пр. № 1-кс/759/4424/24
ун. № 759/12866/24
24 червня 2024 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12024100080001912 від 11.06.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 діб.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що 24.02.2022 згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який у подальшому продовжено. Зокрема відповідно до Указу № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (Указ затверджено Законом № 3484-ІХ від 08.05.2024) строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05:30 14.05.2024 строком на 90 діб, тобто до 12 серпня 2024 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягненим до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих кримінальних правопорушень належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 03.06.2024 в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , в умовах воєнного стану, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6 , поєднаного із проникненням до житлової кімнати № 146, завдавши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 1291 грн. 24 коп.
03.06.2024, в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , перебуваючи на території Святошинського району м. Києва, не маючи постійного місця роботи та джерела доходів, усвідомлюючи, що в країні введено воєнний стан, вирішив заволодіти майном громадян шляхом крадіжки, з метою подальшого обернення його на свою користь та особистого збагачення.
З метою виконання свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , 03.06.2024 в денний час доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, прийшов до гуртожитку, що розташовується за адресою: АДРЕСА_3 та користуючись тим, що на посту відсутній консьєрж та тим, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, взяв зі столу ключ від житлової кімнати № 146, де проживає ОСОБА_6 , та поклав його до своєї кишені, після чого направився на п'ятий поверх гуртожитку.
Продовжуючи свої протиправні дії, направленні на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 підійшов до вхідних дверей кімнати № 146, переконавшись, що в кімнаті відсутні мешканці та ніхто з мешканців за його діями не спостерігає, діючи таємно, умисно, шляхом відкриття замка заздалегідь взятим ключем, проник всередину, де почав підшукувати майно, яким можна було б заволодіти.
Знаходячись в приміщенні кімнати, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, ОСОБА_4 взяв чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_6 , а саме машинку для стрижки «Philips» Hairclipper series 5000 HC5612/15, вартістю 1291 грн. 24 коп., чоловічу сумку типу «борсетка» чорного кольору у якій знаходились документи, паспорт громадянина України, реєстраційний номер платника податків, довідка про реєстрацію місця проживання видані на ім'я ОСОБА_6 та інші речі, які матеріальної цінності не становлять.
Заволодівши таким чином чужим майном, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а майном в подальшому розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 1291 грн. 24 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням у житло, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.
Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував і просив застосувати стосовно нього запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши пояснення прокурора та підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 24.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності, зокрема:
- протоколом прийняття заяви у ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду місця події від 08.06.2024;
- протоколами допиту свідків;
- та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити, що підозрюваний суспільно-корисною працею не займається, джерела його доходів суду не відомі, а тому існує ризик щодо можливості переховування підозрюваного від слідчого, прокурора та суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини. Крім того, існує ризик впливу на потерпілого та свідків, адже підозрюваному відомі місця проживання/перебування вказаних осіб. А також існує ризик щодо можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки він не працевлаштований та слідчому судді не відомі засоби для його існування, а тому слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про його особу, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не може на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень, утриматись від спілкування із потерпілим та свідками.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.ч. 1,5 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 серпня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172 , рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду по вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- уникати спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Визначити термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави до 24.08.2024.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов'язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1