про повернення апеляційної скарги
18 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/555/24 пров. № А/857/16430/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Курильця А. Р.
суддів -Мікули О. І.
Пліша М. А.
перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 380/555/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 01 липня 2024 року , що встановлено за допомогою функціоналу комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».
На виконання вимог вищевказаної ухвали апелянт подав платіжну інструкцію про сплату судового збору, відтак ухвала про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору є виконаною.
Однак в частині долучення підтвердження направлення апеляційної скарги та документів, що до неї додаються в паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, у яких відсутній електронний кабінет, ухвала апеляційного суду скаржником проігнорована.
Колегія суддів зауважує, що скаржник звернувся з цією апеляційною скаргою в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Згідно п.2 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.
У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до приписів абз.1-2 ч.9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі апеляційної скарги та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Колегія суддів зазначає, що такий підхід до правозастосування не є надмірним формалізмом, не лише тому, що прямо передбачений процесуальним законом, але й тому, що звернувшись до суду з апеляційною скаргою в електронній формі, скаржник користається правом застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір"), чим зменшує суму судового збору, яка б підлягала сплаті, на 1/5.
При цьому, приписи п. 2 ч.5 ст.296 та абз.1-2 ч.9 ст. 44 КАС України перебувають в системному зв'язку з положеннями частини першої статті 301 КАС України відповідно до якої суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі (крім випадків, якщо скаргу подано в електронній формі через електронний кабінет).
Отже у випадку ненадсилання скаржником апеляційної скарги та документів, що до неї додаються в паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, у яких відсутній електронний кабінет, позивач в цій справі, оскільки електронний кабінет в нього відсутній, буде позбавлений можливості отримати апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, що є грубим порушенням прав учасника справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 20 червня 2018 року в справі справа №820/1186/17 дійшов висновку, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Однак такі висновки зроблені за відмінного правового регулювання процесуального закону, який істотно зазнав змін.
Водночас відповідно до пункту 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Наведені вище положення дають підстави дійти висновку, що покладений обов'язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов'язковим для виконання вимог про належне надсилання документів іншій стороні. Опис вкладення без номеру поштового відправлення не є належним доказом направлення документів. (див. постанову Верховного Суду від 20 січня 2022 року в справі № 916/1618/21).
Тобто належним доказом надіслання документів іншим учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).
Жодних пояснень неможливості направлення процесуальних документів засобами поштової кореспонденції, скаржник не наводить, а судом не встановлено.
При цьому Верховний Суд в постанові від 23 січня 2024 року в справі № 922/2081/22 дійшов висновку про те, що з урахуванням положень статті 64 Конституції України, статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", скаржник помилково ототожнює направлення процесуальних документів адвокату, представнику позивача у справі, із безпосередньо направленням таких документів позивачу.
Водночас, таке направлення не звільняє представника відповідача від виконання прямо передбаченого положеннями процесуального закону обов'язку направлення відповідних процесуальних документів безпосередньо позивачу у справі.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Разом з тим, особі, яка подавала апеляційну скаргу, необхідно роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 380/555/24 повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. Р. Курилець
судді О. І. Мікула
М. А. Пліш