Справа № 761/40168/23
Провадження № 2-др/761/239/24
11 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Притули Н.Г.,
при секретарі: Габунії М.Г.,
за участі:
представника ОСОБА_1 : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Головне управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання недійсним договору позики, -
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Головне управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання недійсним договору позики, у задоволенні позову відмовлено.
05.06.2024 року представник відповідача ОСОБА_3 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32 000,00 грн.
10.07.2024 року до суду надійшло клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в яких він просить відмовити відповідачу у стягненні витрат на правничу допомогу, оскільки заявлений розмір судових витрат є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.
Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити відповідачу у стягнення судових витрат.
Представник ОСОБА_3 направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, додатково зазначив, що заяву підтримує та просить її задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали вищезазначеної справи суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, частково задовольнивши заяву, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Головне управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання недійсним договору позики, у задоволенні позову відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Також, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_3 у зв'язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: копію угоди про надання правової допомоги від 16.02.2022 року; копію додаткової угоди №1 від 14.01.2024 року до договору про надання правової допомоги від 16.02.2022 року; копію акту приймання передачі наданих послуг від 04.06.2024 року.
Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).
Надаючи оцінку наведеному в акті приймання передачі наданих послуг від 04.06.2024 року, де викладено об'єм виконаних адвокатом робіт та вартість наданих послуг, зокрема вказано, що вартість послуги - підготовка та подання відзиву становить 15 000,00 грн., суд зазначає, що зазначена вартість послуги є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, а реальна вартість наданої послуги становить 5 000,00 грн.
Щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу за ознайомлення з матеріалами справи в розмірі 5 000,00 грн., варто зазначити, що вказана вартість послуги є неспівмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, а тому суд вважає за можливе стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу за ознайомлення з матеріалами справи в розмірі 1 000,00 грн.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколів судових засідань, судові засіданні, які відбулись 27.02.2024 року, 01.04.2024 року та 31.05.2024 року, загалом тривали 3 год. 10 хв., тому наявні підстави для стягнення з позивача витрат за участь представника відповідача у вказаних судових засіданнях за 3 год. 10 хв., що становить 4 000,00 грн.
Враховуючи викладене, а також з урахуванням заперечень сторони позивача щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок ОСОБА_1 , є неспівмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, а тому суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, який підлягає відшкодуванню в сумі 10 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 144, 270, 353 ЦПК України, суд
Заяву відповідача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Головне управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання недійсним договору позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16 липня 2024 року.
Суддя: Н.Г. Притула