ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12108/24
провадження № 3/753/4491/24
"10" липня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановила:
До Дарницького районного суду м. Києва 19 червня 2024 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05 червня 2024 року серії ААД № 858727, водій ОСОБА_1 05 червня 2024 року, о 20 год. 20 хв., за адресою: м. Київ, на вул. Промислова, 1-а, керував транспортним засобом «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду у встановленому законом порядку за допомогою тесту «Драгер» та у лікаря нарколога водій ОСОБА_1 відмовився на бодікамеру поліцейського.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 10 липня 2024 року, ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, завчасно до початку судового розгляду, за допомогою SMS-повідомлення.
Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Дарницького районного суду м. Києва в рубриці список справ, призначених до розгляду.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи Дарницьким районним судом м. Києва за викликом, що засвідчив власноруч.
Клопотань про відкладення судового засідання суд не отримував.
При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, ОСОБА_1 мав у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
У зв'язку з тим, що судом вживались заходи до виклику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду, розгляд справи відбувся у призначений день та час за відсутності ОСОБА_1 участь якого також з огляду на положення ч. 3 ст. 268 КУпАП не визнана законодавцем обов'язковою, суд також не вважав за можливе піддавати особу приводу.
Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшла таких висновків.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 858727 від 05 червня 2024 року, складений стосовно ОСОБА_1 ; пояснення інспектора СПДН Дарницького УП ГУНП у м. Києві щодо зупинки транспортного засобу та її обставин; картки обліку адміністративних правопорушень ОСОБА_1 ; постанова Дарницького районного суду м. Києва від 12 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 3 ст. 130 КУпАП; постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП; відеозапис з бодікамери поліцейського.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінила докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
Так, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП серії ААД № 858727 від 05 червня стосовно ОСОБА_1 складений уповноваженою на те особою старшим лейтенантом поліції УПП у м. Києві ДПП Кравчуком Д.В., який діяв в межах повноважень, наданих Законом України «Про Національну поліцію» та, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС № 1395 від 07 листопада 2015 року.
При дослідженні, під час розгляду справи, суду відеозапису з нагрудної камери вбачається, що працівниками поліції зупинений транспортний засіб «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 , оскільки такий рухався із розбитим лівим боковим склом. Під час спілкування з водієм працівники поліції оглядають його автомобіль, спілкуються з приводу його зупинки та її обставин. В ході бесіди з ОСОБА_1 працівник поліції пропонує останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою тесту «Драгер» або в медичному закладі, так як у нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовляється в категоричній формі, супроводжуючи свою відмову нецензурною лайкою, після чого працівниками поліції роз'яснено ОСОБА_1 , що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є порушенням п. 2.5 ПДР України, за що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Надалі ОСОБА_1 оголошується зміст протоколу, який отримати він відмовився.
Отже, на відеозаписі працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення.
Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.
Отже, з огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу в розмірі, що передбачено цією санкцією, із позбавленням права керувати транспортними засобами, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.
Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного та керуючись ч. 3 ст. 130, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ухвалила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 102 000 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Марина БОНДАРЕНКО