Справа № 127/19975/24
Провадження № 2/127/2776/24
16 липня 2024 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» про стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Земляков О.А., звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» про стягнення заборгованості за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством від 10.06.2020 року №971 за вироблену та продану електроенергію в розмірі 9 688,18 грн, пені за прострочення виконання платежів за період з 22.03.2022 по 12.06.2024 в розмірі 47 001,67 грн., та 3 % річних в розмірі 3 117,93 грн.
Позов мотивований тим, що між позивачем та ТОВ «Енера Вінниця» 10.06.2020 укладено договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №971.
За умовами договору позивач має право продавати електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватного господарства, а відповідач бере на себе зобов'язання купувати у позивача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, у строки передбачені договором.
На виконання умов договору, ОСОБА_1 продавав ТОВ «Енера Вінниця» електричну енергію, вироблену його генеруючою установкою в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, що підтверджується Актами приймання-передавання товару (електричної енергії) за період з лютого 2022 року по квітень 2024 року.
Однак Відповідач у порушення умов Договору постійно затримую виконання своїх зобов'язань, сплачує не в повному обсязі, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.
Таким чином станом на 13.06.2024 заборгованість ТОВ «Енера Вінниця» перед ОСОБА_1 за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством від 10.06.2020, № 971 за вироблену та продану електроенергію складає 9688,18 грн.
З огляду на вищевикладене позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу електричної електроенергії №971 від 10.06.2020, а саме: 9688,18 грн. основного боргу, пеню за прострочення виконання платежів за період з 22.03.2022 по 12.06.2024 в розмірі 47 001,67 грн., 3 117,93 грн. 3% річних, а також судовий збір.
В судове засідання представник позивача не з'явився, але подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилися, але у матеріалах справи наявна заява про здійснення розгляду справи без участі відповідача, із врахуванням викладеного у відзиві на позов.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 17.06.2024 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у встановлений судом строк надав відзив у якому частково визнав позовні вимоги. Вказав, що заборгованість в сумі 9688,18 грн. оплачена.
У решті суми (47 001,67 грн. пеня, 3 117,93 грн. 3% річних) відповідач вказує, що згідно положень Постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері електроенергетики та комунальних послуг №153 від. 30.01.2023 строк оплати вартості електричної енергії, виробленої генеруючи ми установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, купленої постачальником універсальних послуг за «зеленим» тарифом за грудень 2022 року визначено до 25 грудня 2023 року.
Таким чином, у зв'язку з добровільною оплатою заборгованості у розмірі 9688,18 грн. відповідач просить закрити провадження у справі в цій частині.
Відповідач не погоджується з нарахованим позивачем штрафними санкціями, оскільки у відповідності до п. п 16 п. 1 Постанови НКРЕКП №332 зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбаченими договорами, що укладені відповідно до ЗУ «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Щодо нарахування 3% річних та пені відповідач вказує, що останні як вид неустойки підлягають зменшенню у зв'язку із об'єктивною неможливістю своєчасного здійснення розрахунку товариством, тому просить суд врахувати вказані обставини та надані на підтвердження цього докази при винесенні судом рішення.
Представник позивача надав відповідь на відзив та заяву про зменшення позовних вимог. У відповіді на відзив вказав на те, що дійсно станом на день подання позову існувала заборгованість, яку відповідач сплатив в сумі 9688,18 грн.
Наразі заборгованість відсутня, однак позивач вважає, що, постанови НКРЕПП про нарахування та стягнення штрафних санкцій носять рекомендаційний характер. Відтак вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у відповідності до вимог ч. 2 ст.625ЦК України 3% річних та інфляційне збільшення, що є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, а не штрафними санкціями.
З огляду на вищевикладене позивач просить стягнути з відповідача на свою користь за договором купівлі-продажу електричної енергії №971 від 10.06.2020 року - 47 001,67 грн. пені, 3 117,93 грн. 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання.
Представник відповідача подав клопотання про закриття провадження в якому вказує, що позовні вимоги за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством» №971 були визнані частково, заборгованість в сумі 9688,18 грн. оплачена.
Решта позовних вимог в сумі: 47 001,67 грн. пеня, 3 117,93 грн. 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, Товариством не визнаються.
Відтак, представник відповідача вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 9688,18 грн. підлягають закриттю.
Суд дослідивши надані докази встановив, що 10.06.2020 ТОВ «Енера Вінниця» та ОСОБА_1 уклали договір про купівлю продаж енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №971.. Згідно умов договору сторони погодили, що споживач (позивач) має право продати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання або енергії вітру об'єктами електроенергетики приватних домогосподарств, а постачальник взяв на себе обов'язок з купівлі у споживача електричної енергії. Розрахунковим періодом є календарний місяць, оплата здійснюється до 15 числа місяця, наступного за розрахунком.
Згідно умов договору сторони погодили, що постачальник (відповідач) продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, споживач (позивач) оплачує постачальнику вартість спожитої електричної енергії та здійснює інші платежі.
Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання або енергії вітру об'єктами електроенергетики приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами.
Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до Договору.
На виконання умов договору, ОСОБА_1 продавав ТОВ «Енера Вінниця» електричну енергію, вироблену його генеруючою установкою в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, що підтверджується Актами приймання-передавання товару (електричної енергії) за період з лютого 2022 року по квітень 2024 року.
Однак Відповідач у порушення умов Договору постійно затримую виконання своїх зобов'язань, сплачує не в повному обсязі, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.
Таким чином, станом на 13.06.2024 заборгованість ТОВ «Енера Вінниця» перед ОСОБА_1 за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством від 10.06.2020, № 971 за вироблену та продану електроенергію складала 9688,18 грн.
21.06.2024 ТОВ «Енера Вінниця» сплатив ОСОБА_1 залишок заборгованості в сумі 9688,18 грн.
Станом на 13.06.2024 за період з 22.03.2022 по 12.06.2024 року нараховано 47 001,67 грн. пеня, 3 117,93 грн. 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання.
Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13ЦПК України зобов'язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог, а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (п. 2 ч. 1ст. 49 ЦПК України).
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).
Позивач звернувшись із позовом визначив ціну позову та заявлені вимоги на суму 59 807,78 грн. Пізніше позивач у відповіді на відзив зазначив про зменшення позовних вимог, скористався принципом диспозитивності, та виявив бажання зменшити заявлені позовні вимоги до 47 001,67 грн. пені, 3 117,93 грн. 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання .
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).
Представник відповідача надав клопотання про закриття провадження у справі мотивоване відсутністю предмету спору зі стягнення основної заборгованості. Суд відмовляє в задоволенні клопотання як такого, що не відповідає вимогам законодавства, зокрема провадження відкрито за всіма вимогами, а не по кожній окремо та закрити провадження по справі можна в разі, якщо всі вимоги вирішено.
Відповідно до вимог пункту 1 підпункту 16 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25 лютого 2022 року №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Відповідно до вимог ст. 63 ч. 5 п. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник універсальних послуг зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує величину, визначену для відповідних категорій генеруючих установок приватних домогосподарств відповідно до ч. 23 ст. 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (ст. 625 ч. 2 ЦК України).
Відповідно дост.533ЦК грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає оплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідальність сторін у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за укладеними Договорами передбачається умовами укладених Договорів та чинним законодавством.
У відповідності до пункту 5.1 розділу 5 укладеного між сторонами договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 971 визначено, що Постачальник несе відповідальність за прострочення оплати за придбану електричну енергію.
Пунктом 2.2. вказаного договору визначено, що Постачальник зобов'язаний сплачувати неустойку (пеню) у разі прострочення платежів за отриману електричну енергію, а пунктом 2.3. Споживач має право на оплату неустойки ( пені) у разі прострочення платежів за отриману постачальником універсальних послуг за електричну енергію відповідно до умов цього договору.
Пунктом 4.1. вказаного договору сторони визначили, що у разі неоплати обсягу придбаної електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, постачальник універсальних послуг зобов'язаний сплатити споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.
Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Частиною третьою статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Такий підхід було відображено у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2014 р. № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, а також він відповідає судовій практиці Верховного Суду.
Отже, положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.
Такі позиція також відображена у висновках, які зробив Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 4 листопада 2015 року у справі № 6-1120цс15, і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц.
Так, у постанові від 23.03.2021 р. у справі № 921/580/19 Верховний Суд зазначає, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен: 1) з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків; 2) об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з: інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язань; причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення у виконанні зобов'язання; невідповідності розміру пені наслідкам порушення; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки); · майнового стану сторін.
У вказаній вище постанові від 23.03.2021 р. Верховний Суд також вказує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності в законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
З урахуванням практики Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04.06.2018 р. у справі № 908/1453/14, від 21.01.2021 р. у справі № 927/704/19, від 30.03.2021 р. у справі 902/538/18, обставинами, на які сторони справи можуть посилатися при розгляді питання про зменшення неустойки, є: критичний фінансово-господарський стан суб'єкта господарювання; наявність заборгованості із заробітної плати; відсутність коштів на банківських рахунках; потреба в грошових коштах для підтримання технологічного процесу виробництва; монопольне становище контрагента; стягнення 3 відсотків річних та інфляційних нарахувань; існування дебіторської заборгованості.
Разом із тим, у постанові від 21.01.2021 р. у справі № 927/704/19 Верховний Суд звертає увагу на необхідність подання доказів, що підтверджуватимуть об'єктивну неможливість своєчасного здійснення розрахунків, зокрема відсутності коштів на інших (поточних) рахунках підприємства, в тому числі неможливості залучення кредитних коштів; ведення належної претензійно-позовної діяльності щодо стягнення дебіторської заборгованості в примусовому порядку.
В матеріалах справи відповідачем надано відповідні докази: звіт про фінансові результати, оборотно сальдову відомість по рахунку 3615 про заборгованість перед Товариством, довідку про ведення претензійно-позовної робот Товариством, які підтверджують об'єктивну неможливість своєчасного здійснення розрахунку та просить це врахувати при винесенні рішення.
Тому суд враховуючи вищевикладене, та те, що заборгованість виникла за квітень 2024 р., і до цього періоду Товариство належним чином виконувало свої зобов'язання, вважає, за можливе зменшити розмір пені, яку заявлено позивачем в розмірі 47 001,67 грн., оскільки її сума значно перевищує розмір збитків, до суми, яка буде співмірною та справедливою, а саме сумі заборгованості, яка виникла у відповідача перед позивачем, 9 699, 18 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Тому суд, дослідивши докази, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог згідно заяви про зменшення позовних вимог та зменшення судом розміру пеня, яка в три рази перевищує розмір завданих збитків, а саме у сумі 12 817,11 грн., що включає в собі суму пеня 9 699, 18 грн. та 3 117,93 грн. 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє з тих, підстав, що відповідач надав квитанцію про сплату позивачу 9688,18 грн. боргу за договором купівлі-продажу електроенергії.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн., ціна позову становила 59807,78 грн., позов задоволено на суму 12 817,11 грн., тобто на 21,43% (50 119,60 х 100 : 59807,78), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 259,56 грн. (1211,20 х 21,43%) судового збору.
Отже, відповідно до ст. 141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 259,56 грн. в рахунок компенсації сплаченого судового збору, що є пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, ст. 526 ч. 1 ЦК України, ст. 63 ч. 5 п. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», суд,
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» на користь ОСОБА_1 12 817 (дванадцять тисяч вісімсот сімнадцять) гривень 11 копійок, що включає в собі суму пеня 9 699 гривень 18 копійок та 3 117 гривень 93 копійки 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» на користь ОСОБА_1 259 гривень 56 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця», код ЄДРПОУ 41835359, місцезнаходження: вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця.
Суддя: