та обмеженням її максимального розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно з довідкою Миколаївської обласної прокуратури від 29.03.2021 року № 21-92вих.21 та за його заявою від 30.04.2021р. з урахуванням фактично виплачених сум - з 01 квітня 2021 року у розмірі 80% від заробітної плати працівника прокуратури, який працює на відповідній посаді (керівника окружної прокуратури), без обмеження її максимального розміру;
- зобов'язати Пенсійний фонд України забезпечити виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням проведеного перерахунку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 року по справі № 420/5164/22 відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду по справі №420/5164/22 набрало законної сили 19.10.2022 року на підставі Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року - залишено без змін.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Зазначений принцип отримав подальше закріплення у нормах судоустрійного і процесуального законодавства.
Обов'язковий характер судового рішення, яке ухвалюється іменем України, підкреслює авторитет судової влади, оскільки жодне рішення інших органів не може прийматись іменем України. Вимога про ухвалення судових рішень іменем України випливає з теорії поділу влади, згідно з якою судова влада є гілкою державної влади України, а тому рішення судів є уособленням волевиявлення держави і, відповідно, їх виконання має бути гарантовано державою. Саме тому обов'язковість судових рішень забезпечується державою.
Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права
З огляду на вищезазначене, судом встановлено, що Рішення №951370822326 від 31.01.2022 року прийняте Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 року по справі №420/10177/21 було предметом розгляду справи № 420/5164/22, рішення по якому набрало законної сили.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що позивач, звертаючись про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень в порядку 383 КАС України, намагається змінити рішення прийняте за тими ж обставинами, яким вже надана правова оцінка судом в іншій справі, а тому вимоги Позивача не підлягають задоволенню.
Частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 159, 248, 256, 261, 262, 293-297, 383 КАС України, суд
У задоволенні заяву представника Позивача від 13.11.2023 року за вхід. №39640/23 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА