Справа № 638/18444/18
Провадження № 1-кп/638/237/24
17 липня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою у судовому провадженні стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, який перебуває в умовах ДУ Харківський слідчий ізолятор,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
встановив:
В провадження Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , посилаючись на продовження існування ризиків, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на необґрунтованість заявленого ризику, просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів, про що надав письмове клопотання.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора, підтримавши думку обвинуваченого.
Колегія суддів, розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали справи, дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
Встановлено, що ухвалою суду від 19.12.2018 року до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 01.04.2024 року строк дії запобіжного заходу продовжено до 25.07.2024 року з визначенням застави в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 800 гривень з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , колегією судів враховується, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, продовжує існувати, а саме: можливість переховуватись від суду.
Об'єктивних даних щодо зменшення даного ризику суду не надано. Обставини, зазначені обвинуваченим в судовому засіданні, не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст.177 КПК України продовжує існувати, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тому колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на строк 60 діб, тобто до 14 вересня 2024 року включно.
Даних щодо неможливості продовження дії раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я суду не надано.
У відповідності ч.2 ст.331, ч.4 ст.199 КПК України суд розглядає клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, відповідно до ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З огляду на викладене, колегія суддів визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, в раніше обраному розмірі - 536 800 гривень, яка на переконання колегії суддів здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків та, у разі її внесення буде справедливою альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою та вагомим стримуючим засобом, здатним забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331, 369, 372 КПК України, колегія суддів -
постановила:
Клопотання прокурора задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в Державній установі Харківський слідчий ізолятор, продовживши строк цього запобіжного заходу до 14 вересня 2024 року.
Одночасно визначити суму застави у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 800 (п'ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674 , МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, призначення платежу - застава згідно КПК по справі відносно ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу, справа №638/18444/18 (Дзержинський районний суд м.Харкова).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду протягом всього строку тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із міста Харкова без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з потерпілою, свідками, експертами у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи тимчасового тримання негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3