18 липня 2024 року
м. Київ
справа №120/15497/23
адміністративне провадження № К/990/26114/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі №120/15497/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-СІЛЬ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.01.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «А-СІЛЬ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 18.07.2023 №72581 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «А-СІЛЬ» критеріям ризиковості платника податків; зобов'язання Головного управління ДПС у Вінницькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «А-СІЛЬ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024, частково задоволено Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «А-СІЛЬ» щодо винесення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат в адміністративній справі №120/15497/23 на суму 20 000,00 грн; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А-СІЛЬ» понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі №120/15497/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження (частина 4 статті 12, частини 4 статті 257 КАС України).
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257, 262 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням положень статті 252 КАС України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, після його ухвалення стає невід'ємною частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті.
Справа №120/15497/23 є справою незначної складності та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно, додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2024 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024 у даній справі не підлягають касаційному оскарженню.
Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, слід відмовити у відкритті касаційного провадження у даній справі.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі №120/15497/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко М.М. Гімон