про залишення апеляційної скарги без руху
19 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/1253/24 пров. № А/857/15682/24
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Бруновська Н. В., перевіривши апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі № 380/1253/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року задоволено повністю адміністративний позов.
Не погодившись із прийнятим рішенням, апелянт Міністерство оборони України подав апеляційну скаргуподав апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поданої заяви скаржник посилається на те, що 17.04.2024р подав вперше апеляційну скаргу з дотриманням строку, однак апеляційна скарга була повернута, оскільки подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Наведені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження не можна вважати поважними, з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів справи слідує, що оскаржуване рішення постановлено судом 18.03.2024р., в порядку спрощеного позовного провадження. Копію рішення суду скеровано учасникам справи та отримано апелянтом.
Апеляційну скаргу на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2023р подано до апеляційного суду засобами поштового зв'язку лише 12.06.2024р, тобто із пропуском строку апеляційного оскарження.
Судом враховується, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №820/4420/18.
Суд звертає увагу апелянта на те, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 17.08.2022 у справі №240/30759/21.
Колегія суддів зазначає, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20.
При цьому, варто зазначити, що внутрішня організація роботи державного органу, суб'єкта владних повноважень не може бути підставою чи поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо строків апеляційного оскарження.
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд зверну увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що "…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…".
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки.
З урахуванням зазначеного, порушення процедури оскарження рішення суду не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Оцінюючи в сукупності наведене, апеляційну скаргу подано з порушенням встановлених строків на апеляційне оскарження, вказані причини пропуску строку апеляційного оскарження не можна вважати поважними, а подану заяву обґрунтованою.
За таких обставин апеляційну скаргу Міністерства оборони слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків надання можливості повторно заявити обґрунтоване клопотання/заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із вказівкою на поважні причини його пропуску та представлення підтверджуючих документів такого.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду обґрунтованого клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із вказівкою на поважні причини його пропуску та представлення підтверджуючих документів такого.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України в разі, якщо клопотання/заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Вказана апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 298 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки апеляційну скаргу подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС).
Відповідно до абзацу 23 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У газеті «Голос України» від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Також 04.09.2021 дане оголошення опубліковано на веб-порталі судової влади України (доступ за посиланням https://court.gov.ua/press/news/1173657).
Відтак, указані в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.
20 липня 2023 року в газеті «Голос України» опублікований Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ.
Згідно прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 90 днів з дня його опублікування.
Згідно з ч.3 розділу 1 даного Закону, пункт 6 статті 18 КАС України викладено в наступній редакції: «Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку».
Наведене кореспондує положенням пункту 10 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в редакції рішенням Вищої ради правосуддя від 12.10.2023 №977/0/15-23.
Відтак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з 18.10.2023 суб'єкти, вичерпний перелік яких встановлено у вищенаведених нормах, реєструють офіційні електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст.169 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Суд зазначає, що розглядувану апеляційну скаргу підписав представник Міністерства оборони і в нього наявний кабінет ЄСІТС, однак відповідно до частини шостої статті 18 КАС України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Враховуючи те, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 КАС України, вважаю, що таку слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліку.
Зазначений недолік апеляційної скарги має бути усунутий шляхом направлення до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги через ЄСІТС з відповідним документом про реєстрацію кабінету в ЄСІТС, що свідчитиме про виконання обов'язку щодо реєстрації офіційного електронного кабінету в ЄСІТС.
Також, слід роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі Міністерства оборони України від 12.06.2024.
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі № 380/1253/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Встановити Міністерство оборони України п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяН. В. Бруновська