01 липня 2024 року Справа №160/16305/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
24.06.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
1) визнати протиправною діяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо:
- направлення клопотання командуючому ОК " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом "Д" статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, - "пониження в посаді" командира 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_1 ;
- невиплати лейтенанту ОСОБА_1 премії в повному обсязі за лютий 2023 року на підставі пункту 5 розділу ХVІ "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 та не виплати додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 за лютий місяць 2023 року у повному обсязі;
2) скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 за №6001 від 20.03.2024р.;
3) виплатити лейтенанту ОСОБА_1 премії в повному обсязі за лютий 2023 року на підставі пункту 5 розділу ХМІ "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, та виплатити додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 за лютий місяць 2023 року у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Так, п.4 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Водночас, ч.7 ст.161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Як слідує з позовної заяви, ОСОБА_1 , зокрема, просить суд скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 за №6001 від 20.03.2024р., проте до позовної заяви у якості додатку долучено лише копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №6001 від 20.03.2023р., який позивачем у якості предмета спору у позові не вказано.
Крім цього, ОСОБА_1 заявлено позовну вимогу про виплату йому премії в повному обсязі за лютий 2023 року на підставі пункту 5 розділу ХМІ "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, та виплати додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 за лютий місяць 2023 року у повному обсязі, проте така вимога заявлена без зазначення кого саме позивач просить зобов'язати здійснити таку виплату, що робить цю позовну вимогу неконкретизованою та потребує її уточнення.
За наведених обставин, позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, в якій чітко зазначити який саме наказ командира військової частини НОМЕР_1 (із зазначенням його реквізитів - дати та номера) він оскаржує, та із зазначенням у позовних вимогах кого саме він просить зобов'язати здійснити виплату позивачеві премії в повному обсязі за лютий 2023 року на підставі пункту 5 розділу ХМІ "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, та виплатити додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 за лютий місяць 2023 року у повному обсязі, а також подати копії такої уточненої позовної заяви та додатків до неї відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, оскільки п.1 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті, або надати докази направлення такої уточненої позовної заяви іншим учасникам справи до їх Електронних кабінетів з використання сервісу «Електронний суд».
Крім того, на виконання ч.7 ст.161 КАС України позивачеві слід надати копії оскаржуваного рішення відповідача (наказу) для суду та відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, якщо позивачем все ж таки буде визначено в уточненій позовній заяві, що ним оскаржується саме наказ командира військової частини НОМЕР_1 за №6001 від 20.03.2024р., копія якого до первинної позовної заяви не надана.
Також суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, у позовній заяві позивачем висловлено заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, в якій останній просить суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити йому пропущений строк на звернення до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 з вищевказаними позовними вимогами, посилаючись на те, що позивач про порушення своїх прав дізнався лише 31.05.2024р. з відповіді на запит представника позивача, до якої була долучена фотокопія наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №6001 від 20.03.2024р.
Розглядаючи подану позивачем заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, суд зазначає наступне.
Так, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При цьому абз.1 ч.2 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас ч.3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частина 5 статті 122 КАС України є спеціальною нормою у розв'язанні спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби порівняно з нормою, яка міститься в частині другій статті 122 КАС України та встановлює шестимісячний строк звернення до суду.
За змістом приписів п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, військова служба є різновидом служби публічної.
Як слідує з позовної заяви, позивачем оскаржуються дії Військової частини НОМЕР_1 щодо направлення клопотання командуючому ОК " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом "Д" статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, - "пониження в посаді" командира 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_1 , а також щодо невиплати лейтенанту ОСОБА_1 премії в повному обсязі за лютий 2023 року на підставі пункту 5 розділу ХVІ "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 та не виплати додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 за лютий місяць 2023 року у повному обсязі.
При цьому до позовної заяви позивачем надано копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №6001 від 20.03.2023р., згідно з яким наказано:
- за неналежне виконання службових обов'язків та за порушення вимог абзаців 2, 5, 10 статті 11; статті 16: статті 111; абзацу 3 статті 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; розділу 2 статті 28 Бойового статуту механізованих і танкових військ сухопутних військ Збройних Сил України, частина 2 (батальйон, рота); статей І, 2, абзаців 3, 6 статті 3, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, начальнику персоналу військової частини НОМЕР_1 підготувати клопотання командуючому ОК " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом "Д" статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, - "пониження в посаді" командира 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_1 ;
- помічнику командира з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби не виплачувати лейтенанту ОСОБА_1 премію в повному обсязі за лютий 2023 року на підставі пункту 5 розділу ХVІ "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, та не виплачувати додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 за лютий місяць 2023 року у повному обсязі.
Наведене свідчить про те, що позивачем оскаржуються дії відповідача щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, в тому числі в частині щодо не виплати позивачеві у зв'язку із цим премії та додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, за лютий 2023 року, вчинені на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №6001 від 20.03.2023р. у березні 2023р., проте, з позовною заявою про оскарження таких дій позивач звернувся до суду лише 22.06.2024р., тобто з порушенням встановленого ч.5 ст.122 КАС України місячного строку звернення до суду з позовом у справах щодо проходження публічної служби, хоча про такі дії відповідача позивач міг та повинен був дізнатися ще у березні 2023 року, коли не отримав разом із виплаченим грошовим забезпеченням премію та додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ №168, за лютий 2023 року.
Таким чином, звернувшись з позовними вимогами щодо оскарження таких дій відповідача лише 22.06.2024р., позивач здійснив це зі значним пропуском строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Наведеній нормі кореспондують приписи ч.6 ст.161 КАС України, якою визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Водночас, ч.1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, з урахуванням положень ст. ст. 122, 123 КАС України, обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду з цим позовом, на які позивач посилається у заяві про поновлення строку звернення до суду як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
У розглядуваному випадку доводи, зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, не можуть свідчити про поважність причин пропуску такого строку, оскільки жодних перешкод щодо своєчасного з'ясування позивачем, що його право порушено ще у березні 2023 року при отриманні грошового забезпечення за лютий 2023 року, об'єктивно не існувало і позивачем це не спростовано, водночас, існування поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не доведено.
При цьому слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні “Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії” Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).
Водночас позивачем не надано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду у визначений КАС України строк.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Таким чином, позивачеві слід подати нову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху
Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин;
- уточненої позовної заяви, в якій чітко зазначити який саме наказ командира військової частини НОМЕР_1 (із зазначенням його реквізитів - дати та номера) оскаржує позивач, та із зазначенням у позовних вимогах кого саме він просить зобов'язати здійснити виплату позивачеві премії в повному обсязі за лютий 2023 року на підставі пункту 5 розділу ХМІ "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, та виплатити додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 за лютий місяць 2023 року у повному обсязі, а також із поданням копій такої уточненої позовної заяви та додатків до неї відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, або доказів направлення такої уточненої позовної заяви іншим учасникам справи до їх Електронних кабінетів з використання сервісу «Електронний суд»;
- копій оскаржуваного рішення відповідача (наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №6001 від 20.03.2024р. для суду та відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, якщо позивачем все ж таки буде визначено в уточненій позовній заяві, що ним оскаржується саме наказ командира військової частини НОМЕР_1 за №6001 від 20.03.2024р.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Турова